«Жовтолика» Ребекка Кван • Secret land

«Жовтоликий» – цей термін позначає ситуацію, коли білий актор чи актриса гримуються та грають азіатів.

Ребекка Кван – китайсько-американська письменниця, має ступінь магістра китаєзнавства в Кембриджі та магістра сучасного китаєзнавства в Оксфорді.

Оригінальна назва книги Yellowface by R.F. Kuang

Книга «Жовтолика» переможець Goodreads Choice Award за Best Fiction (2023) (найкращу художню літературу)

Українською мовою книгу «Жовтолика» видало видавництво Жорж.

Сюжет книги «Жовтолика»

Джуніпер Сонг Гейворд – двадцяти семирічна неуспішна письменниця. Ще з навчання в Єлі вона товаришує із Атеною Лю – дуже успішною письменницею азійського походження. Атена та Джун не були найкращими подругами, вони просто вчилися разом і мешкали в одному місті після закінчення університету, тож час від часу зустрічалися.

На свої 27 років Атена Лю видала три успішні романи, мала чимало нагород та премій, ступінь магістра мистецтв, та підписала угоду із Netflix. Тим часом Джун видала лише один невдалий роман «Над сикомором» і працювала репетитором у центрі освіті.

Атена та Джун святкували контракт із Netflix, коли Атена вдавилася млинцем та померла. Джун намагалася її врятувати, проте марно. Але йдучи того трагічного вечора з квартири Атени, Джун прихопила чернетку нового роману Атени «Останній фронт» про участь Китайського трудового корпусу у Першій світовій війні.

Спочатку Джун хотіла лише прочитати рукопис, але так як рукопис був лише чернеткою з багатьма недописаними місцями, Джун вирішує дописати роман. Дівчина запевняє себе, що це не плагіат, а співпраця і шана таланту Атени, інакше рукопис би опублікували в в початковому вигляді і він був би незакінченим. Джун відправляє закінчений роман своєму агенту, агент в захваті і починається запаморочливий зліт Джун, як авторки бестселера – шестизначний гонорар, професійна команда редакторів та піарщиків, презентації, запрошення на заходи, інтерв’ю та автограф сесії, номінації на престижні нагороди. Книжною навіть зацікавились у Голівуді.

В той же час роман підвергається критиці з боку блогерів азійського походження, які звинувачують Джун у нещирості, спекуляції на китайській трагедії, байдужості до проблем азійської спільноти.

Невдовзі у твіттері розгоряється великий скандал – дехто із ніком @AthenaLiusGhost звинувачує Джун у крадіжці рукопису Атени, а на одній з автограф-сесій Джун бачить дівчину, яка виглядає точнісінько як Атена.

Перелякана та спантеличена, Джун намагається з’ясувати, хто ця людина, яка ховається за @AthenaLiusGhost і які докази вона має.

Дійові особи

Атена Лін Ень Лю – молода письменниця азійського походження
Джуніпер Сонг Гейворд – молода письменниця, 27 років
Пані Патриція Лю – мати Атени
Рорі (Аврора Віспер) – сестра Джуніпер, бухгалтер
Еллі – племінниця Джун
Мати Джун
Том – чоловік Рорі, айтішнік
Ґаррет Маккінтош – колишній редактор Джуніпер
Кендіс Лі – асистентка Даніелли
Бретт Адамс – літературний агент Джун
Даніелла Вудгауз – редакторка в «Eden»
Емілі та Джессіка – піарниці Джун в «Eden»
Тодд – юрист в «Eden»
Джеффрі Карліно – колишній хлопець Атени
Марні Кімбел – письменниця
Джен Вокер – письменниця
Гейді Стіл – письменниця
Адель Спаркс-Сато – критикиня
Джастін і Гарві – представники продюсерської компанії Greenhouse Production
Кімберлі Денг – старшокурсниця Університету Каліфорнії, блогерка на ютуб
Сяо Чень – блогер
Енні Брош – модераторка
Діана Цю – поетка і візуальна имсткиня
Нур Ріші – авторка романів у жанрі янг-едалт
Айлінь Джов – авторка історичних романів
Пеґґі Чань – директорка Спілки американських письменників азійського походження
Сюзан Лі – координаторка в соціальнім клубі американців китайського походження в Роквіллі
Кімберлі – колишня піарниця Джун
Маджорі Чі – бібліотекарка
Еммі Чо – юна письменниця
Кейт – фотограф
Докторка Гейлі – психотерапевт
Грейс Джов – жінка з читацького клубу
Містер Лі – літній чоловій з читацького клубу в Роквіллі
Крістіна Ї – дівчина з воркшопу
Джонсон Чень
Скайлар Джао
Рексі
Ендрю – хлопець в Єлі

Мої враження

Книга «Жовтолика» мені надзвичайно сподобалася перед усім тим, що авторка докладно розповідає як рукопис перетворюється на книжку, проходить всі етапи підготовки, причому у своїй розповіді вона порівнює шляхи двох книжок – провального роману «Над сикомором» та майбутнього бестселера «Останній фронт». Дуже цікаво спостерігати внутрішнє життя у видавничій та письменницьких світах – конкуренцію, скандали у соцмережах, критику, вплив блогерів. І навіть якщо ти успішний автор, не модна зупинятися на досягнутому, потрібно постійно видавати нову книжку, інакше про тебе всі забудуть.

Дізналася з книги про деякі невідомі мені моменти книговидавництва – наприклад про рідерів чутливості, тобто читачів, які виконують роль культурних консультантів та аналізують рукопис, щоб уникнути расових скандалів у соцмережах.

Головна героїня водночас визиває огиду ї захоплює. З одного боку я раділа, коли вона попадала в халепу, з іншого боку захоплювалася її впертістю та відстоюванням своєї правоти.

Впродовж книжки Джун то підіймається, то падає – від маловідомою авторки до авторки бестселеру, потім героїня скандалу та ізгой у письменницькій сфері, і знов популярна авторка, героїня скандалу, а потім вона опиняється у ситуації, коли вона має видати наступну книжку, але в неї немає ідей і вона не може вийти з тіні Атени, яка сидить у ній внутрішнім цензором і критикує та відкидає всі ідеї. А родина Джун наполягає на тому, щоб дівчина покинула письменництво і вивчилася на бухгалтера.

Мені сподобався уривок, де Джун пише

Письменництво – це найближче, що ми маємо, до реальної магії. Письменництво – це створення чогось із нічого, це відчинення дверей до інших світів. Письменництво дає силу створити власний світ, коли реальний завдає багато болю. Якщо я перестану писати, це мене вб’є.

Мене розчулив момент, де Джун маючи поверхневі знання html створює сайт, але не в змозі пробити самостійно IP адресу і звертається до айтішніка. Хоча як раз пробити IP може кожен.

В книжці багато про проблеми азійської спільноти, про суперечки, які ведуться всередині цієї спільноти. Авторка через своїх героїв дискутує на тему чи може біла авторка писати про азіатів, чи є це спекуляцію, про расизм та зворотній расизм, а також висловлює обурення щодо ставлення видавців до азіатських авторів, коли обирають одного азійського автора і роблять з нього зірку, закриваючи шансів всім іншім азійським письменникам, пояснюючи, що азійський письменник у них вже є.

Читайте також: