«Кішка Далай-лами» – це приємна і повчальна книга, яка розповідає про основи буддизму на прикладі життя кішки у палаці Далай-лами.
«Кішка Далай-лами» – це серія книжок:
- The Dalai Lama’s Cat, 2012 – «Кішка Далай-лами»
- The Art of Purring, 2013
- The Dalai Lama’s Cat and the Power of Meow, 2014
- The Dalai Lama’s Cat and The Four Paws of Spiritual Success, 2020
- The Dalai Lama’s Cat Awaken the Kitten Within, 2021
Сюжет книги «Кішка Далай-лами»
Одного разу, вертаючись з аеропорту, Далай-лама побачив на вулиці двох бідних хлопців, які продавали кошенят. Останнє кошенятко було дуже слабке і не подавало ознак життя, тож хлопці хотіли його викинути. Далай-лама купив у хлопців кошеня та виходив його. Тож кошеня виросло гарну кішка гімалайської породи.
У палаці Далай-лами кішка, яка має багато імен пізнає основи буддизму на прикладі різних життєвих ситуацій.
З книги можна чимало цікавого дізнатися про розпорядок та стиль життя Далай-лами. Наприклад, мене вразило те, що Далай-лама прокидається о третій та займається п’яти годинною медитацією.
Дійові особи:
- Кішка Його Святості – кішка гімалайської породи (Мишко-дзе-Дун, Снігова Левиця, Рінпоче)
- Далай-лама
- Чоґ’ял – помічник Далай-лами, монах
- Тензін – помічник Далай-лами, дипломат
- Лобсанґ – перекладач
- місис Трінчі – повар
- геше Ачарья Тріджанґ Ванґпо – наставник
- Саші і Таші – послушники
- Френк – власник кафе
- Кі-кі – пес лгаса-апсо
- Джиґме і Нґаванг Драґпа – робітники кафе Френка
- Кусалі – головний офіціант
- Сем Ґолдберг – завсідник кафе
- Ласья – племінниця Чог’яла
- місис Пател – власниця крамниці
- Серена Трінчі – дочка місис Трінчі
- Ґай Вілкінсон – ветеринар
- Сьюзан – дружина Тензіна
- Пітер і Лорен – діти Тензіна
- Радж Ґоел – представитель техпідтримки
- Оракул Нечунґ
- Мамбо – смугастий кіт
- Тхіть Ньят Хань – майстер дзен-буддизму, вчитель, гуру, автор книжок (наприклад Спокій у кожному кроці).
- королева Бутану – гостя Далай-лами
- Джек – гуру саморозвитку, гість Далай-лами
- професор – гість Далай-лами
- кіно-зірка – гостя Далай-лами
Цитати:
«Буддизм – це наука про свідомість»
«— Для всіх нас, у кого є свідомість власне життя дуже цінне. Тому ми маємо пильно оберігати й усіх наділених розумом істот. Також ми маємо визнати, що у всіх нас є два спільні основні бажання: насолоджуватися щастям і уникати страждань.»
«Часом трапляється, що наші інстинкти або обставини стають сильнішими за нас. А потім ми дуже шкодуємо про зроблене. Але це не причина здаватися — будди ж, вони не ставлять на тобі хрест. Краще засвой життєвий урок і рухайся далі.»
«Більшість людей вважають, що єдиним можливим шляхом до щастя є зміна обставин. Але насправді ці обставини — не причина бути нещасним. Це більше залежить від способу мислення, ніж від умов існування.»
«— Це цікавий парадокс, що найкращий спосіб досягти щастя самому — це дарувати щастя іншим»
«Осмисленість означає звертати увагу на теперішній момент спрямовано й неупереджено. Не застрягати думками у минулому чи майбутньому. Осмисленість – це чиста присутність, без внутрішнього збудження або будь-який зусиль».
«…в монастирі на схилі дорога до щастя лежала через плекання внутрішніх рис, найперше осмисленості, самоусвідомлення, але також і щедрості, врівноваженості й доброти. А внизу до щастя йшли через зовнішні речі — ресторанну їжу, буйні веселощі, новітні технології. Мабуть, є якась причина, чому люди не можуть утішатися обома задоволеннями одразу»
«Виявляється, нас робить щасливішим не те, що саме ми робимо. Набагато більше важить, усвідомлено ми це робимо чи ні. Важливо бути у зосередженому стані, бути присутнім тут і тепер. А не витати у хмарах, тобто не думати про будь-що, крім того, що ти насправді в цей момент робиш.»
«Ось дві основі причини щастя. Перша — бажання дарувати щастя іншим, і це є буддійським визначенням любові. І друга — прагнення допомогти іншим позбавитися незадоволеності чи страждань, і це ми називаємо співчуттям.
Розумієте, головне — змістити фокус своїх думок із себе на інших. Це, так би мовити, парадокс: що більше ми зосереджуємося думками на благополуччі інших, то щасливіші стаємо самі. Від цього найбільше виграємо ми. Я називаю це мудрим егоїзмом.»
Будда сам підсумував це, коли сказав: «Думка проявляється у слові; слово проявляється у вчинку; вчинок розвивається у звичку; а звичка гартує характер. Тому дбайте про думку і те, куди вона повертає, нехай же вона росте з любові й турботи про всіх живих істот… Як тінь за тілом, слідують за нами наші думки; як ми мислимо – такими ми й стаємо».
«Якщо ми занадто зосереджуємося на собі, нам стає від цього зле».
«Зміни, як казав сам Будда, є єдиною постійною річчю в житті.»
«…з мого боку було дурницею провести цілі три дні під ковдрою. Скільки втрачених можливостей! Скільки згаяного часу! Можна було тільки уявляти, як усе склалося б, вийди я надвір першого дня, а не четвертого. Скільки всього можна було б пережити, як би розвивалися стосунки з котом моєї мрії. Натомість я сама позбавила себе всього цього через сміховинні саможалощі.»
«Ми забуваємо, що зміни стануться, це лише питання часу, і ми побачимо все під іншим кутом.»
«Навіть якщо обставини повертають на гірше, у нас усе одно відкриваються нові можливості.»
«Часом ми розуміємо, що треба міняти свою поведінку. Але потрібне якесь потрясіння, щоб ми усвідомили потребу змін.»
«Розлюченій людині недоступні щастя та душевний спокій»
«Ми не можемо контролювати все на світі навколо нас, але ми можемо опанувати свій розум»
Будда говорив: «Хоч може чоловік перемогти у битві інших тисячу із тисячі разів, найбільший воїн той, хто переміг себе».
«Коли ми сами бачимо існування проблеми, шлях до змін стає легше»
Як колись сказав Магатма Ґанді: «Велич і моральний прогрес нації можна виміряти тим, як ця нація ставиться до тварин».
«Страх, інстинкт, що стримує багатьох людей від дій, які, вони глибоко в душі знають, зроблять їх вільними. Наче пташка у клітці, у якій відчинили дверцята, ми вільні летіти й шукати реалізації нашого потенціалу, але страх змушує нас відшукувати різноманітні причини не робити цього»
« … в буддизмі невпевненість у собі вважається лінощами, слабкістю розуму, яку слід подолати.»
«Тренування розуму — це основа всіх буддійських практик, і нас заохочують розвивати концентрацію не тільки під час медитації, а й додавати усвідомленість у всі свої дії впродовж дня. Як пояснював один із лам, якщо ми не усвідомлюємо об’єктивно своїх думок хвилина за хвилиною, а натомість поринаємо тільки в одну із них, як же можна почати їх змінювати?»
«—Основою просвітленої свідомості є чисте всеохопне співчуття, яке, своєю чергою, ґрунтується на чистій всеохопній любові. Тут чистий означає безсторонній. Без жодних умов. А всеохопний означає такий, що спрямований на всіх живих істот, а не лише на маленьку групку тих, хто тобі подобається в цей момент.»
Читайте також:
