«Життя вічне» Юрій Даценко • Secret land

«Життя вічне» – четвертий роман з циклу Історії провінційного хірурга, дія якого відбувається у Сутківцях та пов’язана із пошуком еліксиру безсмертя.

Цикл «Історії провінційного хірурга»:

Сюжет книги «Життя вічне»

Після єврейського погрому у Проскурові 15 лютого 1919 року Яків опинився у Сутківцях, де працював у місцевій лікарні та знімав житло у вдови Уляни, яка мала дочку Соломійку. Тут у Сутківцях Яків несподівано зустрів свого старого знайомого з Кам’янця, отця Олексія, який за нової влади став наглядачем церкви.

Покровська оборонна церква в Сутківцях

У Сутківці із Москви прибув комісар Андрій Морозов ніби-то запроваджувати колгоспи, але якось надмірно цікавиться замчищем та церквою. Яків із отцем Олексієм розуміють, що колгоспи – то лише прикриття, а насправді комісар Морозов щось шукає у підземеллях замчища. Яків та отець Олексій намагаються різними хитрощами вивідати наміри Морозова та вплутуються у власне розслідування, яке приводить їх до Тадеуша Грабянки, Ігнація Мархоцького та навіть легендарного графа Каліостро. Тим часом Андрій Морозов у своїх дослідженнях та розкопках не зупиняється ні перед чим, що призводить до каліцтва та загибелі декількох селян.

Персонажі книги

Яків Соломонович Ровнєр – лікар
отець Олексій, Олексій Митрович – друг Якова, наглядач за церквою
Тиміш – помічник лікаря
Федор Іванович Борознов – фельдшер
Надія – медсестра, дочка Борознова
Уляна – господарка квартири
Соломійка – дочка Уляни
Андрій Морозов – агент Організації
Товарищ Вищий – агент Організації
Олександр Олександрович Богданов, товарищ Рядовий – керівник Організації
Гнат – друг отця Олексія, який поселився у графському маєтку
Сімха Шпацман – друг Якова, герой книги «І стало світло»
Мирон Силович Деркач – сільський староста
Грицько – посланець старости
Січкар Микола – селянин
Орест Січкар – селянин
Ганна Біличка – селянка, яка пече надзвичайні пиріжки
дід Панько – селянин, спеціаліст із солінь
Хаїм – спеціаліст із самогону
Юшкевич – друг Якова з Проскурова
отець Флоріян – настоятель церкви в Тарноруді
Бернард – хлопчик-єврей
дядько Сава – мірошник
Михайло Вольний – селянин
Тадеуш Грабянка – власник Сутківців, 1740-1807
граф Каліостро
Ігнацій Сцибор Мархоцький – засновник Миньковецької держави

Мої враження

«Життя вічне» – не найцікавіша книга з циклу, хоча історія Миньковецької держави мене зацікавила. Але несподіваний фінал мені сподобався, також було знову приємно зустріти харизматичного отця Олексія та Сімху Шпацмана. Загалом мені більше сподобалися попередні книжки з серії, де події розгорталися до приходу більшовиків.

Читайте також: