«Музей Невинності», Орхан Памук – відгук про книгу • Secret land

Сюжет книги «Музей Невинності»

Туреччина 70-х. Тільки-но з’явилися чорно-білі телевізори. Золота турецька молодь вчиться бути європейцями. Молоді турки здобувають освіту в західних університетах, носять західний одяг, наслідують європейську молодь, ходять у перші турецькі нічні клуби та дискотеки, п’ють контрабандний алкоголь і вступають в інтимні стосунки до весілля.

Головний герой роману «Музей Невинності» — тридцятирічний Кемаль, багатий успішний підприємець, улюбленець вищого світу, життєрадісний та красивий. У Кемаля є прекрасна наречена Сібель. Всі вважають Кемаля і Сібель ідеальною парою, незабаром мають відбутися пишні заручини в готелі Хілтон, куди запрошено весь вищий світ. Але одного разу Кемаль і Сібель гуляючи містом побачили у вітрині магазину гарну сумку. Кемаль вирішив купити цю сумку в подарунок для Сібель і зустрів у магазині дівчину на ім’я Фюсун, свою далеку родичку, яку він знав у дитинстві.

Колись мати Кемаля та мати Фюсун були подругами, але після участі Фюсун у конкурсі краси, мати Кемаля розірвала стосунки з родиною Фюсун, бо вважала, що дівчина накликала на себе ганьбу.

Сибель подарунок не сподобався, і Кемаль повертається до магазину повернути сумку, де знову зустрічає Фюсун. Кемаль пропонує дівчині зустрітися в старій квартирі його матері, де починається їх роман довжиною в 42 дні до заручин Кемаля, а після заручин Фюсун зникає.

Мої враження про роман «Музей Невинності»

Роман «Музей Невинності» читається як продовження книги Орхана Памука «Стамбул місто спогадів» — та сама меланхолія та смуток. Орхан і Кемаль мають багато спільного — вони обоє люблять тікати від усіх і блукати бідними районами Стамбула, спостерігати за жителями міста, розмірковувати. Як і Орхан, Кемаль любить проводити час у старій квартирі своєї матері серед забутих речей.

Цікаво, що сімейство Памук і сам Орхан Памук з’являються у романі «Музей Невинності». Вони приходять на заручини Кемаля, і Кемаль описує їх як збідніле галасливе сімейство, а сам Орхан Памук хвалиться Кемалю, що встиг потанцювати з прекрасною Фюсун. А в останніх двох розділах Орхан Памук виходить на місце оповідача і розповідає про Кемаля та його музей.

Книга «Музей невинності» дуже ніжна, чуттєва, сумна, атмосферна, тепла, осіння, пронизлива та неймовірно прекрасна. Книга мене зачарувала, я ніби потрапила у чарівний світ героя, у світ його переживань та щастя, і сама блукала його музеєм. Читаючи останні розділи роману, я плакала.

У романі «Музей невинності» Орхан Памук описує багато цікавих сімейних традицій турків. Наприклад, грати в лото новорічної ночі або змочувати руки одеколоном після вечері. На сторінках книги перед нами розгортається історія Туреччини та Стамбула – теракти, військові перевороти, різні знакові події у турецькому суспільстві.

Після прочитання цієї книги мені терміново захотілося до музею, але не до картинної галереї, а до музею речей, на кшталт Музею однієї вулиці. Головний герой книги Кемаль побував у 5723 музеях. Цікаво, чи Орхан Памук сам побував у всіх цих музеях чи він хотів би в них побувати?