Поїздка до Львова у квітні 2023 року: прогулянки центром, маловідомі костели, музеї Грушевського та Франка, найкращі ресторани й кафе, а також поїздка до Ужгорода на сакури та міні-скульптури. Фото, враження та корисні адреси.

Я була у Львові з 9 по 16 квітня, у тиждень перед православним Великоднем.

У перший день після приїзду я завжди їду до центру та прогулююся улюбленими вуличками.

Мій улюблений Домініканський костел — нині це церква Пресвятої Євхаристії на площі Музейній. Цей костел засвітився у кліпі німецького гурту Gregorian «Viva La Vida» — його показують прямо на самому початку відео.

Церква Стрітення Господнього (кармеліток босих) — маловідомий для туристів храм, що розташований на вулиці Винниченка, 20. Прототипом для костелу кармеліток босих стала Церква Санта-Сусанна в Римі.

Неподалік від церкви Стрітення, за адресою Підвальна, 6, 23 серпня 2019 року відкрили Меморіал пам’яті Героїв Небесної Сотні. З цього місця відкривається гарна панорама на старовинну будівлю пожежної частини.

Успенська церква, вежа Корнякта та відреставрована будівля товариства «Дністер».

На вулиці Винниченка знаходиться відоме інстаграмне кафе «Кабінет», яке я вирішила знову відвідати й подивитися, що змінилося. Щодо інтер’єру — тут усе залишилося без змін. З’явилося повноцінне меню, адже раніше пропонували лише тістечка та тортики. Два келихи вина, два шматочки чизкейка та чай обійшлися нам у 712 грн.

«Кабінет» не є моїм фаворитом у Львові — тут дорожче, ніж в інших кафе міста, та й не надто затишно. Моє улюблене місце — кафе «На бамбетлі», і я щиро рекомендую його відвідати. Заклад розташований у пасажі Андріоллі (площа Ринок, 29). Тут завжди добре — в будь-яку пору року, приємний інтер’єр і дуже затишна атмосфера.

Продовжуємо гуляти Львовом. На безіменній площі (до 1939 року — Францисканській) у 1994 році встановили пам’ятник «Просвіті», який я вперше побачила у 2023 році.

Також я відкрила для себе пам’ятник Юрію Кульчицькому, встановлений у 2013 році на площі Данила Галицького (це не площа Галицька).

Гарний портал розташований на площі Ринок, 28, а праворуч — портал на вулиці Лисенка.

Наступний день був присвячений ресторанам і барам. У підсумку ми відвідали чотири заклади.

Перший — це легендарний ресторан «Атляс». Розташований на площі Ринок, 45. Мені тут дуже сподобалися кухня, інтер’єри та обслуговування. Рекомендую.

Далі ми відвідали тут же, на площі Ринок, «Львівську копальню кави». Я була тут дуже давно, тож хотілося освіжити враження. Внизу, у підвалах, працює бар — тож не кавою єдиною. Експозицію підземелля оновили, зараз там усе виглядає трохи інакше, ніж десять років тому.

Також ми відвідали бар «Пара Джанов і Портвейн», що розташовані неподалік Вірменської церкви. Бар досить симпатичний.

І на завершення ми ще зайшли до кафе «Мазох», але мені там не сподобалося.

Наступного дня ми поїхали до Ужгорода милуватися сакурами та шукати мініскульптури. Дорогою ми оглянули замок Сент-Міклош.

Ужгородський замок. Цього разу замок був відкритий, і можна було оглянути музейну експозицію всередині.

Ужгородські міні-скульптури. Детальніше про міні-скульптури Ужгорода читайте тут.

Міні-скульптура «Міклош Берчені та Крістіна Чакі». — Міні-скульптура Баффало Білл.

Щодо сакур, то з ними нам не пощастило — вони лише починали розквітати. Як красиво квітнуть сакури в Ужгороді, дивіться у репортажі за 2011 рік.

Повертаємося до Львова. Один день був присвячений прогулянці Софіївкою — місцевістю у Львові поруч зі Стрийським парком. Тут розташовані музеї Михайла Грушевського та Івана Франка, які я давно хотіла відвідати.

Музей «Дім Франка» у Львові — Вілла Михайла Грушевського у Львові

На Софіївці багато цікавих будівель, зокрема костел Святої Софії.

Щодо ресторанів і кафе, я також відвідала ресторан «Пструг, хліб та вино», який мені дуже сподобався. Заклад розташований на вулиці Братів Рогатинців, 49.

І поруч, на вулиці Староєврейській, знаходиться кафе-музей «Теплий п’єц», у якому зібрані красиві кахляні печі з різних львівських будинків.

Я також прогулялася районом собору Святого Юра.

Трапилося кілька симпатичних вілл

На вулиці Яна Матейка, 4 розташована симпатична вілла Потоцьких. Збудована у 1891–1894 роках за проєктом Яна Томаша Кудельського. У радянські часи тут діяв РАЦС.

Вілла на вулиці Дорошенка, 73 збудована за проєктом архітектора Тадея Мюнніха. Віллу з елементами романського та готичного стилів спорудили для Людвіга Масловського.

Вілла Юзефи Франц, вулиця Євгена Коновальця, 47. Детальніше — тут.

Поїздки до Львова

Поширити це: