Алан Рікман Щоденники

Алан Рікман «Шалено, глибоко. Щоденники»

Алан Рікман (21 лютого 1946 – 14 січня 2016) – британський актор та режисер, найбільш відомий за роллю Северуса Снейпа з фільмів про Гаррі Поттера. Алан Рікман помер від раку підшлункової залози у віці 69 років не доживши п’ять тижнів до ювілею.

Алан Рікман вів детальні щоденники з 1992 року. У книгу увійшли щоденники 1993-2015 років, а також окремий розділ із деякими ранніми записами 70-80х років. В основному записи Алана Рікмана стосуються його роботи, зустрічей, подорожей, п’єс та фільмів, які він дивився. В книзі є фотографії сторінок щоденників, а також кадри з фільмів та фото з вистав за участю автора. Книга розпочинається передмовою Емми Томпсон, найкращої подруги Алана Рікмана.

Я мало знала про життя Алана Рікмана, виявляється все життя він зустрічався з однією жінкою Рімою Гортон, з якою познайомився в юності і одружився у 2012 році.

У щоденниках Алан Рікман описує роботу на фільмами «Месмер», «Страшенно велика пригода», «Зимовий гість», «Розум і почуття», «Распутін», «Темна гавань», «У пошуках галактики», «Гаррі Поттер», «Творіння боже», «Сніговий пиріг», «Парфуми», «Свіні Тодд», «Невеличкий безлад», «Пісня ланчу», «Гамбіт», «Дворецький», «Реальна любов» виставами «Зимовий гість», «Антоній і Клеопатра», «Мене звуть Рейчел Корі», «Кредитори», «Семінар». Під Новий рік він зазвичай виїжджав на відпочинок на Карибські острови, або в Африку, потім він купив будинок в невеликому містечку в Італії та дуже переживав через те, що містечко занепадає. У Алана Рікмана було дуже багато друзів, з якими він часто зустрічався і проводив вечори разом.

Дивовижно, яке складне та насичене життя в акторів – постійні репетиції, перельоти, вистави, зйомки, зустрічі, обіди та вечері з друзями, інтерв’ю, недосип, стрес, хвилювання щодо рецензій.

«Це ремесло то бере тебе геть усього, то віддаляє і забуває. Чому я постійно опиняюсь на півдорозі невідомо куди?» – Алан Рікман написав це в своєму щоденнику в аеропорту, очікуючи на рейс, який відклали.

Щоденники дуже чесні, адже Алан Рікман писав їх для себе. Він критично ставився до своєї роботи та роботи інших, навіть своє подруги Емми Томпсон. Проте так само чесно він писав і про те, що йому подобалося, виявляв величезну повагу до своїх колег та загалом людей, які на це заслуговували.

Щоденники сповнені відомими іменами, проте з іншого боку це життя цілком звичайної людини, з тривогами, хворобами, проблемами із сантехнікою. Загалом автор вів досить скромне життя, він не відчував себе зіркою, і слава, яка навалилась на нього у зв’язку з Гаррі Поттером його гнітила і дратувала, тому що робота в фільмах про Гаррі Поттера для нього не була чимось видатним. Для нього найбільш важливим була його робота як режисера спектаклів та фільмів.

Найважче було читати останні сторінки щоденника, коли Алан Рікман знав про свою хворобу.

Книга читається на одному диханні, спочатку трохи складно від імен та назв, декого доводилось гуглити, проте я з головою поринула у читання і у дивовижне життя цієї чудової людини. Заздрю тим, хто мав можливість побачити Алана Рікмана на сцені та почути його неповторний голос.

Книга на сайті видавництва Наш формат.

Алан Рікман «Шалено, глибоко. Щоденники» фото книги
Алан Рікман «Шалено, глибоко. Щоденники» фото книги
Алан Рікман «Шалено, глибоко. Щоденники» фото книги
Алан Рікман «Шалено, глибоко. Щоденники» фото книги

Читайте також:

error: Alert: Content is protected !!