Отець Браун — один із найвідоміших детективів у літературі. У цьому пості я розповідаю про оповідання Гілберта Кіта Честертона та про популярний серіал BBC «Отець Браун»: чим вони відрізняються, що мені сподобалося більше і чому.
Гілберт Кіт Честертон — англійський письменник, поет, філософ, драматург, християнський діяч, журналіст, оратор і мистецтвознавець. Був номінований на Нобелівську премію з літератури 1935 року.
Прототипом отця Брауна став католицький священник Джон О’Коннор. Гілберт Кіт Честертон був хрещений в англіканській церкві, але у 1922 році перейшов у католицизм.
Оповідання про отця Брауна
Отець Браун — літній католицький священник з Англії. Він детектив-аматор, а його метод полягає в тому, що він подумки перевтілюється в злочинця і намагається мислити так, як мислить злочинець. Отець Браун багато років мав справу з ув’язненими, тому добре розбирається в психології злочинців. Його метод описано в оповіданні «Таємниця отця Брауна». В одному з оповідань згадується, що отець Браун працював у чиказькій в’язниці. Події оповідань відбуваються не лише у Великій Британії, а й у Франції, Німеччині, Італії, Південній Америці, Мексиці та Сполучених Штатах.
Опис отця Брауна в оповіданнях:
«Безформний чоловічок, який безуспішно боровся з парасолькою і капелюхом. Невисокий, уособлення беззахисності. Парасолька чорна і стара, капелюх — широкополий, рідкісний у цих краях».
Еркюль Фламбо (від фр. flambeau — «факел») — француз, справжнє прізвище Дюрок. Спочатку він був видатним шахраєм і злодієм, а згодом став приватним детективом і другом отця Брауна. В оповіданні «Таємниця отця Брауна» сказано, що Фламбо залишив детективну діяльність і переїхав до Іспанії, де одружився і має дітей. Фламбо описується як дуже високий чоловік (близько 1,93 м), надзвичайно сильний, хитрий, сміливий і винахідливий.
Отець Браун симпатизує Фламбо, і вони стають друзями. Якщо отцю Брауну вдається спіймати Фламбо, він просить повернути викрадене, а самого Фламбо відпускає.
Найцікавіші оповідання: «Блакитний хрест», «Воскресіння отця Брауна», «Летючі зірки», «Відсутність містера Кана».
Українською мовою оповідання про отця Брауна видає видавництво Богдан.
Що не сподобалося в оповіданнях
Оповідання написані складною мовою, через що я часто плуталася в нагромадженні слів і втрачала нитку сюжету. У творі «Людина в провулку» автор настільки заплутано описує місце злочину, що я так і не змогла уявити собі цю локацію та розібратися в тому, що саме відбувається.
У деяких оповіданнях мотив злочину виглядає малопереконливим. Наприклад, у «Таємному саду» злочинець — успішна й шанована людина — відрубав голову іншому такому ж успішному чоловікові лише для того, щоб той не зміг передати гроші католицькій церкві. При цьому злочинець ризикував кар’єрою та досягненнями всього свого життя, а згодом узагалі застрелився.
В оповіданні «Невидимка» сюжет здається неправдоподібним і радше належить до наукової фантастики. Мільйонер Ісідор Смайс пройшов шлях від фокусника до мільйонера лише за один рік, розбагатівши на продажі домашніх роботів у середині 1920-х років. Навіть у наш час таке виглядає малоймовірним, не кажучи вже про події столітньої давнини.
Під час читання мені також заважало те, що герої розповідають свої історії тією ж мовою, що й автор. У оповіданні «Профіль Цезаря» дівчину переслідує шантажист. Вона заходить до першого-ліпшого кафе, зустрічає отця Брауна і просить про допомогу. Потім на семи сторінках викладає свою історію в тому самому стилі, в якому веде розповідь автор, із докладними описами місць і людей. Наприклад, вона розповідає, як пішла до моря зустрітися з другом, і при цьому зазначає, що «закатне небо яскраво палало, а довга смуга мілководдя, де вода на півмилі не піднімалася вище коліна, була ніби охоплена рубіновим полум’ям». У реальній ситуації дівчина, яку переслідує шантажист, навряд чи стала б так докладно й поетично описувати свою історію.
Головна проблема багатьох оповідань полягає в тому, що читач майже не може брати участі в розслідуванні. Місце злочину, можливі підозрювані та жертва описані настільки багатослівно й заплутано, що я губилася й читала історію як пасивний спостерігач. Якщо порівнювати з Агатою Крісті, то вона чітко описує місце подій і всіх дійових осіб так, щоб читач міг легко уявити ситуацію й долучитися до розслідування. У Крісті може бути цілий «літак» підозрюваних, але всіх їх пам’ятаєш, бо інформація подається коротко й зрозуміло. У Честертона ж іноді в кімнаті лише три людини, а я вже плутаюся, хто з них хто.
Що мені сподобалося в оповіданнях — це дружба Фламбо і Брауна та перетворення Фламбо з злодія на чесну людину.
Серіал BBC «Отець Браун»
Серіал «Отець Браун» — це костюмований детективний телесеріал виробництва BBC, заснований на персонажі, створеному Гілбертом Кітом Честертоном.
Перший сезон серіалу вийшов у 2013 році. На сьогодні вже знято 8 сезонів, і серіал продовжено на 9 сезон.
Зйомки відбуваються у Котсволдсі — регіоні, який офіційно визнаний територією видатної природної краси.
За своєю концепцією серіал нагадує історії про Міс Марпл: є англійське село, непрофесійний детектив, місцевий інспектор, і регулярно стається вбивство.
Роль отця Брауна виконує актор Марк Вільямс. Глядачі можуть знати його за фільмами про Гаррі Поттера, де він грав Артура Візлі. Створений Марком Вільямсом образ мені дуже подобається. Отець Браун — чарівний, простодушний і симпатичний, але водночас спостережливий, дуже розумний і навіть хитрий. Зовні він виглядає як безневинний простак, який постійно втручається не у свої справи, чим дратує інспектора. Водночас, коли цього вимагають обставини, отець Браун може бути жорстким і суворим, здатним пожертвувати собою та проявити мужність. Він завжди діє благородно, відповідно до християнської моралі. Дуже часто отець Браун переконує злочинця зізнатися під час розмови або навіть під час сповіді.
Серіал дуже красивий, атмосферний і затишний. Я не могла відірвати очей від чудових костюмів 1950-х років — суконь, капелюшків, сумочок, рукавичок, зачісок і макіяжу. А на яких автомобілях їздять герої серіалу — просто задивитися можна! Серіал знімали в старовинних маєтках і костелах, показано автентичні меблі та предмети побуту. Навіть кухня місіс Маккарті й сам процес чаювання відтворені дуже вдало. Поліцейські користуються пристроями та приладами, які були доступні в 50-ті роки, а в лікарні показано, як лікували саме в той час.
Сценаристи дуже постаралися: вони чудово адаптували оповідання, а оригінальні сюжети також вийшли дуже захопливими. Крім того, у серіалі багато гумору, кумедних діалогів і різних другорядних сюжетних ліній із життя села.
Відмінності серіалу від книги
Оповідання Гілберта Кіта Честертона були написані між двома світовими війнами, тоді як дія серіалу відбувається у 1950-х роках в Англії, у вигаданому селі Кемблфорд.
У серіалі отець Браун рідко залишає свою парафію, тоді як у оповіданнях Честертона він не має постійного приходу і проводить розслідування в Великій Британії, Франції, Мексиці та США.
У книгах отець Браун переважно розмірковує, спостерігає та веде бесіди, тоді як у серіалі він активно діє і іноді навіть порушує закон. Наприклад, користуючись набором відмичок, він проникає до будинків, викрадає документи з поліцейської дільниці, вночі пробирається до банку. Його навіть заарештовували, і одного разу він утік із в’язниці.
У серіалі отець Браун здебільшого розслідує вбивства, і лише у випадках, пов’язаних із Фламбо, — крадіжки. У оповіданнях же він розслідує не тільки злочини, а й різні таємничі події та розіграші.
У книгах Еркюль Фламбо — спочатку злодій, а згодом приватний детектив і друг отця Брауна — з’являється досить часто. У серіалі Фламбо з’являється рідко: він зазвичай викрадає якусь реліквію, отець Браун його зупиняє, повертає реліквію, а Фламбо тікає. У 5-й серії 4-го сезону отець Браун і Фламбо діють разом, щоб врятувати доньку Фламбо.
Частина епізодів серіалу — це адаптовані оповідання Честертона, але більшість становлять оригінальні історії.
Приклад адаптації оповідання «Невидимка» для серіалу.
За сюжетом оповідання офіціантка дає обіцянку двом фокусникам вийти заміж за того з них, хто досягне успіху. Через рік один із фокусників стає мільйонером, розбагатівши на продажі домашніх роботів. Він заявляє дівчині про свої права, але його вбиває другий фокусник.
У серіалі ж обидва фокусники досягли успіху саме як артисти цирку. Вони приходять до дівчини й просять зробити вибір. Дівчина шокована, адже для неї це була лише жартівлива обіцянка. Одного з фокусників убивають, і підозра падає на другого, але в нього є стовідсоткове алібі. У серіалі інший убивця, інше місце злочину і зовсім інший спосіб убивства.
Сценаристи додали до серіалу нових постійних персонажів:
парафіяльну секретарку місіс Бріджит Маккарті, леді Фелісію Монтегю, її водія Сіда, а також інспектора поліції.
У першому сезоні це інспектор Валентайн, потім його змінює інспектор Салліван, а пізніше з’являється кумедний інспектор Меллорі. Валентайн присутній і в перших двох оповіданнях Честертона, але там він не інспектор, а керівник французької поліції.
У п’ятому сезоні леді Фелісія їде до Лондона, а на її місце приїжджає її племінниця — достоповажна Пенелопа Бантi Віндермір.
Місіс Маккарті — літня поважна жінка, яка пече неперевершені булочки. Вона допомагає отцю Брауну в побуті, дбає про нього та про справи парафії. Вона незамінна господиня й знавець усіх сільських пліток.
Вона вважає леді Фелісію марною та декоративною. Однак леді Фелісія завдяки своїм зв’язкам і чарівності здатна дістати потрібну інформацію, навіть якщо для цього доведеться трохи пофліртувати.
Дует місіс Маккарті та леді Фелісії дуже кумедний — вони часто сперечаються, з’ясовуючи, хто з них важливіший і корисніший.
Серіал «Отець Браун» мені сподобався більше, ніж оповідання. Він веселіший, комічніший, динамічніший, а також дуже атмосферний і красивий.
Читайте також:
