ChatGPT дуже стрімко увійшов у наше життя і наразі я дуже шкодую, що його не існувало ще років десять тому. Я вважаю, що ШІ є чудовим інструментом для виконання різних завдань в сфері програмування, рекламі, навчання і т.п.
Нонфікшн
26 posts
«Я працюю між Європою та Азією» – це розповідь про людей, які мають професії, притаманні здебільшого Туреччині.
«Японія: сто мільйонів аріґато» – книга Надзвичайного та Повноважного посла України в Японії Сергія Корсунського.
«У чужому морі» – це історії п’яти жінок, які деякий час жили в Туреччині і розповідають про свій досвід.
«Як я вбив Плутон і чому це було неминуче» – книга американського астронома Майкла Брауна про відкриття десятої планети, і чому це призвело до виключення Плутона з планет.
«Палюче тепло вб’є нас найперше» – це книга про глобальне потепління і про його наслідки для людства у найближчому майбутньому.
«Теорія неймовірності» – це сімдесят історій про різні наукові явища та поширені міфі, як то колонізація Марса, ГМО, вакцинація, динозаври та багато іншого.
Мазаль тов (на івриті: מזל טוב) — це єврейське вітання, яке перекладається як “щастя” або “удача”. Таким чином, фраза “Мазаль тов” можна інтерпретувати як “Бажаю тобі щастя” або “Вітаю з удачею”. Книга на сайті Темпора Про книгу «Мазаль тов. Як я студенткою працювала в родині ортодоксальних євреїв» У 1987 році […]
Книжка «Канада. Від персикових садів до Полярного кола» Євгена Лакінського мені не сподобалася.
«Перше світло» – це науково-популярна книжка про пошуки перших зірок британського астрофізика Емми Чепмен.
«Птахи в місті. Життя та виживання в бетонних джунглях» – цікава науково-популярна книжка про птахів, які мешкають у містах поряд із людиною.
«Жали, дзижчи, кусай. Навіщо нам комахи» – дуже добре написаний цікавий нонфікшн про комах норвезької ентомологині професорки Анне Свердруп-Тіґесон
«Найкраща книжка про Каміно» – це книга про шлях святого Якова, Camino de Santiago, який починається в багатьох точках Європи, а закінчується у місті Сантьяго-де-Компостела у соборі, де знаходяться мощі святого Якова.
Головне, що я зрозуміла, прочитавши книжку Юлії Юрчук «Швеція. Модель для збірки» – я не хочу жити у Швеції.
«Український Шпіцберген. Ведмеді, вугілля та комунізм» – це дуже цікава і захоплива книга про Шпіцберген. Особливо цікаво було читати на контрасті із випуском про Шпіцберген відомого блогера Антона Птушкіна. Якщо Шпіцберген Птушкіна захопливий і яскравий і хочеться спакувати речі і переїхати на острів, то Шпіцберген Максим інакший, спокійніший, суворіший. Напевно […]