Цикл «Відьми» Террі Пратчетта складається з шести книг:
- «Право на чари» (Equal Rites, 1987)
- «Віщі сестри» (Wyrd Sisters, 1988)
- «Відьми закордоном» (Witches Abroad, 1991)
- «Пані та Панове» (Lords and Ladies, 1995)
- «Маскарад» (Maskerade, 1995)
- «Бери за горло» (Carpe Jugulum, 1998)
В цикл «Відьми» входить підцикл «Тіфані».
Цикл «Відьми» розповідає про життя та пригоди відьом, що мешкають в краю Вівцескельних гір у королівстві Ланкр
Головні персонажі циклу:
- Бабуня Есмеральда Дощевіск (Esmerelda Weatherwax) – має властивості запозичувати тіла тварин та птахів, найповажніша відьма. Вони висока і струнка, сурова і дуже розумна.
- Тітонька Оґґ (Nanny Gytha Ogg) – має 15 дітей, безліч онуків, тричі була заміжня, любить гулянки та пісню про їжака, присадкувата, кривонога, має доброзичливий характер.
- Маґрат Часник (Magrat Garlick) – молода відьма
- Аґнес Нітт (Agnes Nitt) – молода відьма
- Ґрібо (Greebo) – кіт Тітуні Оґґ
«Право на чари»
Чарівник Стукк Біллет незабаром має померти, але перед тим він має передати свою магічну силу восьмому синові восьмого сина. Він потрапляє у село Міцні Горішки, де як раз в родині коваля має народитися потрібна дитина. Стукк Біллет передає свою силу немовляті, не знаючи, що це дівчинка, яку назвали Ескарина.
Але в Дискосвіті лише чоловіки можуть бути чарівниками, а дівчата повинні ставати відьмами. Бабуня Дощевіск вчить Ескарину відьомству, але розуміє, що дівчинка має потужну силу, якою їй потрібно навчитися керувати. Зазвичай чарівники вчаться у Невидній Академії в Анк-Морпорку, але дівчат до цієї академії ніколи не приймали. Проте Ескарина і бабуня Дощевіск вирушають до Анк-Морпорку, де їх чекає знайомство з Архіректором Прямокутом, дивним хлопцем Саймоном та багато пригод.
Книга «Право на чари» про право жінок на рівні права із чоловіками, в данному випадку право дівчинки вчитися в університеті разом із хлопцями. І вона це право здобуває.
Це третя книга з циклу Дискосвіт Террі Пратчетта, вона була написана у 1987 році. В цій книзі поки що не згадується королівство Ланкр, і сама книга трохи відрізняється по концепції від всіх інших книг циклу.
Дійові особи:
- Бабуня Дощевіск
- Чаклун Стукк Біллет (Drum Billet)
- Костур чаклуна
- Ґорд Коваль – коваль в селі Міцні Горішки
- Ескарина Ковальчук, дочка коваля (Eskarina Smith)
- Смерть
- Ґальта і Церн – брати Ескарини
- Гільта Козолуп – відьма з Огулана
- Пан і пані Скілер – власники шинка «Мазурик»
- Амшат Б’хал Зун – торговець, власник баржі
- Пан Гусак – власник каравану
- Тритл – чарівник
- Саймон (Simon) – учень Тритла
- Пані Долоня – власниця будинку розпусти у Тінях
- Пані Герпесюк – домоправителька у Невидній Академії
- Бібліотекар – орангутанг
- Архіректор Прямокут (Archchancellor Cutangle) – ректор Невидної Академії
«Віщі сестри»
«Диск – театр, де всі чоловіки та жінки – актори»
Роман «Віщі сестри» містить багато алюзій на п’єсу Вільяма Шекспіра «Макбет», а також має багато змінених цитат з п’єс Шекспіра. Книга була написана у 1988 році і є шостою книгу з циклу Дискосвіт. Книга входить в список 200 найкращих книжок за версією ВВС.
Дія відбувається в невеликому королівстві Ланкр. Веренц, король Ланкру підступно вбитий герцогом Шельметь та перетворився на привида. Вірний слуга короля встиг вивезти з замку маленького принца та корону. Тим часом відьми Бабуня Дощевіск, Тітонька Оґґ та юна Маґрат Часник зібралися на шабаш. Саме на них натрапив у лісі слуга короля і віддав хлопчика, а ті сховали його у мандрівному театрі.
Герцог Шельметь відчуває, що в королівстві відбувається щось не те, народ ставиться до нього погано і вважає, що у всьому винні відьми. Блазень короля придумує як прихилити народ на бік герцога – потрібно показати п’єсу, яка розповідатиме про те, що герцог хороший, а відьми – злі. Відьми ж намагаються знайти і повернути принца на трон. Ситуація ускладняються тим, що Маґрат і блазень один одному не байдужі.
Дуже цікава книга, несподіваний кінець, багато кумедний епізодів, наприклад перше відвідування театру Бабунею Дощевіск та Тітонькою Оґґ, виступ в театрі самого Смертя. Тітуня Ґіта Оґґ – один із найяскравіших персонажів циклу про Відьом. Та її кіт Грібо теж дуже харизматичний.
Мені сподобалось, як Террі Пратчетт ввів цитати з Шекспіру у книгу. Навіть театр, якій будують у Анк-Морпоку називається «Дискум» – відсилка до театру «Глобус».
Дійові особи:
- Король Веренц (King Verence)
- Блазень (Fool)
- Томджон (Tomjon) – син короля
- Маґрат Часник – відьма
- Бабуня Дещовіск – відьма
- Тітуня Оґґ – відьма
- Герцог Шельметь (Duke Felmet)
- Герцогиня Шельметь (Lady Felmet)
- Смерть
- Вінтолер (Vitoller) – власник мандрівного театру
- Ґрібо – кіт (Greebo)
- Г’юл (Hwel) – гном, пише п’єси для театру Вінтолера
«Відьми за кордоном»
«У нас куди більший досвід відсутності досвіду» – Ґіта Оґґ
Книга «Відьми за кордоном» була написана у 1991 році.
Від відьми Бажени Пустко юна Маґрат Часник отримала в спадок чарівну паличку та місію бути феєю-херещною дівчини на ім’я Елла, яка мешкає у Ґеної. Маґрат мусить поїхати до Ґеної та запобігти весіллю Елли з принцем. Разом із Маґрат вирушають Бабуня Дощевіск та Тітуня Оґґ. Поки відьми проминають дивні іноземні країни, потрапляють у кумедні ситуації та випадково допомагають місцевим, за ними пильно стежить володарка Ґеної Ліліт де Темпскір. Ліліт є другою феєю-хрещеною Елли, володіє магією дзеркал і насправді вона не Ліліт. А хто вона така знає лише Бабуня Дощевіск.
В Ґеної творяться дивні речі, тут змішані казки та реальність, люди мусять чинити так як казка пише проти своєї волі, тварини обертаються на людей, в палаці мешкає дивний принц у темних окулярах, і за всім цим стоїть Ліліт. А на болотах, повних алігаторів, мешкає місцева відьма пані Ерзулі Гоголь, яка володіє магією вуду та намагається перешкодити планам Ліліт щодо Елли.
Та частина книги, де відьми подорожують країнами дуже кумедна і мені сподобалась більше, ніж там де вони протистоять Ліліт. Тітуня Оґґ виявляє неабиякі пізнання іноземних мов, тут напевно ще є заслуга перекладача. Загалом ця книга перекладена краще, ніж попередні з циклу про Відьом. Перекладач не обмежував себе текстом Террі Пратчетта та додав трохи українського колориту. Наприклад родина Оґґів порівнюється із Кайдашевою сім’єю, Бабуня Дощевіск закордоном сумує за дерунами та налистниками.
В книжці «Відьми за кордоном» значну роль відведено коту Грібо, він навіть на декотрий час стає людиною, причому людиною дуже харизматичною.
Королівство Ґеноя – це алюзія на штат Луїзіана і місто Новий Орлеан. Тут практикують вуду, проводять карнавал Масний Вівторок, тобто Марді Гра, готують страви креольської кухні, наприклад ґамбо.
Дійові особи:
- Бажена Пустко (Desiderata Hollow) – відьма-мандрівниця, фея-хрещена Елли
- Ліліт де Темпскір (Lilith) – відьма, друга фея-хрещена Елли
- Бабуня Дощевіск
- Тітуня Оґґ
- Маґрат Часник
- кіт Ґрібо (cat Greebo)
- Кумася Бревіс – відьма з Вівцескель
- Старенька Дисмасиха – відьма з Вівцескель з темпоральною розпорошеністю
- Браконьєр Харко
- Джейсон Оґґ – син Тітуні Оґґ, коваль і коновал
- Дюк – принц в Ґеної
- Пані Веселунько (Mrs Pleasant) – кухарка у палаці
- Пані Ерзулі Гоголь (Erzulie Gogol) – відьма вуду
- Лагро те Кабона – власник отелю в закордонній країні, схожій на Іспанію
- Пан Правді – карточний шулер на кораблі
- Бабуся, дівчинка з пиріжками, вовк, лісоруби – жителі Ґеної
- Елла (Emberella) – позашлюбна дочка барона
- Леґба – півень пані Гоголь, темний дух
- Барон Субота (Baron Saturday) – зомбі, колишній барон Ґеної
- Леді Хотілла де Згодна – гостя на балу
- Смерть
- Гном Казанундер (Cassanunda) – другий у Дискосвіті коханець
«Пані та Панове»
Відьми щойно повернулися з-за кордону, а Маґрат поставлена перед фактом, що два тижні весілля, і сукня куплена, і гості запрошені. Тим часом дівчата-підлітки на чолі з Діамантою влаштовують танці голяка там, де танцювати заборонено – на галявині серед червоних каменів Танцівників. Танцівники – це не просто камені, вони захищають портал у світ ельфів, який може відкритися, коли паралельні світі підходять надто близько один до одного. А ельфи – вони не прекрасні створіння, а лихі потвори, на чолі яких стоїть Королева.
Книга дуже цікава і динамічна, тут багато подій, декілька сюжетних ліній. Дуже сподобалася сцена на початку книги, коли Джейсон Оґґ підковував коня для таємничого клієнта. Маґрат Часник показала себе з нового боку у образі воїтельки. У Бабуні Дощевіск в юності був хлопець, якого вона зустріне знов на весіллі Маґрат. А у Тітуні Оґґ буде романтична вечеря з Жиамо Казанундером.
Дійові особи:
- Бабуня Есме Дощевіск – відьма
- Тітуня Ґіта Оґґ – відьма
- Маґрат Часник – відьма, наречена короля
- кіт Ґрібо
- Веренц II (King Verence) – король Ланкру
- Джейсон Оґґ (Jason Ogg) – коваль і коновал, старший син Тітуні Оґґ
- Шон Оґґ (Shawn Ogg) – королівський вартовий, син Тітуні Оґґ
- Певсі Оґґ – онук Тітуні Оґґ
- Смерть
- Єдиноріг
- Королева Ельфів
- Лорд Ланкін – ельф
- Король Ельфів
- Маструм Ридикуль – Архіректор Невидної Академії (Mustrum Ridcully, Archchancellor)
- Скарбій
- Бібліотекар – орангутанг
- Зрозум Впертонз (Ponder Stibbons) – чаклун, Читач Невидимих Писань, вивчає переходи між паралельними світами
- Жиамо Казанундер – (Giamo Casanunda) гном, другий у світі коханець, найкращий мечник, безсоромний брехун, найманець, ремонт драбин
- Міллі Мундштучок – покоївка в палаці
- Діаманта (Лусі) Такало (Diamanda Tockley) – дівчина, яка хоче бути відьмою
- Пердіта (Аґнешка) Нітт (Agnes Nitt) – дівчина, подруга Діаманти
- Мухоморра деТалія – дівчина, подруга Діаманти
- Герне Гнаний – бог
- Соддом Візник – пекарь, член ансамблю народних танцівників
- пан Ткач – покрівельник, член ансамблю народних танцівників
- Обадія Теслюк – міський кравець, член ансамблю народних танцівників
- пан Пекар – ткач, член ансамблю народних танцівників
- пан Покрівельник – візник, член ансамблю народних танцівників
- пан Кравець – ткач, член ансамблю народних танцівників
- пан Мідник – член ансамблю народних танцівників
- Кущезойк – замковий сокольничий
- пан Струмко – Королівський Пасічник
- пані Виразко – кухарка
- Вільям Нікчемський – мисливець
«Маскарад»
Це вісімнадцята книга з циклу Дискосвіт, написана у 1995 році. Книга «Маскарад» має багато відсилок до мюзиклу «Привид Опери».
Минуло три місяці від весілля Маґрат і короля Веренца. Бабуні Дощевіск дуже нудно. Їм з Тітунею Оґґ потрібна третя відьма, і в якості кандидатки вони розглядають Аґнес Нітт. Проте Аґнес покинула Ланкр і поїхала в Анк-Морпок шукати щастя в якості оперної співачки. Аґнес проходить прослуховування та бере собі псевдонім Пердіта Х. Разом із Пердітою в театр потрапляє Крістін, дочка спонсора. Крістін дуже гарна, проте не вміє співати. Пердіта має чарівний голос, і вночі хтось вчить її співати арії. Новий власник театру пан Черпак вирішує, що коли Крістін буде з’являтися на сцені, замість неї співатиме Пердіта. Тим часом в театрі кояться дивні і жахливі речі – загинуло вже декілька людей внаслідок нещасник випадків. Артисти впевнені, що це вбиває Привид Опери.
Тим часом Бабуня Дощевіск та Тітуня Оґґ разом із котом Ґрібо відправляються у Анк-Морпок, щоб повернути Пердіту додому, а також владнати справи із видавцем, який винен Тітуні Оґґ гроші за її кулінарний бестселер «Рецепт Солодощьїв». Прибувши у Анк-Морпок відьми залучаються до розслідування подій у Опері.
В книзі «Маскарад» відбувається справжнє детективне розслідування, з’являються персонажі із циклу Міська варта, кіт Ґрібо знову набуває людської форми, Бабуня Дощевіск постає у новому образі гламурної світської левиці. Пердіта також з’являлася в книзі «Пані та Панове»
Дійові особи:
- Бабуня Есмеральда Дощевіск – відьма
- Тітуня Ґіта Оґґ – відьма, автор кулінарного бестселера «Рецепт Солодощьїв»
- Аґнес Нітт (Пердіта Х) – дівчина з Ланкру, оперна співачка (Agnes Nitt (Perdita))
- Ґрібо – не лише кіт
- пан Цапогір і пан Косар – видавці
- Волтер Пліндж (Walter Plinge) – різноробочий в опері
- Ярг Ткач – житель Ланкру
- Мужороб Відрубай – лісоруб в Ланкрі
- пан Шпарина – власник трактиру
- пан Черпак (Seldom Bucket) – новий власник Опери
- доктор Рамп (Dr. Undershaft) – музичний директор
- пан Сальцелла (Salzella) – режисер
- Крістін (Christine) – гарна дівчина, дочка спонсора
- Томмі Кріпс – декоратор
- Жизель – мастер по гриму
- пан Гуп – щуролов
- Андре – органіст
- Смерть
- Генрі Вайлуватт (Енріке Базиліка) – відомий оперний співак (Henry Slugg (Enrico Basilica)
- пані Пліндж – прибиральниця в опері, мати Волтера
- пані Долоня – власниця борделю в Анк-Морпоку, подруга Бабуні Дощевіск
- мадам Світанська – власниця крамниці з жіночим одягом
- пані Брут – кухарка в Опері
- пан Проблемайгер – диригент
- Бібліотекар – орангутанг, органіст
- Генрі Нещасні (Henry Lawsy) – клерк в адвокатський конторі «Моркам, Підступп і Ніжнокусь»
- капрал Ноббі Ноббс
- сержант Щебінь
«Бери за горло»
В королівстві Ланкр велика подія – королева Маґрат народила доньку і має пройти церемонія іменування. На церемонію запрошені посли багатьох країн, і в тому числі родина вампірів де Сорокула з Убервальду. Проте вампіри прибули у Ланкр не з дружнім візитом, а з наміром захопити королівство та залишитися тут назавжди. Єдина, хто може їм протистояти – це Бабуня Дощевіск, тому що представники роду Дощевісків завжди чинили опір вампірам. Проте Бабуня кудись зникла.
Вампіри зачарували усіх в замку, і тільки Агнес та жрець можуть опиратися їх чарам. Агнес через те, що має в собі ще другу особистість – Пердіту, а жнець через віру і постійні сумніви щодо неї. Тітуня Оґґ, Агнес, Маґрат із немовлям та жрець мають знайти Бабуню Дощевіск, врятувати короля та королівство від вампірів. Це не просте завдання, тому що вампіри клану де Сорокула не бояться святої води, часнику, денного світла і всього того, що мають боятися вампіри. «Бери за горло» – це власне девиз клану Сорокули.
В книзі «Бери за горло» вперше з’являються Нак Мак Фіґлі – маленькі блакитні чоловічки з рудим волоссям, яки називають себе піксі. Нак Мак Фіґлі, малолюдці є головними дійовими особами у циклі про Тіфані.
Дійові особи:
- Бабуня Есмеральда Дощевіск – відьма
- Тітуня Ґіта Оґґ – відьма
- Маґрат Часник – відьма, королева Ланкру
- Агнес Нітт і Пердіта – молода відьма з роздвоєнням особистості
- кіт Ґрібо
- Смерть
- Есмеральда Маргарет Увага Правопис Ланкрська (Esmerelda Margaret Note Spelling of Lancre) – дочка Маґрат, принцеса Ланкру
- Моцно Вівсина (Mightily Oats) – жрець культу Ома
- король Веренц II – король Ланкру
- Ігор – слуга родини вампірів
- Кущезойк (Hodgesaargh) – сокольник в замку
- Граф де Сорокула (Count de Magpyr) – вампір
- Графиня де Сорокула (Bela de Magpyr) – вампірка
- Влад (Vlad de Magpyr) – син графа де Сорокули, вампір
- Старий граф де Сорокула – вампір
- Плакрімоза (Lacrimosa de Magpyr) – дочка графа де Сорокули, вампірка
- Шон Оґґ – вартовий в замку, син Тітуні Оґґ
- Джейсон Оґґ – коваль, старший син Тітуні Оґґ
- Даррен Оґґ – син Тітуні Оґґ
- Міллі Мундштучок – покоївка королеви Маґрат
- пан Плющ і пані Флоренс Плющ – жителі Ланкру
- пані Божемія – повитуха
- Великий Джим Туша – троль, прикордонник Ланкру
- пані Виразко – кухарка в замку
- капрал Пітний – найманець
- Велика Аґґі – келда клану Нак Мак Фіґлі
- Фенікс – птах
- Морбідія – вампірка, подруга Плакрімози
- Клаптик (Scraps) – собака Ігоря
- Пьотр – житель Ескроу
- Варґо – вампір, якого вбив Ґрібо
- Казанундер – розбійник на дорозі, другий у світі коханець
Читайте також:
- Цикл «Тіфані Болячка» Террі Пратчетт
- Книги Террі Пратчетта – послідовність читання, цикли, оригінальні назви
- «Рухомі картинки», Террі Пратчетт
- «Піраміди», Террі Пратчетт
- Нічна Варта Анк-Морпорку
- «Дивовижний Моріс і його вчені гризуни», Террі Пратчетт
- Цикл «Смерть» Террі Пратчетт
- «Двір шипів і троянд», Сара Джанет Маас
