«І стало світло...» Юрій Даценко

«І стало світло…» Юрій Даценко

«І стало світло…» – третій роман в жанрі історичного детективу з циклу «Історії провінційного хірурга», події якого відбуваються у Меджибожі.

Цикл «Історії провінційного хірурга»:

Сюжет книги «І стало світло…»

В основі сюжету покладена реальна подія про те, як селяни села Гречинці в липні 1912 року спостерігали незвичне явище у вигляді дивного променю світла в небі. Події в книзі розгортаються у Меджибожі, Летичеві та Новокостянтинові, та пов’язані із життям Кармелюка, цадика Баала Шев Това, першими аеропланами та НЛО. В книзі згадується декілька реальних історичних осіб та подій.

Події в книзі «І стало світло…» відбуваються через багато років після подій «Книга в камені». Яків Ровнєр одружився із Дарцею і щасливо прожив з нею один рік, але потім вона померла. Тепер вже багато років Яків живе усамітнено, працює в Проскурівській лікарні та допомагає поліції.

Влітку 1912 у Меджибожі відбувалися великі військові маневри і Якова викликали для навчання військових фельдшерів. У Меджибожі Яків познайомився із справжнім військовим льотчиком і навіть політав на аероплані. На прийомі у полковника Ровнєр зустрів селян із Гречинців, які розповіли про дивний промінь, який вони спостерігали три тижні тому. Один із селян вважає, що це були австрійськи шпигуни. Полковник Трингам доручає Якову з’їздити в село та розпитати селян про промінь.

У Гречинцях дехто вважає, що загадкове світло пов’язане із легендарним розбійником Кармелюком. Яків передає свідчення селян полковнику і той вирішує закрити цю справу. Проте Яків дуже сильно захопився невідомим феноменом і далі провадить розслідування, яке завело його у Летичів, Новокостянтинів та викликало заворушення серед хасидів.

Персонажі

Проскурів

  • Яків Соломонович Ровнєр – лікар Проскурівської лікарні
  • Арчибальд Юшкевич – алієніст, друг Якова
  • Дарця – померла дружина Якова, героїня книги «Пастка для різника»
  • Славатій Миронович – двірник
  • Глафіра Павлівна Клявер – сусідка

Меджибож

  • корнет Олександр Олександрович Казаков – реальна особа, льотчик
  • Владислав Ігнатович Франковський – командувач 12-ого уланського Білгородського полку, реальна особа
  • Трингам Микола Васильович – командувач 12-ого охтирського полку, реальна історична особа
  • Сімха Шпацман – власник пансіону
  • Сімочка Розенбліт – власниця ка’ярні
  • Герман Георгійович Керм – військовий лікар, реальна особа
  • Карл Казимирович Замойський – молодший військовий лікар
  • пан Володимир Єсіпов – військовий льотчик, реальна особа
  • корчмар Хаїм Бройзман
  • Ксьондз
  • професор Шкалятовський з Харкова
  • Бонічка Вейзмахер – житель Меджибожа
  • ребе Клойз
  • Михайло та Вітько – шукачі легких грошей

Летичів

  • граф Микола Аркадійович Морков – реальна історична особа
  • отець Адам – настоятель костьолу
  • Федор – візник графа Моркова
  • стара жінка на цвинтарі

Новоконстантинів

  • Гісько (Грицько)
  • Василь Воша

Село Гречинці

  • отець Йосафат – священник з Гречинців
  • Павло Нечипоренко – молодий парубок з Гречинців
  • баба Секлета – жителька Гречинців
  • Староста села Гречинці
  • Оксана – дочка старости
  • дід Салимон – житель села Гречинці
  • Семен – друг Павла
  • корчмар Саливон з села Гречинці

Мої враження

В цілому книжка досить цікава і має неочікуваний фінал. Проте мене засмутив епілог книги, де згадується про єврейський погром у Проскурові у 1919 році. Мені сподобалося, що багато сторінок книги присвячено першим льотчикам та аеропланам.

В книзі є дуже колоритний та цікавий персонаж Сімха Шпацман, який постійно видає дотепні та ефектні фрази. Взагалі євреї в книзі дуже цікаво описані. Також мене заворжив опис рибного базару в Летичеві.

Як завжди, мене найбільш цікавили місця, в яких відбувалися події.

Більшість подій в книзі відбуваються у Меджибожі, в тому числі у фортеці.

Фортеця Меджибож
Фортеця Меджибож

Прочитати про фортецю можна тут

Яків відвідує Летичів і зустрічається із настоятелем храму, якій називається Санктуарій Летичівської Богородиці.

Санктуарій Летичівської Богородиці, або костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії і домініканський монастир
Санктуарій Летичівської Богородиці, або костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії і домініканський монастир

У Новоконстантинові Яків відвідує місцевість, знану як «Кармелюкове крісло», а також згадується костел Святої Анни.


Читайте також:


Відкрийте більше з Secret land

Підпишіться, щоб отримувати найсвіжіші записи на вашу електронну пошту.