“Піранезі” мене приголомшив. Це диво літературної майстерності, водночас захоплююча загадка, пригоди в блискучому вигаданому світі та глибокі роздуми про людську природу, про втраченість та набуття. Мені вже хочеться повернутися в ці лякаючі та прекрасні зали!
Мадлен Міллер
Всі ми колись мріяли про те, як тиняємось у неосяжному будинку
Алан Мур «Прометея»
«Піранезі» – це роман загадка. Головний герой – Піранезі живе у Світі, який є нескінченним Будином. Піранезі вважає себе Благословенним дітям Будинку, тому що Будинок дає йому все потрібне для життя. Як пише сам Піранезі про Будинок: «Краса Будинку несказанна; Доброта його безмежна».
Улаштування Світу
Будинок складається з трьох рівнів. Нижні Зали – Сфера Припливів. Там плескається море. Нижні Зали дають Піранезі рибу, водорості та молюсків, з яких він варить суп. Верхні Зали – Сфера Хмар. Верхні зали дають прісну воду, яка дощем виливається у Вестибюлях. Середні Зали – це Сфера птахів та людей. Тут мешкає Піранезі.
Зали є величезними приміщеннями з вікнами, які виходять у Внутрішні Двори – порожні та вимощені каменем. Всі Зали, Вестибюлі, Сходи, Коридори заставлені статуями. Піранезі почав складати Каталог, куди має намір внести всі Статуї, а також він збирається досліджувати Світ, наскільки встигне до кінця свого життя. У Будинку є також Зруйновані зали, де обвалилася підлога і стелі і імлу пронизують стовпи сірого світла, а також Затоплені зали – там утворилися озера з білим лататтям. У Залах живуть птахи, наприклад, в одному із залів є колонія чайок, а в іншому оселилася пара альбатросів.
Піранезі не пам’ятає, як давно він тут, як він сюди потрапив. Він веде ретельні щоденники та каталог покажчик своїх записів. Книга написана у вигляді щоденників Піранезі.
Жителі світу
Піранезі не впевнений, що це його ім’я, то його кличе Інший. З Іншим Піранезі зустрічається двічі на тиждень. Іншому приблизно шістдесят років і він дає Піранезі різні завдання, наприклад, сфотографувати зали або скласти карти. Піранезі вважає, що з початку Світу в ньому існувало п’ятнадцять чоловік, тому що він знайшов тринадцять скелетів, так званих Мертвих, яким Піранезі дав імена та піклується про них. Інший є чотирнадцятим, а сам Піранезі – п’ятнадцятим. Інший хоче знайти Велике Таємне Знання, хоча сам Піранезі вважає, що такого знання не існує. Піранезі засмучує те, що Інший не шанує Дім, не бачить його краси та величі.
Одного разу Інший попереджає Піранезі, що незабаром у Світі може з’явитися ще одна людина, Піранезі називає його Шістнадцятим. Інший застерігає Піранезі, що контакт з Шістнадцятим зведе його з розуму, насправді зустріч з Шістнадцятим допомагає Піранезі повернути спогади та розгадати таємницю Дому.
Мої враження
«Піранезі» – це найпрекрасніша книга, яку я читала, я ніколи не читала нічого подібного. Я б сама хотіла потрапити до Залів у Світі Піранезі, відчути умиротворення та спокій, почути як хвилі б’ються об стіни в Нижніх Залах, тинятися до нескінченності в Будинку.
Книжка заворожує з першої хвилини, від неї неможливо відірватися і потім ще кілька днів перебуваєш у приємному зачаруванні. Книгу хочеться перечитувати знову і знову, вона дуже правдоподібно написана і читаючи книгу віриш, що Дім існує. Як пише сама Сюзанна Кларк – вона намагалася вигадати таке місце, щоб читач вразився, але в той же час подумав «Почекайте! Я ж тут бував… здається?»
Мені дуже сподобалося як видана книга у видавництві «Азбука». Книжка дуже добре оформлена, гарна графіка, дуже якісний папір, книгу приємно просто тримати в руках.
Читайте також: