Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків є одним із найкрасивіших музеїв у Києві, якщо не найкрасивіший. Музей було засновано у 1919 році.
Музей знаходиться на вулиці Терещенківській, 15-17.
- Сайт музею https://khanenko.museum/
- Інстаграм https://www.instagram.com/khanenko_museum/
На сайті музею є віртуальний 3D-тур музеєм і каталог колекцій музею.
Експозиція музею ділиться на дві частини – це Європейська та Азіатська експозиції. Азіатська колекція знаходиться в історичному будинку Сахновських, поряд із будинком Ханенків. Між експозиціями всередині музею є перехід. Можна відвідати одну експозицію або обидві одночасно. Краще звичайно обидві.
Вестибюль
У Вестибюлі представлені твори західноєвропейського мистецтва 18-19 століття та антична скульптура у копіях 19 століття. У декоративному оформленні вестибюлю переважає бароко.
Праворуч від каміна, обробленого італійським кахлем, знаходиться статуя Алегорія Миру, автор статуї – Антоніо Канові, 1815 мармур. Над каміном розміщено мальовниче панно французького майстра «Вакх та Аріадна», 18 століття. На фото нижче гіпсова копія Венери Мілоської, 19 століття.
Золотий кабінет
Золотий кабінет – найкрасивіша кімната в музеї, виконана у стилі рококо. Головною окрасою Золотого кабінету є гобелени, виконані у Брюсселі. На чотирьох гобеленах представлені сцени з роману «Дон Кіхот». Гобелени були створені в першій половині 18 ст., матеріали – шовк, льон, шерсть, мануфактура братів Урбана Лейнірса та Даніеля Лейнірса. Гобелени виткані на основі малюнків Шарля-Антуана Куапеля. На одному з гобеленів зображено сцену посвяти Дон Кіхота в лицарі на заїжджому дворі. інший зображує прибуття Санчо Пансо на острів як губернатор, ще один присвячений банкету Санчо Пансо на острові і четвертий демонструє сцену, коли служниці герцогині переодягають Дон Кіхота перед банкетом.
На стелі знаходиться панно «Апофеоз Дон Кіхота», виготовлений на замовлення Богдана Ханенка іспанським живописцем Сальвадором Барбудо Санчесом.
Щодо меблів, то в Золотому кабінеті можна побачити мармуровий комод другої половини 18 століття
Велика вітальня
Інтер’єр кімнати виконаний у стилі неоготики. Деталями неоготичної стилізації є дубові панелі, шпалери з флорентійськими ліліями та хрестами, різьблений декор карнизів над вікнами, відкрита балкова конструкція стелі, ажурні арки.
У залі представлено мистецтво західноєвропейського Середньовіччя та Відродження, італійські та французькі середньовічні церковні меблі (панелі, лавки, релікварії), італійські меблі епохи Відродження – стільці, скрині, буфет, а також зразки італійської майоліки 15-16 століття.
Вітраж «Сходження Святого Духа на Апостолів», 1546, Німеччина, розміри 272 на 413 см.
Камін у неоготичному стилі. Надкамінна дошка була виконана у 15 ст. і частина каміна походить з герцогського палацу міста Урбіно, оскільки на каміні вирізано геральдичний медальйон герцогів Монтефельтро.
Зал «Галерея» – Фламандський живопис 17 ст.
У залі «Галерея» можна побачити такі твори, як Мартін Пепейн «Алегорія слуху з циклу П’ять почуттів», «Бог річки Нельді, Кібела та богиня міста Антверпена» Пітера Рауля Рубенса, «Купідон знаходить Психею та її сестер» Якоба Йорданса, «Квіти у вазі» Гаспера Петера Вербрюггена II, «Портрет дами з гвоздикою» Антоні Паламедеса, «Концерт» Дірка Хальса, «Бурхливе море» Пітера Муліра I, картини з майстерні Рембрандта, «Натюрморт із зайцем» Яна Венікса та багато інших.
Зал Японського мистецтва
Зал Китайського мистецтва
Зал Арабського мистецтва
[hoot_divider color=”red” top=”yes”]
Музеї Києва
- Музей Ханенків
- Авіаційний музей
- Аптека-музей
- Андріївська церква
- Кирилівська церква
- Музей КПІ
- Музей Однієї вулиці
- Музей становлення української нації
- Музей «Чорнобиль»
- Національний художній музей України (NAMU)
- Національний заповідник Софія Київська
- Музей «Косий капонір»
- Музей кінореквізиту на кіностудії імені О. Довженка
- Музей мініатюр «Україна в мініатюрі»
- Музей Олександра Довженка
- Музей «Шевченкова хата на Пріорці»
- Скансен Пирогово
- Музей пожежної техніки та пожежної справи в Києві
- Виставка паровозів
- Музей історії України у Другій світовій війні і Батьківщина-мати
- Музей історії туалету