На другий день мого Португальського шляху Святого Якова я мала пройти 22,4 км з Vila do Conde до містечка Esposende.
Вранці я вийшла зі свого пансіону в Vila do Conte приблизно о пів на дев’яту і вирушила в бік набережної. Ноги поболювали та спина, але йти можна. Вранці було похмуро і туман. Невдовзі стали зустрічатися інші пілігрими.
Останній погляд на Vila do Conde
Дорогою зустрілася цікава церква Igreja de Nossa Senhora da Lapa
Згодом зустрівся такий пам’ятник – Monumento ao Pescador de Vila do Conde – Пам’ятник рибалкам з Віла-ду-Конде
Кумедний покажчик напрямків біля одного з пляжних барів
Я думаю ці пристосування для розвішування риби.
Пірс Повуа де Варзим (Póvoa de Varzim) з маяком і Marina da Póvoa de Varzim
Монумент Homenagem às Mulheres do Mar – Присвята жінкам моря
Таким чином з Vila do Conde я перейшла до містечка Póvoa de Varzim.
Тут є ціла стіна, де на плитках азулежу розповідається історія міста.
Пам’ятник Fernando da Silva Gonçalves. Нандо Гонсалвеш – карикатурист, живописець, портретист, візуальний художник, музикант, він народився та помер у Póvoa de Varzim.
Далі дорога йшла вздовж набережної з безліччю кафе. Тут до мене раптом підійшла жінка з собакою і запитала, чи я пілігрим. Я ствердно відповіла, і вона подарувала мені маленьку сріблясту підвіску-мушлю — символ пілігримів, яку я прикріпила до своєї сумки. Це було дуже мило та приємно.
Мітки для пілігримів зустрічаються в найнесподіваніших місцях
А потім знову з’явився океан у всій своїй красі та величі. Його нескінченні простори, блакитні хвилі та нескінченні горизонти захоплюють уяву. Шум прибою та запах солоної води створюють атмосферу умиротворення та свободи. Він надихає, заспокоює та змушує задуматися про наш прекрасний світ.
Потім набережна скінчилася і почалися дерев’яні доріжки.
До Сантьяго 210 км, але це напевно по прямій.
І знову мої улюблені дерев’яні доріжки. Вони пролягають уздовж узбережжя і дозволяють пілігримам насолоджуватися прекрасними видами океану, блакитними хвилями та нескінченними горизонтами.
Дорогою зустрілося Albergue de Aguçadoura. Там було відкрито і можна було скористатися туалетом та поставити печатку. Моя перша печатка на сьогодні.
Далі дорога знову йшла дерев’яною доріжкою вздовж океану і часто зустрічалися такі круглі башти з каменю.
Потім дорога пішла вбік від океану і ліворуч з’явилося поле для гольфу і футбольний стадіон. Ця ділянка шляху мене напевно вразила найбільше – одна справа, коли дорога йде вздовж океану і там гуляє багато людей, а інша коли спеціально для пілігримів у чагарниках на палях побудували спеціальну дорогу.
Далі дорога раптом розділилася – можна було далі йти дерев’яною дорогою у бік поля для гольфу, але жовта стрілочка вказувала в село і всі пілігрими пішли стрілочками у бік міста Apúlia. Мені селом не дуже подобалося йти, було спекотно і не так цікаво.
Мила деталь на шляху
Мені дуже не хотілося йти в спеку через місто і в Апулії я звернула набік набережної. До того ж, мені хотілося їсти, а на набережній було багато ресторанчиків.
Ресторанчик, який я обрала, називався Quininha (Av. da Colonia 43, 4740-077 Apúlia). Я замовила овочевий суп та салат із тунцем, а також пиво, всього 14,5 євро.
Після того, як я посиділа в ресторані м’язи на ногах розболілися з подвоєною силою, перші півгодини я потім більше шкутильгала, ніж йшла. Я не хотіла йти від океану і вирішила йти до Fão вздовж набережної, хоча шлях Святого Якова проходив інакше. Але в будь-якому випадку і шлях Святого Якова і мій шлях мали перетнутися в тому самому місці – на мосту до міста Esposende.
Оскільки всі пілігрими пішли іншою дорогою, мені довгий час ніхто не зустрічався
Але потім я знову вийшла на дорогу до Esposende. Тут чекають на пілігримів
Почали зустрічатися пілігримські кафешки, де можна поставити печатку. В одній із таких кафе я поставила другу печатку.
Та нарешті я прийшла Esposende, це було приблизно близько третьої години дня.
У Esposende я ночувала у гестхаузі RIVER ZEN HOUSE.
Статистика на сьогодні була така
Після відпочинку я вирушила гуляти набережною і повечеряла в ресторанчику. Відстань у другий день була пройдена приблизно така ж, як у попередній, тільки ситуація посилювалася болем у м’язах. Увечері з’ясувалося, що в мене зламалася зарядка від телефону, і мені потрібно було максимально берегти заряд, щоб вистачило на весь наступний день, доки не куплю нову.
Шлях Святого Якова з Порту
- День перший Porto — Vila do Conde 22,9 км
- День другий Vila do Conde — Esposende 22,4 км
- День третій Esposende — Viana do Castelo 25,7 км
- День четвертий Viana do Castelo — Vila Praia de Âncora 17,5 км
- День п’ятий Vila Praia de Âncora — A Guarda 14 км
- День шостий A Guarda — Villadesuso 18,8 км
- День сьомий Villadesuso — Nigrán — 19,5 км
- День восьмий Nigrán — Vigo 22 км
- День дев’ятий Vigo — Redondela 15,7 км
- День десятий Redondela — Pontevedra 21 км
- День одинадцятий Pontevedra — Caldas de Reis
- День дванадцятий Caldas de Reis — Padron
- День тринадцятий Padron — Santiago de Compostela
