Переказ книги «Пані Боварі»
Книга починається з розповіді про незграбного хлопчика Шарля Боварі, який прийшов в перший день в школу, причому на клас менше, ніж треба, так як його батьки злегка запізнилися з його навчанням. Провчившись три роки в школі, Шарль Боварі, за наполяганням матері, став готуватися до іспитів на лікаря.
Після здачі іспиту з другої спроби Шарль став сільським лікарем і, батьки одружили його зі 45-річною вдовою Елоїзою Дюбок. Вдова була страшна, вічно чимось незадоволена і хвора. До того ж вона шпигувала за Шарлем та читала його листи. Тому Шарль все частіше відлучався з дому і бував на фермі пана Руо. Там на фермі жила чарівна Емма Руо, яка щойно повернулася з пансіону. Емма отримала достатню освіту і дуже любила музикувати і читати романи. Вона мріяла про прекрасних лицарів, бали, велику любов, Париж.
Через рік померла дружина Шарля, і він зробив пропозицію Еммі. Шарль подобався Еммі і вона сподівалася, що її життя зміниться, і вона погодилася. Але з часом вона зрозуміла, що Шарль її не надто розумний і досить нудний, в поезії не розбирається, романів не читає і не такий пристрасний, як в книгах. Одного разу їх запросили на бал в замок, і Емма була вражена розкішшю і красою, вона танцювала з добре одягненими знатними чоловіками і їй хотілося такого життя завжди. Повернувшись додому вона стала страждати від свого звичайного життя, зневажати чоловіка і впала в депресію. Шарль вирішив, що їй треба змінити обстановку і вони переїхали в місто Іонвіль.
У Іонвілі справи у Шарля як лікаря йшли не дуже добре, тому що всі місцеві звикли лікуватися у аптекаря пана Оме. Аптекар, його дружина, господиня трактиру, мадам Лефрансуа, абат Бурнізьєн, інспектор податей Біне і помічник нотаріуса Леон – ось те суспільство, з яким спілкувалася Емма. В особі Леона Емма зустріла споріднену душу, вони розмовляли про поезію, романи, п’єси і багато часу гуляли разом. Але почуттів своїх вони так і не відкрили один одному, і Леон врешті-решт поїхав вчитися.
Емма досить швидко забула Леона. Її починає кидати в крайнощі – то вона хороша мати і дружина, то вона все закинула і запустила, то раптом почала вивчати італійську мову, то затіяла якесь рукоділля і кинула. Так тривало доти, доки одного разу до них не приїхав місцевий поміщик Родольф. Коли Родольф побачив Емму, він подумав, що їй має бути нудно і треба б її спокусити. Він розробив план і врешті він таки її спокусив, і вони стали зустрічатися. Емма хотіла бачити його все частіше і частіше і стала бігати вранці до нього в садибу. Чим більше Емма закохувалася в Родольфа, тим більше вона йому набридала. Вона наробила боргів перед комерсантом Лері купуючи Родольфу дорогі подарунки і різні речі для себе, щоб виглядати краще. Нарешті вона запропонувала Родольфу втекти, при чому дочку Берту вона теж вирішила забрати з собою. Емма замовила дорогий плащ і валізи, які поки вирішила залишити у Лері. І ось перед від’їздом вона отримала лист від Родольфа, де він благає її не губити себе, не зв’язуватися з ним і що він залишає маєток і їде. У Емми сталося запалення мозку і вона пролежала без тями 43 дні. Шарль був у нестямі від горя і не знав що робити. А Лері зажадав грошей за ті товари, що купила Емма, і борг Боварі збільшився.
Зрештою Емма стала одужувати, і вдарилась у релігію. Вона стала ходити до церкви, стала зразковою дружиною і матір’ю. Але одного разу вони з Шарлем поїхали в Руан в театр і там раптово до них підійшов Леон. Леон закінчився освіту і тепер працював в нотаріальній конторі в Руані. Емма спочатку відкидала залицяння Леона, але потім вона здалася і вони стали коханцями. Однак тепер Емма не могла зустрічатися з Леоном скільки завгодно, тому що він жив в Руані. Тоді вона придумала, що їй потрібні уроки музики, намовила вчительку музики, заплатила їй за півроку вперед, а сама по четвергах зустрічалася з Леоном в готелі. Щоб утримати Леона, вона купувала йому дорогі речі, замовляла найкращу їжу і шампанське. Крім того вона хотіла жити як в Парижі і дорого обставляла свою кімнату, купила килим, нові фіранки і навіть купила такі ж фіранки Леону. Вона стала вести себе зухвало і вже не ховалася в Руані. Шарль як і раніше ні про що не підозрював.
Емма заборгувала Лері дуже багато грошей і вирішила продати маєток. Лері запропонував допомогу і обдуривши і заплутавши її втягнув в ще більші борги і в результаті вона стала винна 8 тисяч франків. Лері подав до суду, прийшли судові пристави описувати майно. Шарль нічого не знав і Емма була в жаху від того, що він дізнається. Вона стала просити грошей у Леона, потім пішла до Родольфа, до нотаріуса – у всіх вона просила грошей, але їй все відмовили, і вона отруїлася миш’яком.
Вмирала вона довго і болісно, Шарль дуже страждав, він не розумів чому вона отруїлася, звідки взявся такий великий борг. Він не відходив від неї, страждав, плакав. Після похорону він відмовлявся продавати її речі, хоча потрібно було віддавати борги, до того ж всі кредитори Емми раптом почали вимагати грошей навіть за те, чого не було насправді, а служниця втекла з усім гардеробом Емми.
Одного разу Шарль знайшов у шухляді столу прощального листа від Родольфа і вирішив, що Родольф був закоханий в Емму, але між ними нічого не було. Але потім Шарль знайшов любовні листи Леона, а потім і Родольфа. Він почав пити, розпродав усе майно і в кінці кінців помер. А дівчинка Берта спочатку жила у бабусі, потім у татуся Руо, а потім у тітки і працювала на прядильній фабриці. А аптекар зі своєю дружиною навпаки процвітали і у них все було добре, він навіть отримав орден.
Мої враження
Книга мені не сподобалася. Вона прісна і нудна, я ледве її дочитала. Читати я її почала, тому що цю книгу і Флобера часто згадують інші автори, і до того ж вона входить в програму із зарубіжної літератури 11 класу. Тож для загального розвитку я вирішила її прочитати.
Ця книга про жадібність, яка згубила Емму – жадібність до задоволень, красивого життя, спроба вести той спосіб життя, який вона вести не могла. Емма не розуміла, що будучи дочкою фермера вона не могла ніяк потрапити в той світ, про який мріяла, їй для цього не вистачало ні розуму, ні краси, і що Шарль в її випадку не такий вже й поганий варіант. Їй було нудно і вона шукала різноманітності в житті.
У книзі Еммі протиставляється дружина аптекаря, яка віддана чоловікові, дітям, яка постійно займається дітьми і все у неї прекрасно. Найбільше я, мабуть, обурювалася через те, як Емма розоряла чоловіка і втягнула в борги всю сім’ю Боварі. Дуже мені було шкода Шарля, тому що він дуже любив дружину, пишався нею, захоплювався. Він хоч і не був таким прекрасний лицарем в обладунках, але все ж він готовий був на все заради Емми, а Емма цього не зрозуміла і не розгледіла.
Мені часто приходила на розум книга «Анна Кареніна», так ось «Анна Кареніна» набагато цікавіше і глибше.