«Мої двадцять п’ять років в Провансі» – це остання книга Пітера Мейла. Письменник помер у 2018 році.
Книга починається з витоків – з того, як було прийнято рішення переїхати в Прованс назавжди, як знайшли свій будинок поблизу села Менерб, про перші і другі враження про життя в Провансі в якості вже не туриста, а місцевого жителя.
Звичайно ж тут багато про вино, сири і улюблені ресторани Пітера Мейла, які актуальні на даний момент.
Одна з глав книги присвячена Рідлі Скотту і зйомкам фільму «Хороший рік». Пітер Мейл був знайомий з Рідлі Скоттом ще до того, як той зняв свого «Чужого» і працював в рекламному бізнесі в Лондоні. Як і Пітер Мейл, Рідлі Скотт перебрався жити в Прованс і хотів зняти фільм про Провансі і виноробство.
У 2004 році Пітер Мейл був присутній на урочистому обіді в Єлисейському палаці на честь сторіччя «Серцевої згоди» між Великобританією і Францією. На цьому обіді він мав можливість потиснути руку королеві Великобританії і президенту Шираку. А в 2002 році письменник став кавалером ордена Почесного легіону.
Книга доповнена кольоровою вклейкою з фотографіями з архіву родини Мейлів і окрема глава розповідає про кожну з фотографій.
Остання глава розповідає про істинно провансальські явища, такі як пастис, гра в кулі, фермерські ринки і особливий уповільнений стиль життя, коли ніхто нікуди не поспішає і всі насолоджуються сонцем, смачною їжею, вином, і сьогоденням.
Для мене Пітер Мейл назавжди залишиться одним з найулюбленіших письменників, який закохав мене в Прованс.
Читайте також: