Ти ніколи не буваєш зовсім самотнім, коли стоїш на балконі. Машини, будинки й люди на вулиці – це все твоє.
Коли твій батько вболіває за «Ліверпуль», то ти, чорт забирай, завжди думатимеш, що зможеш все відіграти.
Брітт-Марі – один з другорядних персонажів книги Фредріка Бакман «Моя бабуся просить її вибачити». В кінці попередньої книги Брітт-Марі збирає речі і йде від чоловіка Кента.
Брітт-Марі 63 роки і останні сорок років вона присвятила своєму чоловікові, виховуючи його дітей від першого шлюбу і ведучи господарство. Працювала Брітт-Марі ще до заміжжя офіціанткою. У центрі зайнятості, куди звернулася Брітт-Марі, їй сказали, що шансів знайти роботу в такому віці і без досвіду буде досить складно. Але Брітт-Марі так дістала співробітницю центру, що та запропонувала їй тимчасову роботу в містечку Борг як наглядача центру відпочинку, який ось-ось повинні закрити, як і все інше в місті.
Колись Борг був процвітаючою комуною, що спеціалізувалася на вантажоперевезеннях, але через фінансову кризу фірма вантажоперевезень закрилася, і слідом закрилися всі інші підприємства. Тепер в Боргу працює тільки піцерія, яка також і пошта, і медпункт, і автомайстерня, і магазин. Жителі Борга – похмурі, втомлені від безгрошів’я. Більшість жителів вже виїхали. Єдине, що радує і об`єднує мешканців Борга – це любов до футболу. Колись тут був футбольний клуб і футбольне поле, але поле продали під забудову, а клуб перестав існувати після смерті тренера. Таким застає Борг Брітт-Марі, коли приїжджає сюди працювати. І несподівано для себе самої вона стає тренером дитячої команди з футболу, хоча в футболі вона зовсім не розбирається.
Під час розповіді Брітт-Марі часто згадує про події зі свого життя з Кентом і про те, як загинула її сестра Інгрід. Головне бажання Брітт-Марі в житті з раннього дитинства – щоб її помічали, щоб бачили, що вона існує і комусь потрібна.
Як завжди у Бакман, в книзі є кілька цікавих персонажів. Це і поліцейський Свен, який у вільний час ходить на різні курси, як-то приготування суші, бухгалтерії, кераміки, макраме, живопису та іншого, Незнайомка в інвалідному візку – власниця піцерії і за сумісництвом автомеханік, листоноша і медсестра, Банк – слабозора тренер з футболу, бандит Самі, який зворушливо піклується про своїх молодших брата і сестру і його друг шибеник Психо, і звичайно ж діти зі своїми радостями і трагедіями.
Книга «Брітт-Марі була тут» про те, що ніколи не можна здаватися, як «Ліверпуль», навіть якщо на перший погляд становище безнадійне.
Головний посил всіх книг Бакман – не буває 100% поганих людей, люди роблять погані вчинки, коли їх заганяють в кут.
Чи можна читати цю книгу, не прочитавши «Бабусю»? Так, можна, основний сюжет попередньої книги вона не чіпляє, лише розповідає історію Брітт-Марі.
Ця книга не так шедевральна, як “Чоловік на імя Уве” або “Моя бабуся просить її вибачити”, але вона дуже приємна і сподобалася, я прочитала її за один день. Мені дуже сподобалося видання видавництва Книголав – книга красиво оформлена, якісний щільний папір, є закладка, книгу приємно тримати в руках і хочеться зібрати всю серію книг Фредріка Бакман. Книга екранізована, є однойменний шведський фільм.
Читайте також: