Римо-католицька церква в ім'я Пресвятого Ім'я Ісуса у Вроцлаві • Secret land

Церква в ім’я Пресвятого Ім’я Ісуса – Університетський костел знаходиться поряд з університетом Вроцлава і має чудовий інтер’єр.

Польська назва – Kościół Rzymskokatolicki pw. Najświętszego Imienia Jezus или Kościół Uniwersytecki.

Адрес: plac Uniwersytecki 1, 50-137 Wrocław, Польща (мапа)

Сайт костелу http://www.uniwersytecki.archidiecezja.wroc.pl/

Історія церкви в ім’я Пресвятого Ім’я Ісуса

Храм був побудований єзуїтами у 1689–1698 роках, а роботи з його оснащення та декорування тривали ще майже 40 років, до кінця 1734 року.

Суспільство Ісуса (Societas Jesu), у народі відоме як орден єзуїтів, було засноване в Парижі в 1534 святим Ігнатієм Лойолою.

З XVI століття Вроцлав був переважно протестантським містом і чинив опір усім течіям Контрреформації. Фердинанд I (помер у 1564 році), будучи ревним католиком, як і всі представники імператорської династії Габсбургів, мав намір заснувати єзуїтський колегіум у Вроцлаві, однак зіткнувся з опором впливової протестантської міської ради Вроцлава.

Постійна присутність єзуїтів у Вроцлаві датується 1638 роком, і хоча вони прибули до міста таємно, під покровом ночі, їм вдалося не лише пережити перші складні моменти в умовах прихованості, без власного монастиря, але й, незважаючи на численні перешкоди з боку міської ради, розгорнути широку місіонерську діяльність.

У 1659 році імператор Леопольд I передав єзуїтам свою міську резиденцію — колишній замок П’ястів на лівому березі Одри. На цьому місці був зведений комплекс нових споруд: костел (1689–1698), колегіум (1728–1741, нині головний корпус Вроцлавського університету) та конвікт (1734–1755).

Після завоювання Сілезії Прусським королівством у середині XVIII століття, а також внаслідок розпуску ордену єзуїтів у 1773 році, Вроцлавський університет занепав і в 1811 році перейшов під державне управління, тоді як Університетський костел був переданий римо-католицькій парафії.

Після Другої світової війни, у 1947 році, костелом користувалися львівські єзуїти. Однак відповідно до домовленостей між орденською владою та єпархією, вони залишили його у 1995 році.

Інтер’єр церкви в ім’я Пресвятого Ім’я Ісуса

У внутрішньому оздобленні костелу гармонійно поєднані архітектура, живопис і монументальна скульптура. В оформленні стін, колон, пілястр і вівтарів використано кольорову гіпсову масу як імітацію каменю — так зване «стукко-люстро», завдяки якому скульптури виглядають наче витесані з білого мармуру. Капітелі колон, карнизи та рами картин покриті сусальним золотом. Особливу роль у цьому храмі відіграє його природне освітлення.

Храм збудований у формі прямокутника довжиною приблизно 53 метри та шириною близько 26 метрів. Склепіння досягає висоти понад 26,5 метра у найвищій точці. Це церква емпорно-зального типу — вздовж довгих стін, з північного та південного боків, розташовані ряди каплиць, над якими знаходяться емпори. Над західною частиною домінує органна емпора, що спирається на три арки. Наву та пресбітерій перекрито циліндричним склепінням, а каплиці мають парусні склепіння.

Kościół Rzymskokatolicki pw. Najświętszego Imienia Jezus

Автором фресок був придворний художник імператора, видатний віденський майстер Йоганн Міхаель Роттмайр фон Розенбрунн.

Йоганн Міхаель Роттмайр (Johann Michael Rottmayr von Rosenbrunn) — один із найвідоміших представників австрійського бароко, перший значний художник імператорського двору у Відні. Він працював у багатьох містах Центральної Європи, зокрема у Зальцбурзі, Відні та Вроцлаві.

Його фрески у Вроцлавському університетському костелі Імені Ісуса є прикладом синтезу мистецтв, де живопис вдало доповнює архітектуру та скульптуру, створюючи враження небесного злету.

Фрески в Університетському костелі були виконані у 1703–1706 роках. Увесь художній цикл Роттмайра присвячений, відповідно до посвяти храму, прославленню та возвеличенню Пресвятого Імені Ісуса. Розписи являють собою цілісне зображення духовних і місіонерських досягнень ордену єзуїтів та його засновників, чия діяльність була спрямована на спасіння людства в Ім’я Ісуса Христа.

У центральній частині склепіння нави розташована величезна композиція, що зображає поклоніння Пресвятому Імені Ісуса фігурами з Нового Завіту, святими, засновниками ордену єзуїтів і народами чотирьох відомих тоді континентів.

У центрі, на фоні відкритого неба, зображена золота колісниця з монограмою IHS, що сяє (перші три літери грецького імені Ісус, символ ордену єзуїтів, значення якого в традиції Церкви також тлумачиться як абревіатура гасла Iesus Hominum Salvator — «Ісус Спаситель Людства»), запряжена символами чотирьох євангелістів: волом, львом, орлом і крилатою людською фігурою.

На колісниці стоїть Немовля Ісус з символами воскресіння, якому поклоняються сонми святих і апостолів, зібраних навколо Марії, зображеної як заступниця, а також численна група єзуїтів, серед яких засновники ордену святі Ігнатій Лойола та Франциск Ксаверій.