Кирилівська церква у Києві

Кирилівська церква – це один з небагатьох храмів в Києві, які збереглися з часів Київської Русі. Цей храм був заснований в XII столітті і дійшов до наших часів майже у первісному вигляді разом із фресками XII століття. У 1929 році Кирилівська церква стала державним музеєм-заповідником, зараз це відділ національного заповідника «Софія Київська». Також у церкві відновлені богослужіння по вихідних та великих православних святах.

Музей «Кирилівська церква» працює з 10:00 до 18:00, вихідний - середа. 
Квиток для дорослого коштує 80 грн. 
Фотографувати можна телефоном без спалаху. 
Адреса: вулиця Олени Теліги, 12. 
Сайт музею https://st-sophia.org.ua

Історія Кирилівської церкви

В 1139 році чернігівський князь Всеволод Ольгович заволодів місцевістю Дорогожичі і заснував тут Кирилівський монастир-фортецю. Частина стіни и башта цієї фортеці знаходиться на території Павловської психлікарні. Кирилівська церква слугувала родовим палацовим храмом, фортецею та усипальницею Ольговичів. Храм названий на честь покровителя князя Всеволода Олеговича Кирила Александрійського. Перша згадка про Всеволодів (Кирилівський) монастир датується 1167 роком.

Монастир встояв після монгольської навали та функціонував, хоча в церкви був відсутній дах і храм поступово руйнувався. На початку 17 ст. патроном Кирилівського монастиря став князь Константин Василь Острозький. За його дорученням було проведено відновлення храму.

В кінці 17 ст – на початку 18 ст в храмі проводилась реставрація і церква набула рис українського бароко. В 1786 році за указом Катерини II монастир закрили, а храм став спочатку церквою при будинку інвалідів, а потім церквою при лікарні.

В 1860 році були виявлені унікальні фрески 12 століття. Було запрошено професора Адріана Прахова, якій розчистив фрески. Прахов запропонував дописати фрагменти втрачених фресок, а в тих місцях, де неможливо нічого відновити, розписати заново.

Тепер коли ви потрапляєте в церкву, ви бачите яскраві розписи 19 століття та бляклі фрески 12 століття.

В 1884 році в Київ приїхав Михайло Врубель. Для Кирилівської церкви він створив чотири ікони для іконостаса та виконав настінні розписи.

Ікони, створені Михайлом Врубелем: Богоматір з немовлям (1885), Святий Афанасій (1885), Ісус Христос (1885) та Святий Кирил (1885)

Із іконою Богоматері стався скандал, так як образ Богоматері дуже нагадує дружину Адріана Прахова Емілію Львовну, в яку Врубель був закоханий, а дитина має риси дочки Прахова Олі.

Фреска «Зішестя Святого Духа на апостолів» Михайло Врубель, 1884 рік, знаходиться на хорах.