Туреччина 70-х років. Тільки з’явилися чорно-білі телевізори. Золота турецька молодь вчиться бути європейцями. Вони здобувають освіту в західних університетах, носять західний одяг і наслідують поведінку та стиль життя евройпейской молоді, ходять в перші нічні клуби і на дискотеки, п’ють контрабандний алкоголь і вступають в інтимні стосунки до весілля.
Головний герой роману “Музей Невинності” – тридцятирічний Кемаль, багатий успішний підприємець, улюбленець вищого світу, життєрадісний, красивий. У нього прекрасна наречена Сібель і всі вважають їх ідеальною парою. Незабаром мають відбутися пишні заручини в готелі Хілтон, куди запрошений весь вищий світ. Одного разу Кемаль і Сібель гуляли містом і побачили у вітрині магазину красиву сумку. На наступний день Кемаль прийшов в магазин купити цю сумку в подарунок для Сібель і побачив там свою далеку родичку, дівчину, яку він знав у дитинстві на ім’я Фюсун.
Мати Кемаля дружила з матір’ю Фюсун, але після того, як Фюсун взяла участь у фіналі конкурсу краси, мати Кемаля розірвала відносини з сім’єю Фюсун, вважаючи, що дівчина накликала на себе ганьбу. Кемаль купує сумку і дарує її Сібель, але та каже, що сумка – підробка і її треба повернути в магазин. Кемаль йде знову в магазин і знову зустрічає Фюсун. Господиня магазину пішла на обід і дівчина не може повернути гроші за сумку і Кемаль пропонує їй принести гроші в стару квартиру його матері в так званому “Будинку милосердя”. У цій квартирі мати зберігала непотрібні речі.
На наступний день Кемаль чекає Фюсун в квартирі. Вона приходить, але без грошей, вони п’ють чай і розмовляють, а Кемалеві хочеться затримати її тут якомога довше. Зрештою Фюсун йде і каже, що їм не потрібно більше бачитися. А на наступний день вона приходить знову в квартиру і вони займаються любов’ю, причому для Фюсун це був перший раз. Після цього вони зустрічаються ще 41 день в цій квартирі, поки не настають заручини Кемаля, а після заручин Фюсун зникає …
Цей роман читається як продовження книги “Стамбул місто спогадів” – та ж меланхолія і смуток, у Орхана і Кемаля багато спільного – вони обидва люблять тікати від всіх і бродити по бідних районах Стамбула, спостерігати за жителями міста, міркувати. Кемаль також любить проводити час в старій квартирі своєї матері серед забутих речей. Цікаво, що сімейство Памук і сам Орхан Памук з’являються в романі “Музей Невинності”. Вони приходять на заручини Кемаля і Кемаль описує їх як збідніле гучне сімейство, а сам Орхан Памук хвалиться Кемалю, що встиг потанцювати з прекрасною Фюсун. А в останніх двох розділах Орхан Памук виходить на місце оповідача і вже розповідає про Кемаля і його музеї.
Ця книга дуже ніжна чуттєва гарна сумна атмосферна тепла осіння пронизлива і неймовірно прекрасна. Книга мене зачарувала, я начебто потрапила в чарівний світ героя, його переживання і щастя, як ніби сама блукаю по його музею. Останні глави я взагалі плакала. З цієї книги можна дізнатися багато сімейних традицій турків – наприклад грати в лото в новорічну ніч або змочувати руки одеколоном після вечері. Протягом всієї книги ми дізнаємося різні сторінки історії Туреччини і Стамбула – теракти, військові перевороти, різні пригоди, відкриття того чи іншого ресторану або кінотеатру і багато іншого.
А ще після прочитання цієї книги терміново захотілося в музей, але не в картинну галерею, а музей речей, на кшталт Музею однієї вулиці. Герой книги Кемаль побував в 5723 музеях. Цікаво, Орхан Памук сам побував у всіх цих музеях або він хотів би в них побувати?
Музей Невинності був відкритий в 2012 році. Ось сайт музею https://en.masumiyetmuzesi.org/. Адреса музею Çukurcuma Caddesi, Dalgıç Çıkmazı, 2, 34425, Beyoğlu, İstanbul, Türkiye. Інстаграм https://www.instagram.com/themuseumofinnocence/
Читайте також: