«Палюче тепло вб’є нас найперше» – це книга про глобальне потепління і про його наслідки для людства у найближчому майбутньому.
Книга на сайті видавництва Бородатий Тамарин
Книга «Палюче тепло вб’є нас найперше» дуже цікава, але й тривожна, тому що розповідає про неминучі зміні у світі, які ми спостерігаємо кожного року, коли фіксуються чергові температурні рекорди.
Найбільше від збільшення температури постраждають найбідніші країни, а також найбідніше населення розвинутих країн, яке не може дозволити собі проживати у затишних зелених районах та будинках із кондиціонуванням.
Проте й люди середнього класу можуть стати жертвами спеки, якщо не навчаться правильно поводитися. Джефф Ґуделл розповідаю історію родини, яка загинула під час походу спекотного дня, тому що вчасно не розпізнало тривожні ознаки небезпеки.
Цікаво, що автор згадує на сторінках Україну і який колосальної шкоди світові завдало блокування українських портів та припинення експорту пшениці. Від аномальної спеки гинуть врожаї на півдні США, а також нелегальні робітники, які працюють під палючим сонцем при температурі більше 40 градусів.
Ще швидше за повітря нагрівається світовий океан, що призводить до міграції одних морських видів та загибелі інших, а також зменшення рибного промислу.
Джефф Ґуделл розповідає про свою мандрівку до Антарктиди та Арктики, де спостерігається таїння льодовиків. Таїння льоду це не тільки підвищення рівня світового океану, а й вивільнення метану, що є дуже небезпечним для світу, а також поява вірусів та бактерій, які були законсервовані у льдах.
Підвищення температури провокує міграцію та збільшення небезпечних видів комарів, які розносять віруси на кшталт Зіка, вірусу денге, малярії, і спалахи цих хвороб виникаю там, де їх ніколи не було.
Автор констатує, що збільшення кондиціонерів призводить до збільшення споживання електроенергії, яку отримують з викопного палива, яке власне призводить до збільшення СО2 і потепління. Тобто це жахливе замкнуте коло, яке можливо роз’єднати лише відмовившись від викопного палива.
Мене вразила трагедія, яка трапилася влітку 2003 року в Парижі, коли від спеки загинуло дуже багато людей, переважно це були люди похилого віку, які мешкали в мансардах під оцинкованими дахами, які перетворилися на сковорідку. Наразі в Парижі та багатьох містах проводяться заходи щодо охолодження міст, наприклад це зменшення потоку машин у місті, збільшення зелених зон. Дерева не тільки дають затінок, вони поглинають вуглекислий газ та тепло.
Для мене було відкриттям дізнатися, що греки знали про Арктику ще 330 років до нашої ери, коли до неї добрався стародавній мандрівний Піфей. Із-за потепління в Арктиці страждає популяція білих ведмедів.
Наприкінці книги автор розповідає про деякі ідеї, які пропонують вчені для охолодження планети, але найголовніша – відмовитися від викопного палива. І навіть якщо це станеться, планета не охолоне швидко, тож кожен рік нашого життя буде спекотнішим за попередній, і до цього потрібно бути готовим.
Загалом згідно з автором, щоб вижити у спекотному майбутньому, краще не мати зайвої ваги, мати здорове серце, проживати подалі від екватору, у сільській місцевості, у країні, де добрі врожаї, а також подалі від світового океану.
Читайте також:
