Підгорянський оборонний василіанський монастир

Підгорянський оборонний монастир – Святопреображенський василіанський монастир знаходиться у селі Підгора Тернопільської області Теребовлянського району. Василіани – це один із чернечих греко-католицьких орденів.

Підгорянський оборонний монастир побудований у вигляді трапеції, оточений стіною і сторожовими вежами. Загальна довжина західної стіни становить 141 метр, східної та північної – по 85 метрів, а південної – 75 метрів. Біля монастирського цвинтаря була дерев’яна церква Іоанна Хрестителя. Біля західної вежі та церкви Іоанна Хрестителя розташовувався двоповерховий монастирський будинок, фундаменти якого збереглися до початку XXI століття.

Одна з веж монастиря, крім своїх сторожових і сигнальних функцій, використовувалася ченцями як астрономічна обсерваторія.

Перша письмова згадка про монастир датується 1650 роком. Монастир, ймовірно, був збудований з дерева, але у XVIII столітті його перебудували з каменю, як свідчить напис над одним із вікон надбрамної вежі із датою 1716 року.

Напис над вікном у вежі «Фундатор ігумен Діонісій 1716»

В монастирі колись знаходилась ікона Божої Матері Теребовлянської, проте з 1673 р. ікона знаходиться у соборі Святого Юра у Львові.

У 1789 році австрійський уряд закрив монастир і розподілив його реліквії, перенісши вівтар Преображенської церкви, іконостас і дзвони в інші церкви. Частину монастирської бібліотеки було передано до Бучача, а частину – до Львівського університету.

У наступні роки було проведено консерваційні роботи: 1867 і 1926 року. З 1960-х років територія монастиря була використана військовими, але 1993 року церква була передана сільській громаді, а 2002 року військові остаточно звільнили монастир.

Церква була відремонтована місцевою громадою, але через відсутність історичних матеріалів її відновили не в оригінальному вигляді.