Я вже якось показувала, як квітнуть абрикоси в старому занедбаному саду недалеко від мого будинку в Святопетрівському. Цього року абрикоси так гарно не квітнули, занадто холодно було.
Сьогодні я вирішила прогулятися всередині саду і відчути себе героїнею книг Толкієна серед старих скорчених скрипучих на вітрі дерев.
Спочатку помилуємося квітучими деревами на краю саду. Не знаю, що це таке рожеве, але дуже симпатично. І біла – калина.
Якщо над садом пролетіти дроном, то, напевно, буде все біле, але квітнуть лише верхні гілки, всередині ж утворюються таємничі коридори. На травневі свята серед старих дерев збираються компанії, і під час вечірніх прогулянок з собакою я часто чую тут «битви хорів», коли одна компанія намагається переспівати (перекричати) іншу. Сад хоч і занедбаний, але все ще плодоносить. Влітку, рано вранці можна побачити громадян, які збирають урожай і бігаючих зайців.
Через пару днів розцвіли вишні
А потім і яблуні. Одна яблуня просто фантастично красива
Біля вогнища виявився покажчик на Біле кладовище, який стояв на трасі в кілометрах п’яти звідси. Цікаво, за яких обставин, хто і навіщо його сюди приволік.
Зняла пару відео прогулянки по саду.
І відосік з квітучої калиною сьогодні на краю саду
Відео з зайцем. Спочатку вибіг один, але втік, поки я шукала телефон. Потім другий прибіг.
Читайте також: