Сюжет роману «Щоденник кілера»
Розповідь в романі «Щоденник кілера» ведеться від імені кілера Іана Бріджеса. Він вправний кілер і його дуже цінують в організації, проте в нього є одна проблема. Іан дуже прагне любові, він хоче знайти дівчину. про яку б він міг піклуватися, любити, купляти дорогі подарунки. Хлопець часто уявляє собі таку дівчину, милу, спокійну, можливо навіть хвору на рак, або інваліда. Але у барах він зустрічає лише хвойд та алкоголічок. Тому він проводить вільний час сперечаючись зі своєю матір’ю, яка насправді давно померла.
У своєму щоденнику Іан розповідає як про робочі будні, так і про дівчат, з якими він зустрічається. Іан намагається розгадати загадкову жіночу душу, чому покидьки їм подобаються більше, ніж прості чуйні хлопці. Проте з дівчатами Іану постійно не щастить, і врешті коли він дізнається причину, його вже не спинити у його помсті.
Мої враження від книги «Щоденник кілера»
Спочатку мені трохи важкува-то було читати книгу «Щоденник кілера», тому що вона написана сленгом та нецензурною лексикою. Якщо ви хочете збагатити свій словниковий запас у цьому напрямку – ця книга ідеальна. Одних тільки синонімів солова «хвойда» тут численна кількість. Загалом уявляю собі, яку титанічну працю зробив перекладач цієї книги Вячеслав Вдовенко. І дуже цікаво побачити оригінальну англійську книгу – хто хоче вивчити англійський сленг і нецензурну лайку, то це чудовий підручник.
Незважаючи на те, що це ніби смішний роман з чорним гумором, мені воно якось було не смішно, я головного героя було шкода, хотілось пригорнути його і дати того, чого він так прагне – ніжності і співчуття, любові та доброти, яких він не мав від матері.
Щодо сцен жорстокості, то вони тут досить спокійні і розмиті, цнотливі так би мовити. Іан нікого не ріже на частини, не катує, все гарно і цивільно, хоч він і вбив в першій главі після побачення п’ятьох. Але то таке.
До речі, головний герой часто порівнює своє життя із Пасткою-22 – це відсилка до книги Пастка-22 Джозефа Геллера.
Цитати з роману «Щоденник кілера»:
Ні, я не лишусь самотнім. І я таки здатен полюбити, явам доведу. Мені начхати, якщо доведеться порішити всіх британок, допоки не знайду своєї половинки
Почуття провини – це природна протидія вашої підсвідомості інстинкту самозбереження, яке нав’язує нам суспільство
Іан про те, що відсутність почуття провини робить з нього ідеального кілера
.. мораль, релігія і футбол – це три запобіжники, які тримають під контролем «цивілізоване» суспільство
Загалом роман мені сподобався, хоча це зовсім новий для мене жанр і світ. Зазвичай я читаю книжки про тих, хто по іншу сторону барикад – детективів та судмедекспертів.
Книга на сайті видавництва КСД
Читайте також:
