З творами автора Пенні Луїзи я була не знайома, хоча книги часто траплялися мені на очі і асоціювалися з жіночими романами. Але як виявилося, Пенні Луїза – канадська письменниця детективів.
Для знайомства з автором я обрала книгу “Скляні будинки”. І, можливо, це було не найвдаліше рішення брати книгу не з початку циклу. Тому що на мене обрушилася велика кількість персонажів з перших сторінок, які можливо вже з’являлися раніше в циклі. І мені потрібен був час розібратися, хто з них хто.
Я чекала від книги класичного детектива в стилі Агати Крісті, а отримала одразу три історії – перша це суд на вбивцею, де головний герой циклу інспектор Арман Гамаш виступає свідком, і на суді він потроху розповідає історію вбивства, що сталося в листопаді роком раніше, а третя історія – це розслідування команди Гамаша, пов’язане з трафіком наркотиків із Канади до США. Всі три історії перемішані і я часто плуталася – в якому я зараз часі – у листопаді або влітку, так як ось щойно ті самі особи були в одному часі, а потім вони в іншому роком раніше.
Скажу, що стиль письменниці мені не сподобався, і вся ця історія з наркокартелями теж була зовсім не цікава. Основна історія із вбивством постійно відходила на другий план, хоча це головне, що мені було цікаво. В результаті дві третини книги мені було нудно. Цікаво стало десь на останній третині.
Читайте також: