Сьогодні, дотримуючись завіту Анжеліни Джолі, згідно з яким кожен день потрібно побувати в новому місці, ми вирішили дослідити дальню ділянку поля біля кладовища. Раніше це було просто поле, на ньому росли ромашки і ми з Сахарою там лазили по непрохідних заростях. Потім років зо три тому там проклали дві вулички. Одна вуличка досить активно стала забудовуватися, а друга заросла травою і будинок там тільки один з краю.
На правому фото ми бачимо, що основне поле поки що не чіпала рука людини. А зліва ми бачимо ділянку, яка забудовується. Взимку з’явився ось цей синій паркан. Ділянку огородили, але поки не видно будівництва. Поруч будується будинок, а ще правіше ще одна обгороджена ділянка з дерев’яним частоколом. І за кадром залишився ще один будинок з білих піноблоків. Один з цих будинків будують мої земляки львів’яни, там часто стоїть машина на львівських номерах. Між сірим будинком і частоколом прокладена невелика грунтова дорога, яка перетворюється в маленьку стежину, якою можна дійти аж до кінця поля. Обидва фото зроблені спиною до цвинтаря.
Дорога біля кладовища. На картах googlemaps ця вулиця відсутня, в maps.me позначена грунтовка. Зате написано, що поруч знаходиться ДОТ №282 КІУР. Я не в курсі, як виглядає ДОТ, взагалі там було голе поле раніше. Цю красиву дорогу з паркуванням зробили або в минулому році на Великдень або роком раніше, от не пам’ятаю. Від кладовища вулиця триває далі, перетинаючи Янтарну і упираючись в Володимирську.
Хвилинка розчулення – милуємося собанею, якій на асфальті нічого було шукати і нюхати, тому вона просто красиво постояла і потім красиво сіла в очікуванні.
Ці дві не надто вдалі фотографії повинні були продемонструвати забудову поля за кладовищем і висотку в Боярці. Через це далеке поле ми ходили гуляти в позаминулому році, там досить цікаво. Село впирається в соснову посадку, в якій знаходиться глибокий яр, а далі поля і Боярка. Раніше поле відразу за кладовищем було недоторканим, зараз там вже будиночки стоять, але я так невдало сфотала, що в кадр вони не потрапили.
Взагалі ми вийшли гуляти досить пізно, люди вже попрокидалися і метушилися біля своїх будинків і фотографувати було трохи сцикотно. Тому ми розвернулися на 180 градусів і пішли назад по вулиці Липовій, здається. Це та сама вуличка, яка була прокладена 3 роки тому. Робили її так – спочатку намітили дорогу, потім навезли купу битої цегли та іншого такого сміття, розсипали рівномірно по дорозі, і потім утрамбували. Потім посипали гравієм. Зараз вже цілком пристойна дорога.
Ще одна свіжіша дорога, що веде вглиб поля до стежки. І будинки на Тепличній на горизонті.
Зараз, звичайно, мої нотатки не цікаві, але років через 10 це буде дуже цікаво. Я ось шкодую, що не зробила ніяких фото траси на Білогородку до того, як її всю забудували новобудовами.
Святопетрівське
- Прогулянка по полям Святопетрівського в липні 2025 року
- Середина літа в Святопетрівському, липень 2021
- Поля соняшників під Києвом
- Ромашкове поле під Києвом в Святопетрівському і собаня
- Трохи літніх полів і люпину в Святопетрівському, червень 2021
- Прогулянка з собаней до далеких полях – маки, люпин, кукурудза
- Прогулянка по старому закинутому фруктовому саду в Святопетрівському
- Велика прогулянка по полях соняшників і кукурудзи в Святопетрівському
- Фотосесія в соняшниках в Святопетрівському
- Прогулянка з собакою по полях фіолетових квіточок в Святопетрівському
- Прогулянка по Святопетрівському – навколо сільради
- Прогулянка до Нової пошти в Святопетрівському
- До яру і назад
- Прогулянка по полях села Святопетрівского
- Прогулянка по селу Святопетровскому в районі кладовища
- Прогулянка з собакою у лютому в Святопетрівському
- Квітучі поля ромашок та голден в Святопетрівському
- Прекрасні квітучі абрикосові дерева
- Квітучі літні поля і золотистий ретривер
- Святопетрівське в серпні 2016
Відкрийте більше з Secret land
Підпишіться, щоб отримувати найсвіжіші записи на вашу електронну пошту.