Гобсек

«Гобсек» Оноре де Бальзак – короткий переказ

Переказ повісті Бальзака «Гобсек»

Дія відбувається взимку 1829/1830 років у салоні віконтеси де Ґранльє. Юна дочка віконтеси Камілла закохана в графа де Ресто, але віконтеса проти цих відносин, оскільки мати графа, у дівоцтві Горіо здатна промотати мільйонні статки, погано ставилася до свого батька, у неї жахлива репутація.

У гостях у віконтеси того вечора були родич граф де Борн і стряпчий Дервіль, який допоміг віконтесі повернути все майно та гроші, відібрані під час революції.

Дервіль розповідає історію про лихваря Гобсека та графиню де Ресто, яка сталася багато років тому, і яка має змінити ставлення віконтеси до молодого графа де Ресто.

Древіль згадує свою молодість, коли він лише розпочинав свою кар’єру повіреного. Він жив по сусідству з літнім лихварем, якого звали Жан-Естер ван Гобсек. З голландської Гобсек означає “живоглот”. Гобсек народився в 1740 в передмісті Антверпена, мати була єврейка, батько – голландець. Мати прилаштувала його юнгою на корабель, він поневірявся в Ост-індії двадцять років.

Внучата племінниця Гобсека Сарра ван Гобсек на прізвисько Прекрасна Голландка була вбита і ця справа займала весь Париж.

Гобсек вів дуже скромний і розмірений спосіб життя, пригнічуючи всі людські почуття, людина-автомат, як висловився Дервіль. Гобсек знав усе про всіх у Парижі, його клієнтами була уся аристократія та золота молодь. Незважаючи на своє багатство, Гобсек завжди ходив пішки. Він входив до групи з десяти лихварів, які таємно керували Парижем.

Якось Гобсек розповів молодому Дервілю про два векселі. Один був підписаний графинею де Ресто, щоб покрити борги свого коханця графа Максима де Трая, а другий бідною дівчиною з Монтмарта швачкою Фанні Мальво. Фанні Мальво повернула гроші, а графиня віддала Гобсеку діамант.

Фанні Мальво стала дружиною Дервіля. Господар контори, де працював Дервіль збанкрутував і вирішив продати справу. Дервіль зайняв у Гобсека 150 тисяч франків під 15 відсотків та викупив контору. Крім виплати боргу Дервіль тепер повинен був безкоштовно вести справи Гобсека, а Гобсек постачав йому клієнтуру.

Через п’ять років Дервіль повністю розрахувався з Гобсеком завдяки Фанні, яка отримала у спадок 70 тисяч франків.

Через деякий час Дервіль зустрів графа де Трая на гулянці і пообіцяв помирити його з Гобсеком. Граф був винен триста тисяч партнерам Гобсека і ще хотів зайняти сто тисяч. Графіня де Ресто принесла скриньку з діамантами, яку Гобсек оцінив у 85 тисяч. Гобсек видав графині чек на 50 тисяч та векселі графа де Трая на 35 тисяч.

Після відходу графині з’явився сам граф де Ресто і зажадав діаманти, заявивши, що графиня не мала права ними розпоряджатися. В результаті граф викупив свої діаманти у Гобсека.

Потім граф де Ресто зустрівся із Дервілем. Він боявся, що дружина промотає всі статки на свого коханця, тому вирішив створити видимість розорення, переписавши своє майно на довірену особу з умовою, що після його смерті все повернеться його старшому синові. Дервіль умовив графа забезпечити всіх своїх дітей, а не тільки старшого сина. Граф мав підготувати документи, проте зник. Виявилося, що граф важко захворів, а графиня нікого до нього не пускала, щоб граф не зміг передати повіреному документи, які позбавляли її та дітей спадщини. Вона вдень і вночі сиділа біля дверей графа, а граф погоджувався спілкуватися лише зі старшим сином Ернестом. Дервіль кілька разів намагався проникнути в спальню до графа і забрати документи, за якими майно перейшло б його дітям, але в нього нічого не вийшло. Граф намагався через Ернеста передати конверт із документами, але пильна графиня почала допитувати хлопчика. Це почув граф, він був дуже злий. Незабаром він помер, графиня зачинилася в його спальні та перерила всі папери. Знайшовши документи, вона кинула їх у камін, вирішивши, що ці папери позбавляють її дітей спадщини, хоч насправді все було навпаки.

Після цього випадку графиня почала вести праведний спосіб життя і постаралася дати дітям найкращу освіту.

У цей час Гобсек обійняв важливу посаду в Комісії з оцінки та ліквідації володінь французьких підданих у колишніх колоніях, через що його багатства множилися, йому робили велику кількість подарунків, яку він не зрозуміло куди подів.

Після смерті Гобсека виявилося, що кімнати його будинку забиті усіляким майном, у тому числі й давно згнилими продуктами харчування, зіпсованими мішками кави та чаю. А також золотом, сріблом, картинами, меблями, книгами та іншим добром. Гобсек намагався це все продавати, але через впертість і небажання погоджуватися із запропонованими цінами все його добро гнило і псувалося.

Молодий граф де Ресто повинен був успадкувати всі статки, які його батько передав Гобсеку і його становище в суспільстві мало незабаром зміниться. Віконтеса вирішила, що раз так, то мабуть вона могла б поріднитися з його матір’ю, адже не обов’язково Каміллі бачитися зі свекрухою.

Про повість «Гобсек»

Гобсек – це оповідання у оповіданні.

Тема: зображення впливу “золотого мішка” на внутрішній світ людини.

Ідея: гроші не винні, оскільки вони лише умовність, яку вигадали люди; важливо, хто ними розпоряджається та з якою метою він використовує.

Конфлікт: почуття – розум, буржуазне суспільство – талановита особистість.

Над повістю «Гобсек» Бальзак працював у 1830 р. Головна фігура повісті — лихвар Гобсек, його прізвище в перекладі з голландської означає «живоглот», це відповідає функції персонажа: герой справді, як удав, душить свої жертви чималими відсотками та поглинає їхнє майно.

Коментувати

error: Alert: Content is protected !!