«Гіперіон» – це перша книга з науково-фантастичного циклу «Пісні Гіперіона» Дена Сіммонса, в якій розповідається про останнє паломництво до Гробниць часу на планеті Гіперіон.
Цикл «Пісні Гіперіона» складається із:
- Hyperion, 1989 – «Гіперіон»
- The Fall of Hyperion, 1990 – «Падіння Гіперіона»
- Endymion, 1996 – «Ендіміон»
- The Rise of Endymion, 1997 – «Схід Ендіміона»
Книга «Гіперіон» на сайті видавництва Богдан
Сюжет книги «Гіперіон»
До Консула звертається директриса Сенату із повідомленням, що його обрано для участі в прощі до Ктиря на планеті Гіперіон, де Консул прожив одинадцять років. Разом із Консулом обрано ще шістьох учасників, так як пілігримів має бути просте число. Пілігримом може стати лише той, хто робить свідомий вибір і рушає на пошуки Ктиря. Міна Гледстон попереджає, що один із пілігримів – шпигун Вигнанців.
Пілігрими мають прибути до Гробниць часу, які мандрують назад у часі і мають ось ось відкритися. Навколо Гробниць нібито блукає сталеве чудовисько, яке називають Ктирем. Існує культ поклоніння Ктирю, його храми можно знайти на багатьох планетах. Ктир вважався міфічним створінням, допоки не почали приходити звістки про страшні смерті на Гіперіоні.
Консул із групою мають вирушити негайно, так як Міграційний Рій Вигнанців прямує до Гіперіону з ціллю захопити планету та Гробниці часу.
1
Консул прокидається на кораблі-дереві тамплієрів «Іґґдрасіль» і його знайомлять із іншими учасниками прощі. Це католицький священник Лінар Гойт, полковник Федман Кассад, приватний детектив Брон Ламія, вчений Сол Вайнтрауб разом із своєю донькою-немовлям Рахіль, поет Мартін Силен, і капітан корабля тамплієр Гет Мастін.
Пілігрими прилітають у місто Кітс, назване на честь поета Джона Кітса. До Гробниць часу вони маються подорожувати декілька днів. Прилетіти туди на екранольоті нереально, тому що весь екіпаж відразу зникає.
Під час подорожі пілігрими вирішують розповісти свої історії, які привели їх на Гіперіон, щоб краще пізнати один одного та зрозуміти свою місію. Вони тягнуть номерки і першому розповісти свою історію випадаю отцю Гойту.
Оповідь священника: Чоловік, який намарно кликав бога
Молодий священник Лінар Гойт супроводжував отця Поля Дюре на Гіперіон. Отець Дюре хотів створити дослідну станцію поблизу Розколини, щоб вивчати народ бікура.
Бікура – легендарне плем’я, вважаються нащадками колоністів з корабля «ембріоносця», який зник триста років назад. На боту корабля було сімдесят колоністів.
Отець Гойт зачитує іншим пілігримам щоденник отця Дюре, щоб пояснити свою місію на Гіперіон.
Отець Поль Дюре прибув на Гіперіон у 2732 році, за стандартом Ери Гегемонії 589 рік. Від космопорту в місті Кітс до Розколини отець Дюре мав подорожувати декілька тижднів і мусив встигнути до того, як вогнелісся увійде у свою повну силу.
На планеті ростуть унікальні дерева тесла, які створюють енергетичні бурі та викидають величезні електричні заряди у навколишнє середовище.
Отця Дюре супроводжував провідник Тук, але його вбили бікура та відвели отця Дюре в своє селище біля Розколини.
Бікура – низькорослі люди, без волосся, одягнуті у довгий темний одяг, без статевих ознак, з примітивним розумом. Плем’я бікура складається із семидесяти осіб, вони називають себе «П’ять дюжин і десяток». В племені немає дітей. Бікура не мають імен, отець Дюре називав їх за літерами алфавіту.
Бікура постійно говорять про «хрестоформу» і що Тук помер справжньою смертю. Так як отець Дюре носить хрест, то бікура не стали його вбивати. Бікура живуть у примітивних хатах, харчуються фруктами та тим, що можна знайти у лісі. Кожної ночі бікура спускаються по ліанах у Розколину, проте забороняють отцю Дюре спускатися з ними.
Отець Дюре намагався розгадати таємницю постійної кількості членів племені, притому що вони всі приблизно однакового віку, немає старих і дітей.
Одного разу, коли все плем’я пішло в ліс збирати їжу, отець Дюре спустився по ліанах у Роколину і побачив там великий храм, прорубаний у скелях, в середині якого був олтар із великим хрестом.
Бікура побачили отця Дюре голим під час купання, схопили і хотіли вбити, бо з їх точки зору він не належав хрестоформі. Порадившись, бікура відвели отця Дюре у початок лабіринту, де на стінах світилися рожеві хрести. Раптом в лабіринті з’явився Ктир, який роздивився отця Дюре і зник. Після цього бікура зняли зі стіни один з рожевих хрестів та одягли на шию отцю Дюре. Через деякий час отець Дюрезрозумів, що хрестоформа приросла до його тіла та стала з ним одним цілим на рівні ДНК.
Коли Альфа помер в результаті нещасного випадку, отець Дюре хотів його поховати, але решта бікура віднесли його в храм. Там тіло Альфи розклалося, а потім склалося знову завдяки хрестоформі, і Альфа ожив, але ще з меншим інтелектом. Отець Дюре вияснив, що якщо далеко відійти від розколини, то починається нестерпний біль, який не подобається хрестоформі.
Потім помер Вілл, але вже справжньою смертю, від його тіла майже нічого не лишилося. Хрестоформу, яка була у Вілла забрав собі Тета і тепер він носить дві хрестоформи. Коли Тета помре, то хрестоформи створять два тіла – Вілла та Тети.
Отець Дюре пробув в таборі бікура майже рік і придумав план як йому позбутися хрестоформи. На цьому його щоденник закінчується.
Лінар Гойт розповів, що отець Дюре загинув у вогнелісі, а плем’я бікура знищили ядерними зарядами. Проте потім консул допитав отця Гойта і вияснив, що насправді під час пошуку племені бікура один із екранольотів зазнав аварії і бікура вбили всіх, окрім отця Гойта. Отцю Гойту вони показали отця Дюре, якого вони називали Сином Полум’я. Отець Дюре був розіп’ятий на дереві тесла, причому він сам себе розіп’яв, щоб спалити себе разом із хрестоформою, проте хрестоформа раз у раз його воскрешала, таким чином отець Дюре був живий і провесив на цьому дереві сім років зазнаючи нестепенного болю, вмираючи і воскресаючи.
Як виявилося, отець Гойт носить дві хрестоформи – свою і отця Дюре, відчуваючи нестерпний біль та вживаючи ультраморфій.
2
Пілігрими прибувають у Кітс, столицю Гіперіону. Навколо космопорту зібралися тисячі біженців, які прагнуть покинути планету до вторгнення Вигнанців, а також через Ктиря. Їх зустрів генерал-губернатор Гіперіону Тео Лейн, старий друг Консула. Тео намагається відмовити пілігримів від подорожі. Згідно з даними, через Ктиря загинуло більше 20 тисяч чоловік і всі, хто відправлялися до Гробниць часу, не повернулися. Мешканці планети розгромили храм Ктиря та переслідували священників. Група зупинилися в трактирі Цицерон, де їх знайшов андроїд, який відвів їх на корабель «Бенарес». Свою історію розповідає полковник Кассад.
Оповідь Вояка: коханці на війні
Федман Кассад був палестинцем з Марсу, змалку входив до місцевих банд. Суддя дав йому вибір – або в’язниця, або військове училище.
Під час перебування у Командному училищі «Олімп» на Марсі молодий Кассад проходив навчання у симуляціях реальних історичних битв на Старій Землі. під час цих симуляцій йому являлася гарна дівчина, з якою він займався сексом. Одним із перших завдань Кассада було подавити повстання Нового Пророка на мусульманський планеті Кум-Ріад. Кассад вбив Нового Пророка.
Кассада відправили на Брешію відбивати напад Вигнанців. Вигнанці спопелили Північну Брешію. Під час битви за Південну Брешію Кассад відступив від кодекса Нового Бусито і за це його прозвали Різником Південної Брешії.
Весь цей час Кассаду постійно снилася дівчина. Кассад був поранений та опинився на медичному кораблі «Меррік». Коли корабель пролітав поблизу Гіперіона, на нього напали Вигнанці. Кассаду вдалося захопити корабель Вигнанців та приземлитися на Гіперіон. Там він побачив ту саму жінку зі своїх снів. Жінка назвалася Монетою та відвела Кассада до Гробниць, де розповіла, що Гробниці подорожують у часі із майбутнього. Монета огорнула Кассада в захисний костюм, потім з’явився Ктир, якого Монета називала Князь Болю, та відвів їх на місце посадки кораблів Вигнанців. Разом із Монетою Кассад знищив всіх Вигнанців та їх кораблі. Після бою Кассад кохався з Монетою, але раптом вона перетворилася на істоту, схожу на Ктиря.
Полковник розповів іншим пілігримам, що на Дереві Болю Ктиря він бачив одного з них, але відмовився назвати ім’я. Кассад повертається на Гіперіон, щоб вбити Ктиря.
3
Баржа «Бенарес» приплила в порт Наяда, який було повністю знищено. Тут пілігрими мають почекати на буєр, який перевезе їх через Трав’яне море.
Оповідь поета: «Гіперіонові пісні»
Поет Мартін Силен народився на Старій Землі в заможній аристократичній родині після Великої помилки. Поки Земля була придатна для життя, юний Мартін багато подорожував. Також він мав наставника Бальтазара, який навчав його поезії. Коли Мартіну було 20 років, Земля почала розвалюватися. Мати Силена розмістила чверть мільйона марок на депозитах Кільцевого банку, а його відправила у далеку подорож на планету Небесна Брама у розрахунку на те, що допоки він туди долетить відсотків по депозитам вистачить нас плату всіх сімейних боргів. Подорож тривала 129 бортових років та 167 стандартних років часу-у-борг.
План матері не спрацював, так як всі рахунки Старої Землі заморозили. Силен погано переніс тривалий переліт і прокинувся із інсультом. Він міг вимовляти тільки дев’ять слів: «сука, блядь, сцяти, срати, твоюмать, мудак, срака, пі-пі, ка-ка». Колишній аристократ та поет працював три роки очищуючи канали. З часом мозок Силена почав відновлюватися і він почав писати «Пісні».
Випадково «Пісні» побачила світська левиця Геленда, і таким чином рукопис опинився у видавництві «Транслінія». Книгу назвали «Вмируща Земля» та надрукували накладом у два с половиною мільярди копій, в результаті чого Мартин Силен став мільярдером і одружився із Геленою.
Мартін Силен мав апартаменти, які складалися із 38 кімнат, розташованих на різних планетах. У середовищі Геленди всі бавилися флешбеком – наркотиком, який показував видіння з минулого, мали різноманітні імпланти. Мартін цікавився політикою, потім захопився релігію і витрачав свої статки допоки дружина з ним не розвелася і довелося шукати нових заробітків.
Редакторка запропонувала написати прозовий твір на тему Вмирущою Землі, і в результаті понаписував дев’ять романів. Але він не міг більше писати поезію, так як втратив свою музу. Мартін продав свою квартиру, розрахувався із видавництвом і полетів до Сумного Короля Біллі.
Резиденція Короля Біллі була на Есквіті, але через постання Горація Гленнон-Гайда, Король Біллі віддав всі свої статки та зібрався на Гіперіон, щоб влаштувати там колонію обдарувань. На Гіперіоні Мартин Силен зробив собі зовнішність сатира, багато пив да здійснював сексуальні подвиги. Життя було прекрасне.
Але раптом почали знаходити понівечені тіла митців. Камери показали, що це якесь металеве створіння із чотирма руками, все вкрите лезами, легендарний Ктир. Мартін Силен захопився образом Ктиря і зробив його своєю музою. Він почав писати поему «Гіперіонові пісні». Місто поетів занепало, Мартін лишився там сам. До Гробниць часу стали навідуватися пілігрими у пошуках Ктиря. Разом із ними повернувся Король Біллі. Він прочитав поему Мартіна та хотів її спалити, так як вважав, що своєю поемою Мартін Силен викликав Ктиря. Коли Мартін спалював поему, з’явився Ктир та забрав Короля Біллі.
Після цього Мартін провів багато років у субсвітлових кріогенних подорожах та проходив терапію Поульсена. Тепер він повертається на Гіперіон. щоб дописати поему.
4
Товариство сідає на буєр та подорожує Трав’яним морем. свою історію розповідає Сол Вайнтрауб
Оповідь ученого: Гірка вода тече у Леті
Сол Вайнтрауб працював в Університеті Найтенгельзера у Світі Барнарда, був щасливо одружений із Сарою та мав дочку Рахіль. Рахіль стала археологом і полетіла на Гіперіон до Гробниць часу, де працювала разом із доктором Меліо Арундесом, з яким вони стали парою. Тим часом Солу став снитися сон, де голос наказує йому пожертвувати свою дочку Рахіль на Гіперіоні, як у історії про Авраама.
Рахіль проводила дослідження у Сфінксі, коли раптом щось сталося і Рахіль була травмована. Вона опинилася у медичному центрі на Ренесансі, і виявилося, що в неї хвороба Мерліна – тобто вона старіє в зворотному напрямку. Таким чином вона забуває попередній день. Вона ще деякий час пробула із Меліо, допоки не дійшла до того моменту, коли вони були чужими людьми. Потім вона повернулася до батьків, намагалася контактувати зі старими друзями.
Сол почав вивчати все, що стосується Гіперіона та Гробниць часу, шукав відповіді у рабинів, їздив у Храм Ктиря на Лузі, але йому відмовили. Він звернувся за допомогою до ЗМІ, шукав фахівців, але ЗМІ лише заважало, репортери атакували його дім. Зрештою прийшло запрошення від голови кібуцу К’фар Шалом на Хевроні, і Сол із Сарою та чотирирічною Рахіллю переїхав на Хеврон, де йому не заважала зайва увага.
Солу постійно снився цей сон і він шукав відповіді, як йому вчинити. Сара повідомила, що теж бачить схожий сон. Сара поїхала у гості до родичів і загинула. Таким чином Сол залишився сам із донькою. Сол вирішив відправитися в паломництво на Гіперіон, але йому відмовляли. Тоді він звернувся на телебачення, і, зрештою, опинився у складі паломників.
В той час коли Сол розповідав свою історію, Вигнанці прибули на орбіту навколо Гіперіона та почали бойові дії. Вони знищили корабель-дерево «Іґґдрасіль».
5
Вранці паломники виявили, що Гет Мастін відсутній, а в його каюті повно крові. Серед речей Мастіна вони знайшли куб Мебіуса, в якому знаходиться енергетична істота ерг. За допомогою ергів працюють кораблі тамплієрів.
Буєр прибув у порт Спочинок Пілігрима. Далі пілігрими мусять їхати канатною дорогою. Під час подорожі канатною дорогою свою історію розповідає приватний детектив Брон Ламія.
Оповідь детектива: довге прощання
До приватного детектива Брон Ламії на Лузі звертається кібрид Джонні з проханням розслідувати його вбивство. Джонні був ШтІнтом – штучним інтелектом з тілом людини. Його свідомість знаходилася в інфосфері ТехноКорду. Штучні інтелекти позбулися людського контролю триста років назад і ніхто не знає, де знаходить ТехноКорд.
Джонні вбили на планеті Мадг’я, колонії Парваті. Джонні не пам’ятає обставин свого вбивства і частина спогадів щезла.
Кібрид розповів, що його було створено для відродження особистості поета Джона Кітса. Проект провалився, але Джонні не знищили. Тепер він займається дослідженнями поеми Джона Кітса «Гіперіон».
Брон Ламії вдалося з’ясувати, що незадовго до вбивства Джонні бачили із тамплієром та невідомим з косичкою.
Джонні та Ламія вистежили Косичку на планеті тамплієрів. Під час екскурсії Світовим деревом шлях проходив через декілька планет. Переслідуючи Косичку Брон Ламія опинилася на Мауї-Заповтній. Детектив схопила Косичку, але він самознищився, так як виявився кібридом. Тікаючи від охорони на килимку-літуні вона опинилася посеред океану, звідки її забрав Джонні на дивну планету, яка виявилася аналогією Старої Землі, яку створив ТехноКорд, щоб проводити свої експерименти із повернення особистостей. Планета знаходилася в Скупчені Геркулеса.
Кібрид Джонні розповів, що ТехноКорд працює над створенням Абсолютного Інтелекту – АбсІнту. Джонні показав Ламії квартиру Кітса в Римі, де вони залишилися на ніч і займалися коханням. Вранці невідомі вломилися в квартиру. Брон Ламії вдалося знешкодити нападників та допитати. Як виявилося, тітушок з братства Парваті прислав Єпископ зі Храму Ктиря на Лузі щоб забрати та привести Джонні.
Джонні та Ламія приходять у Храм Ктиря на Лузі та зустрічаються з єпископом. Єпископ повідомив, що вісім днів назад Джонні подав заявку на прощу до Ктиря, а потім зрікся своє пропозиції. ТехноКорд надав Джонні охоронця кібрида, яким і був Косичка. Єпископ чекає на відповідь Джонні щодо прощі на кораблі «Вічнозелена Секвоя».
Ця історія приголомшила Джонні, тому що у випадку подорожі до Гіперіона він мусив перенести свою свідомість у тіло кібрида, так як на Гіперіоні немає інфосфери. Джонні зрозумів, що він хотів стати людиною та полетіти на Гіперіон.
Брон зустрілася із Міною Гледстоун. Колись та була подругою батька Брон, сенатора. Детектив намагалася з’ясувати, чому ТехноКорд цікавиться Гіперіоном, навіщо він збудував Нову Землю. Міна не дала їй нової інформації, але сказала, що паломництва на Гіперіон не буде і сполучення з ним припиняється через загрозу Вигнанців.
Джонні вирішив довідатися що задумав Техно Корд у інфосфері. За допомогою хакера Бі Бі їм вдалося проникнути у інфосферу, але вони наштовхнулися на спротив та захист. Бі Бі загинув.
Як виявилося, в ТехноКорді є три групи ШтІнтів: Консерватори, які готові співпрацювати з людьми, Протестанти, які виступали за відділення ТехноКорду і тепер прагнуть знищення людства. Проміжну ланку займають Абсолюти, які одержимі побудовою Абсолютного Інтелекту. Існування Гіперіону з його Гробницями часу бентежить ТехноКорд, тому що ШтІнти не можуть його прогнозувати.
Поки Брон Ламія була у відключці, їй імплантували диск Шрена. Джонні та Ламія намагалися потрапити у Храм Ктиря на Лузі, під час перестрілки Джонні вбили. Брон пробула деякий час в Храмі Ктиря і таким чином опинилася серед паломників. Брон вагітна дитиною Джонні, а в диску Шрена має всю його свідомість.
6
Пілігрими зупинилися в будівлі Твердиня Хроноса, яку збудували андроїди за часів Сумного Короля Біллі для туристів. На орбіті проходить бій між Вигнанцями та силами Гегемонії. У бінокль пілігрими бачать, як до Гробниць прямує постать, схожа на зниклого тамплієра. Товариство вирішує перебути ніч в Твердині і Консул має розповісти свою історію. Консул дістав старовинний комлог і вмикнув запис.
Оповідь Консула: Пам’ятаючи про Сірі
Розповідає молодий чоловік, який знаходиться на планеті Мауї-заповітної біля гробниці відомої діячки Сірі. Після прощання із Сірі має відбутися церемонія відкриття телепорту та приєднання планети до Мережі. Оповідача звати Мерін.
Коли Мерін вперше зустрів Сірі, йому було 19 років, а їй – 16. Вони зустрілися на карнавалі. Мерін Аспік був членом екіпажу корабля «Лос-Анжелес», який міг робити квантові стрибки. Цей корабель використовували для побудови телепортів на загумінкових планетах.
До включення у Мережу Мауї-Заповітна була гарною планетою з унікальною екосферою. Цю планету було створено для збереження популяції дельфінів. В океані планети плавали живі острови.
Членів екіпажу та будівельників телепорту не пускали на територію планети, вони могли перебувати лише на своєму острові. Проте Мерін та його друг Майк втекли в селище на карнавал за допомогою килимка-літуна.
Після Карнавалу Мерін та Сірі зустрічалися шість разів, причому для Сірі минало 11 років. У епосі планети зустрічі Сірі та Меріна називалися Воз’єднаннями. Родина Сірі була сепаратистами, які виступали проти приєднання до Мережі. Під час сутички на карнавалі із п’яним кузеном Сірі Бертолом загинув Майк, а Мерін вбив Бертола.
В Перше Воз’єдання Сірі було 26, Меріну 20. В цю зустріч Сірі вчила Меріна спілкуватися за допомогою спеціального диска із дельфінами.
При Другому Воз’єднанні Меріну було 21 рік, а Сірі 37.
Шосте Воз’єднання – Сірі 70 років. На честь ювілею було велике святкування. Сірі спитала, що буде коли відкриють телепорт, і Мерін пояснив, що прибудуть туристи, місіонери, антропологи, видобучі нафти, якої на планеті дуже багато. Острови продадуть під забудову.
Сьоме Воз’єднання трапилося вже після смерті Сірі, коли мав відкритися телепорт.
Мерін відкриває у гробниці Сірі таємний сховок, в якому лежав диск, килим-літун та ручний лазер. Мерін подивився голограму Сірі з записами з її щоденника.
Коли почали відкривати телепорт, Мерін Аспік його підірвав. На Мауї-заповітній почалося повстання, під час якого Мерін Аспік загинув. Консул був онуком Меріна Аспіка та Сірі.
Консул виріс на Центрі Тау Кита і працював на Гегемонію. Але весь цей час він чекав, щоб помститися Гегемонії за те, що вони знищують унікальну екосистему планет та їх розумних мешканців. Так гегемонія знищила цеплінів на Вирі, на Ветрограді болотних кентаврів, на Хевроні – алуїтів. Після подавлення повстання Сірі Мауї-Заповітну перетворили на туристичний курорт, а море було скрізь зайняте нафтовидобувними платформами. Дельфіни загинули, острови були забудовані.
Дружина та дитина Консула загинула на Брешії під час навали Вигнанців. Консул мав спровокувати Вигнанців напасти на Гіперіон. Консулу надали в користування приватний зореліт, на який він притягнув рояль «Стенвей». Консул прилетів в Рій Вигнанців, провів там деякий час і зрозумів, що на відміну від Гегемонії Вигнанці еволюціонували. Консул розповів Вигнанцям план Міни Гледстон, таким чином ставши подвійним агентом.
Консул стверджував, що Велика Помилка 2038 року не була помилкою, а була запланована ТехноКордом. Вигнанці пообіцяли Консулу прилад для відкриття Гробниць часу. Консул повернувся в Гегемонію і розповів Гледстон, що Вигнанці знають про пастку, але всеодно прилетять на Гіперіон. Консула призначили на Гіперіон, де він чекав на Вигнанців, коротаючи час у «Цицероні».
Вигнанці привезли прилад для відкриття Гробниць, але ще не планували його запускати. Консул вбив чотирьох вигнанців, запустив прилад, відкрив Гробниці та звільнив Ктиря.
В епілозі пілігрими спускаються в Долину, де розташовані Гробниці.
Опис Ктиря
Опис Ктиря: «Щонайменше три метри заввишки. Навіть коли воно стояло, то срібло його тіла переливалося і пливло, наче підвішена у повітрі ртуть. Червонуватий відблиск од хрестів на стінах тунелю відображався в гострих гранях та кривих металевих лезах, що стирчали з лоба істоти, її чотирьох зап’ястків, химерно з’єднаних ліктьових і колінних суглобів, панцира на спині та грудях. Вона ніби текла серед розпластаних тіл бікура, а коли простягнула чотири довгі руки і розкрила долоні, поклацуючи хромованими скальпелями пальців…»
Персонажі книги «Гіперіон»
Головні персонажі
- Ктир, Князь Болю, Янгол Останньої Спокути – сталеве чудовисько на Гіперіоні, яке може керувати часом
- Міна Гледстон – виконавча директриса Сенату
- Тео Лейн – губернатор Гіперіону
- Джонні – кібрид, відроджена особистість Джона Кітса
- Монета – загадкова дівчина з майбутнього
Пілігрими:
- Консул Гегемонії
- Сол Вайнтрауб – вчений
- Рахіль – дочка Сола
- Федман Кассад – полковник, Різник Південної Брешії
- Гет Мастін – тамплієр, командир корабля-дерева та Істинний Голос
- Лінар Гойт – католицький священник, єзуїт з планети Пацема
- Мартін Силен – поет
- Брон Ламія – приватний детектив, колишня громадянка Луза
Оповідь священника
- Отець Поль Дюре – католицький священник, послідовник святого Тейяра
- Мамет Спелдінг – дослідник
- монсеньор Едуард – людина, до якої звертається отець Дюре у щоденнику
- Гереміс Дензель – відставний викладач сільгоспвишу Ендіміона, пасажир дирижаблю
- лікар у Порт-Романсі
- Старий Каді – капітан корабля «Емпоротичний жирандоль»
- Семфа – дружина власника плантації Пересебо
- Мікель – чоловік Семфи
- Орланді – доглядач плантації
- Тук – провідник
- Альфа – головний в бікура
- Бетті – бікура
- Еппі – бікура
- Гамма – бікура
- Дзельда – бікура
- Піт – бікура
- Вілл – бікура
- Дель – бікура
- Зед – бікура
- Тета – бікура
Гіперіон
- Стен Левеський – власник трактиру «Цицерон» на Гіперіоні
- Тео Лейн – губернатор Гіперіону
- А. Беттік – андроїд з Храму Ктиря
Оповідь Вояка: коханці на війні
- курсант Радінський
- Новий Пророк – лідер повстання на Кум-Ріаді
- лікарка на «Мерріку»
- Монета (Мнемосіна) – таємнича жінка зі снів Кассада
Оповідь поета: «Гіперіонові пісні»
- Сумний Король Біллі – Король Вільгельм XXIII, суверен Віндзорів-у-Вигнанні
- Мати Силена – аристократка зі старовинного роду
- дядько Кові – дядько Мартіна Силена
- велика княгиня Сивіла – двоюрідна прабабуся Силена
- Амальфі Шварц – найкращий друг Силена в юності
- Бальтазар – наставник Силена
- Старий Шлам – бригадир черпальників на Небесній Брамі
- Дядя – гопнік на Небесній брамі
- Кіті – повія
- Геленда – дружина Мартіна, світська левиця
- Філія – сестра Геленди
- Тайріна Вінгрін-Фіф – редактор у «Транслінії»
- Мармон Гемліт – шоумен, ведучий програми «В прямому ефірі Вссемережжя!»
- Горацій Гленнон-Гайт – очільник повстання
- Грауманн Од-Рубай – біоскульптор
- Піт Гарсія – скульптор
- Сіра Роб – романістка
- Сіссіпрісс Гарріс – коханка Мартіна
Оповідь ученого: Гірка вода тече у Леті
- Сара – дружина Сол
- Рахіль – дочка Сола
- Меліо Арундес – доктор археології
- доктор Сінгх – лікар
- Таня – подруга Рахілі
- Ліна Мак-Кайлер – подруга Рахілі
- Морт – рабин
- Єпископ Церкви Останньої Спокути
- Авнер, Роберт та Єфраїм – старійшини кібуцу на Хевроні
- Тета – сестра Сари
- Ріхард – свояк Сари
- Девон Вайтшир – ведучий на телебаченні
Оповідь детектива: довге прощання
- Джонні – кібрид, Джон Кітс
- Бі Бі Сурбрінгер – експерт зі ШІ, друг Ламії
- Косичка – кібрид
- Тамплієр
- Тітушка з Братства Парваті
- Єпископ з Храму Ктиря на Лузі
- Томас – помічник Міни Гледстоун
Оповідь Консула: Пам’ятаючи про Сірі
- Сірі – дівчина з планети Мауї-Заповітна
- Мерін Аспік – член екіпажу квантового корабля «Лос-Анжелес»
- Майк Ошо – друг Меріна
- Ліра – онучка Сірі
- Алон – син Сірі та Меріна
- Донел – молодший син Сірі та Меріна
- Маґріт – сестра Сірі
- капітан Сінгх
- дядько Грешам – дядько Сірі – сепаратист
- радник Гальмін
- Бертол – кузен Сірі, сепаратист
- Ферік – друг Бертола
- Крег – друг Бертола
- Греша – дружина Консула
- Алон – син Консула
- Анділ – Вигнанка
«Падіння Гіперіона»
На обкладинці зображено поета Джона Кітса. Книга доповнена ілюстраціями. В кінці книги є глосарій.
Книга на сайті видавництва Навчальна книга Богдан
Поки пілігрими збираються увійти у Долину Гробниць Часу, Міна Гледстон разом із сенаторами та генералами обговорюють оборону Гіперіона від Вигнавців. На зібранні присутній митець Джозеф Северн, кібрид, який є клоном Джонні, Джона Кітса. Джозеф Северн має зв’язок із пілігримами – він бачить у снах все що з ними відбувається.
Пілігрими дійшли до Гробниць і почали чекати на Ктиря. Вдень вони блукали між Гробницями, але нічого нового не відбувалося. Вночі Брон Ламія побачила, що отець Гойт зник. Він зайшов у Сфінкс, де його зустрів Ктир та вбив. Консул викликає свій приватний зореліт, щоб спробувати врятувати отця Гойта та Рахіль, проте зореліт не випустили з космопорту за наказом Гледстон.
Северн разом із помічником Гледсон Лі Гантов відправляється на Гіперіон. Він спостерігає за боєм із корабля «Гебриди», та зустрічається на планеті із губернатором Тео Лейном та вченим Меліо Арундесом.
Кассад чує постріли та зникає в бурі. Він перестрілюється із невідомим стрільцем, яким виявляється Монета.
Під час наради на Марсі було вирішено зібрати частину флоту, яка несе варту у Мережі та відправити на Гіперіон. Молодий капітан попереджує, що це ризикований крок, так як по-перше частина Мережі залишиться без охорони, по-друге тримати велику частину флоту в одному місці не вірно з точки зору військової стратегії. Проте інші запевняють, що Вигнанці надто далеко, щоб якось зашкодити Мережі.
На ранок після зникнення Кассада пілігрими зауважують розбитий Кришталевий моноліт. А з тілом отця Гойта відбулася метаморфоза – воно перетворилося на тіло отця Поля Дюре, який ожив.
Монета не пам’ятає Кассада, так як вони рухаються у різних напрямках в часі. Після сутички із Монетою, яка призвела до руйнування Кришталевого монолиту, та сексу із дівчиною, Кассад отримав такий самий ртутний захисний костюм, як в неї. Монета пояснила, що вона «ескорт та немесида, хранителька» Князя Болю. З’явився Ктир, створив портал і Кассад з Монетою увійшли в портал за Ктирем.
Гледстон блукає вночі планетами, з яких походять пілігрими та роздумує над долею Мережі. Саме дії директриси призвели до того, щоб Консул опинився у Вигнанців і відкрив запустив пристрій, який відкриє Гробниці Часу. Директриса вважала, що світ помирає, і потрібно знищити Мережу, щоб урятувати людство. Батько Брон Ламії, сенатор Байрон Ламія був одержимий знищенням ТехноКорду та звільненням людства від влади ШтІнтів.
Коли Міна спостерігала на Місяці за тим, що залишилося від Старої землі, Лі Гант їй повідомив, що Вигнанці атакують планети Мережі.
Брон Ламія та Мартін Силен відправилися у Твердиню Хроносу за припасами. По дорозі вони завітали до Міста поетів. Поет вирішив залишитися в місті, щоб спробувати дописати поему. Біля Нефритової гробниці Консул, Сол та отець Дюре знайшли Гета Мастіна, тамплієра, який зник з буєру.
Мартін Силен полинув у творчість, коли раптом з’явився Ктир. Попри прохання Мартіна дати закінчити поему, Ктир забрав поета та приніс до Дерева Болю. Дерево було зі сталі і хрому, а його гілками були щипи і жала. На цих щипах звивалися й билися люди, тисячі людей. Дерево сягало аж космосу. Ктир настромив поета на щип Дерева Болю.
Коли Ламія із припасами повернулася до Гробниць, там нікого не було, а на неї чекав Ктир.
Монета показує Кассаду близьке майбутнє, у якому столиця Гіперіона палає, а з неба летять парашути піхоти Вигнанців. Кассад хоче викликати Ктиря на бій.
На терміновому засіданні правительства генерал Марпурґо повідомив, що Рої Вигнанців наближаються до планет Мережі таких як Небесна брама, Божегай, Море Безкрає, Ексвіт, Іксіон, Панна Ціндао-Сішуан, Актеон, Світ Барнарда і Темпі, напад буде між 15 і 72 годинами. До цілей другої хвилі входять Хеврон, Ренесанс-Вектор, Малий Ренесанс, Нордгольм, Мауї-Заповітна, Талія, Денебі-Драй, Сьома Дракона, Фригольм, Фудзі, Нова Мекка, Пацем, Армаґаст і Свобода, Луз і Центр Тау Кита.
Брон знайшли у Сфінксі непритомною, підключеної до якогось кабелю. Коли знайшли Гета Мастіна, він попросив принести Куб Мебіуса. Тамплієр розповів, що коли він діставав ерга із Куба Мебіуса на буєрі раптом з’явився Ктир із якоюсь іншою особою І кров у каюті – це кров тієї персони. Потім Мастін прокинувся серед Гробниць. Консул вирішує полетіти в Кітс на килимі-літуні за своїм зорельотом.
Тим часом Бром Ламія мандрує у інфосфері і зустрічає там Джонні. Вони збираються подорожувати мегасферою, щоб знайти відповіді на питання.
Полковник Кассад опинився у часі, коли Гіперіон був замерзлою пусткою без повітря, а Гробниці мали новий блискучий вид. Він побачив Дерево Боля із настромленими жертвами. На одному з шипів він побачив Мартіна Силена. Потім з’явилася сотня Ктирів.
По дорозі до Кітса Консул збився з курсу та заблукав. Гет Мастін прийшов до тями, прокричав про те, що він мав стати Голосом Дерева Болю та помер. Поль Дюре пішов прогулятися, зайшов у Третю Підземну Гробницю і зник. Сол залишився сам із донькою, тому що тіло Брон Ламії також зникло. Солу знову наснився той сон, де йому наказують віддати доньку, і Рахіль йому каже погодитися. Настали останні хвилини життя Рахіль, з’явився Ктир і Сол віддав йому доньку, а в цей момент Гробниці часу відкрилися.
Мартін Силен бачить на Дереві Болю Сумного Короля Біллі. Северн блукає Ренесанс-Вектором і потрапляє на мітинг, очолюваний артистом Спенсером Рейнолдсом, який скеровує натовп на кібрида. Тікаючи, Северн потрапляє в архів і зустрічає архіваріуса, який його нібито знає. Северн розуміє, що той сплутав його із Джонні, який приходив в архів досліджувати творчість Джона Кітса.
Брон Ламія та Джонні знаходять Уммона – штучного інтелекту. Уммон повідомив, що чорна діра Київської групи не була випадковістю, Земля була потрібна в іншому місці для експериментів. У майбутньому створили Абсолютний Інтелект, і цей АбІнт повідомив, що є інший Абсолютний Інтелект, який створений людством. Цей АІ триєдиний – почасти Інтелект, почасти Емпатія, почасти Поєднувальна Безодня. Між цими двома Абсолютними Інтелектами йде війна. Але Емпатія втекла назад у часі убравшись у людську подобу. Тому АбІнт машин шукає втікачку Емпатію. Гробниці відправили назад у часі разом із Ктирем, вони потрібні, щоб знайти втікачку. Для цього було створене Дерево Болю, яке має приманити Емпатію. Байрона Ламію було вбито елементами Корду, тому що він наполягав на залученні Гіперіона у Мережу, але Гіперіон неможливо факторизувати.
Після зустрічі з архіваріусом Северн відправляється на Пацем, де бачить отця Поля Дюре, який розмовляє із Монсеньором Едуардом. Поль Дюре розповів, що коли він потратив у Підземну гробницю, вихід закрився і він змушений був піти вглиб Він опинився в лабіринті. Стіни лабіринту були завішені хрестоформами. А в печерах він побачив тисячі мертвих тіл. Поль Дюре зустрів Ктиря, який вирвав з нього його хрестоформу і залишив хрестоформу Гойта. (сторінка 432) Потім Ктир провів святого отця через портал і той опинився на Пацемі.
Консул попадає в полон до дезертирів. Щоб його не вбили, він придумує історію про заховане на баржі золото. Консула рятує Тео Лейн і повідомляє, що Міна Гледстон відправляє його на переговори із Вигнанцями.
Лі Гант та Северн мають повернутися на Центр Тау Кита, але замість цього опиняються на Старій Землі. Вони знаходять повозку та коня та відправляються в Рим. У Римі у Северна починаються кровотечі, він розуміє, що невдовзі помре як Джон Кітс.
Поль Дюре на Божегаї зустрічається із Сетом Гардіном, Істиним Голосом Дерева Світу, а також верховним жерцем Церкви Останньої Спокути. Дюре сперечається із Єпископом та Сетом Гардіном, які об’єдналися заради власних переконань. Планету ось-ось мають атакувати Вигнанці, проте Сет Гардін запевняє, що нічого не станеться. Але на планету обрушується море вогню, Поль Дюре встигає втекти і останню мить.
Міна Гледстон спостерігає разом із урядом за тим, як Вигнанці спопелили планету Небесна Брама. Їй доповідають, що в лазареті із значними опіками знаходиться Поль Дюре. Святий отець розповідає Міні про лабіринт із тисячами мертвих тіл. З пацема повідомляють, що Поль Дюре став новим папою.
Консул разом із Тео Лейном та Меліо Арундесом відлітають з Гіперіона на зустріч із Вигнанцями. В Рої Вигнанців Тео Лейн бачить не варварів, а неймовірні прекрасні створіння, які живуть у гарному світі. Консул влаштовує концерт для Вигнанців, граючи на своєму роялі. Вигнанці дуже привітливі. Гледстон попросила Консула вияснити навіщо Вигнанці знищують планети Мережі, де перебуває ТехноКорд, які умови припинення вогню, чи погодиться Провідник Агрегації на особисту зустріч.
Полковник б’ється із Ктирем і отримує численні поранення. Монета доправляє його у майбутнє до дивних людей, серед яких є цілитель і він зцілює рани полковника. Кассад продовжує свою битву із Ктирем. Полковник загинув у битві, його поховали у Кришталевому Моноліті і в цей момент Гробниці часу розпочали свій шлях назад. Брон Ламія знайшла могилу Кассада, коли відкрилися Гробниці.
Помираючий Северн розмовляє із Уммоном, і той розповідає, що Стара Земля знаходиться у Маггелановій Хмарі, а ТехноКорд ховається у телепортах. І щоразу коли людина проходить через телепорт ТехноКорд використовує нейрони для своїх обчислювальних потужностей. Також існує метасфера, але ТехноКорд туди не лізе, бо там Леви, Тигри та ведмеді. А людський бог розвивається в іншій площині, планківському часі і планківській довжині (сторінка 592). Для того щоб спіймати емпатію було створено гібрид сина машинного та сина людського. Северн вирішує, що мова про нього, але він не хоче бути божеством, він хоче бути поетом. Він помирає на руках Лі Ганта.
Вигнанці звинувачують Консула у тому, що він вбив чотирьох їх громадян. Консул признає свою провину. Громадянка Генга відповідає на питання Гледстон. Вони нападають лише на Гіперіон, інші планети атакує Корд і вони мають докази. Вигнанці не знають, де перебуває Корд. Вигнанців цікавить лише Гіперіон. Вони вважають телепорти ярмом на шиї людства.
Сенатори сперечаються щодо використання проти Роїв смертельної зброї на кшталт жезла смерті, який вбиває все живе у одну мить. Вони пропонують сховати людей у лабіринти. Міна Гледстон отримує повідомлення від Консула і показує його генералові Морпурґо. Вони вирішують зденотувати зброю там, де вона нікому не зашкодить.
У Ктиревому палаці Брон Ламія знаходить тисячі тіл, які під’єднані кабелями. Серед тіл вона знаходить поета Силена. За нею слідкує Ктир. Брон розбиває кабель, який під’єднаний до поета і той приходить до тями.
Вигнанці розповідають Консулу, що пристрій, який вони йому дали, був несправжнім і нічого не відкривав. Це була перевірка. Трибунал виніс йому вирок жити та виправити заподіяну шкоду. Вигнанців вважають, що Корд завів людство у застій, що всі планети є сірими клонами землі, в той час як Вигнанці еволюціонували і побудували нові незвичні світі.
Міна розповідає генералам та адміралам про те, що ТехноКорд насправді знищує планети і знаходиться він у телепортах. Також Корд винайшов паразитичну форму, яка називається хрестоформа. Гледстон пропонує знищити телепорти, розуміючи, що це призведе до смерті мільярдів людей від колапсу в економіці. Гледстон звертається до Мережі на всіх можливих каналах. Генерал Морпурґо разом із сином квантуються разом із зброєю. 263 сфери сингулярності було знищено і телепорти зникли. Загинуло багато людей, які було в цей час у телепортах, мільйони загинуло у особистих помешканнях, куди був доступ тільки через телепорт, планети стали роз’єднаними на світові роки.
Обурені повстанці на тау Кита оточили Будинок Уряду і Міна вийшла до них, це був її останній виступ.
Каналом світло+ було передано останнє повідомлення «Зловживання цим каналом припинено. Ви перешкоджаєте іншим, кому він потрібен для розв’язання серйозних завдань. Доступ відновиться, коли ви зрозумієте мету його існування».
Джон Кітс за допомогою Ерга рятує маленьку Рахіль від Ктиря. Монета говорить Брон Ламії довіритися і раптом жінка злетає у повітря до Ктиря і перетворює його на кришталь. З Гробниць вийшла доросла Рахіль, яка несла маленьку Рахіль. Брон розуміє, що Рахіль і є Монета. Вона подорожує назад у часі разом із Гробницями. Їй вдалося переконати Раду Парадоксів, щоб побачитися із батьком. Сол разом із маленькою Рахіль відправляється у майбутнє.
Брон, поет, та Тео Лейн лишилися на Гіперіоні. Брон сховала інтелект Джона Кітса в кораблі Консула.
Персонажі
Ктир, Князь Болю, Янгол Останньої Спокути – сталеве чудовисько на Гіперіоні, яке може керувати часом
Пілігрими:
- Консул Гегемонії
- Сол Вайнтрауб – вчений
- Рахіль – дочка Сола
- Федман Кассад – полковник, Різник Південної Брешії
- Гет Мастін – тамплієр, командир корабля-дерева та Істинний Голос
- Лінар Гойт – католицький священник, єзуїт з планети Пацема
- Мартін Силен – поет
- Брон Ламія – приватний детектив, колишня громадянка Луза
- Отець Поль Дюре – католицький священник
- Джозеф Северн – митець, клон кібрида Джонні
- Монета – загадкова жінка із майбутнього, супутниця Ктиря
- Міна Гледстон – Виконавча Директриса Сенату Гегемонії
- Лі Гант – помічник Міни Гледстон
- Тео Лейн – губернатор Гіперіона
- Стен Левеський – власник Цицерона
- доктор Меліо Арундес – археолог, дослідний Гробниць, колишній хлопець Рахіль
- Уммон – штучний інтелект
- Єпископ Церкви Ктиря
- сенатор Габріель Федор Колчев із Луза
- генерал Артур Морпуґро
- генерал Ван Зейд
- адмірал Кушвант Сінґх
- сенатор Рішо з Ренесанс-Вектору
- сенатор Роанквіст із Нордгольма
- сенатор Канікума з Фудзі
- сенатор Сабенсторафем з Сьомої Дракона
- сенатор Фельдштайн з Світу Барнарда
- сенатор Петерс з Денебі-Драй
- Салумун Морпурґо – син генерала
- радник Альбедо – представник ТехноКорду
- радник Нансен від техноКорду
- Сек Гардін – Істиний Голос Дерева Світу Речник братства храмовників
- Седепра Акасі – помічниця Гледстон
- голова Президії Сенату Про Тем Дензел-Гайят-Аміна
- Алан Імото з Міноборони
- Гаріон Персов з Міністерства дипломатії
- міністр Крунненс з Мінтранспорту
- Нікі Кардон – помічниця Гледстон
- Барбара Ден-Гіддіс з Мінекономіки
- спікер Речі Спільної Гіббсон
- Вільям Аджунт Лі – капітан II рангу флоту Гегемонії
- Монсеньор Едуард – друг отця Дюре
- Спенсер Рейнолдс – артист
- Тайріна Вінгрін Фіф – видавчиня
- адмірал Насіта – капітан корабля «Гебриди»
- майор Інвернесс
- Яні – полковник ЗСГ
- Доммі – офіціант в Цицероні
- Чезик – дезертир
- Обем – дезертир
- Громадянин Шурф Мінмун – Речник виборців
- Громадянин Ванц – Вигнанець
- Громадянка Генга – Вигнанка, Речниця Виборців Вільної Громади Рою Тільця
- Речник Кренг Амніон
- Ірма Андронєва – лікар
- Сумний Король Біллі – жертва Ктиря на Дереві Болю
- Зюдетта Ш’єр – дружина сенатора Колчева
- Левеллін Дрейк – голос Речі Спільної
- Евдрад Тайнар – Архіварус на Ренесансі
- Діана Філомель – світська левиця, шпигунка
- Гермунд Філомель – чоловік Діани, очолює транспортний сектор Сьомої Дракона
- Дебін Фармс та Гемміт Горма – тітушки
- сенатор Байрон Ламія – батько Брон Ламії, друг Міни Гледстон, помер нібито внаслідок самогубства
Технології
Населення Гегемонії використовує особисті пристрої комлоги, які бувають зовнішні та у вигляді імплантів. За допомогою комлогів можна входити у всесвітню інфосферу і користуватися зв’язком «світло плюс».
Планети, які входять в Гегемонію, зв’язані між собою телепортами – Мережею. Існують планети поза Мережею, куди треба летіти.
Зорельоти використовують рушій Гокінга.
Для омолодження існує терапія Поульсена, завдяки якій люди можуть мати молоде тіло напротязі сотень років.
Андроїди вже сто років як заборонені, але їх ще використовують для ручної праці на загумінкових планетах та у храмах Ктиря. Вони мають синю шкіру.
ТехноКорд – сфера ШтІнів
Гранд-Анфілада – торгівельно-туристична вулиця на Центрі Тау Кита, яка складається із закладів, розташованих на різних планетах та пов’язаних разом завдяки телепортам
Килимок-літун – винайдений Володимиром Шолоховим, щоб подарувати своїй племінниці. Використовувалися на Мауї-Заповітній, дуже рідкісний артефакт.
Мультипланетні резиденції – резиденції, де кожна кімната знаходиться на іншій планеті.
Через простий доступ до інфосфери через імпланти та комлоги більшість громадян Гегемонії не вміє читати.
Ктир важить 1, 63 тони (359 сторінка)
Світобудова
У 2038 року [1] на Землі сталася Велика Помилка, спричинена ШІ Київської групи – чорна діра потрапила у ядро планети. Розпочалася так звана Гіджра – колонізація інших планет, коли з Землі відлітали кораблі колоністів «ембріононосці». Це стало можливим завдяки винайденню рушія Гокінга.
Столиця Гегемонії – Центр Тау Кита, Річ Спільна – парламент Гегемонії.
Колоністи облаштували різноманітні планети.
Ренесанс-Вектор – планета, де роблять різні предмети розкоші, столиця місто Да Вінчі. Малий Ренесанс – аграрна планета, яка годує Ренесанс-Вектор.
Мауї-Заповітна призначалася для збереження дельфінів і мала унікальну екосистему до того, як потрапила до Мережі.
Пацема – планета католиків, тут знаходиться Новий Ватикан, собор Святого Петра, перевезений з Риму, тут живе Папа Римський.
Планета Армаґаст – малорозвинута планета
Божегай – планета тамплієрів, де ростуть найвищі у світі священні дерева. Тут заборонені літальні апарати і будь яке устаткування, яке може зашкодити довкіллю. На Божегаї знаходиться ресторан Крони.
Кум-Ріяд – планета, де живуть мусульмане
Небесна Брама – невелика планета, що обертається навколо Веги
Хеврон – єврейська планета із містом Новий Ієрусалім
Парваті – планета, заснована неоіндуїстами
Планета Фудзі – планета, де відтворено світ самураїв
Планета Море Безкрає – планета, яка повністю покрита водою
Нова Земля – копія Старої землі в скупчені Геркулеса
Світ Барнарда – планета, яка схожа на США початку 20 століття, тут розвинуте сільське господарство та багато навчальних закладів.
Кастроп-Рауксель – планета без інфосфери та супутників, куди Міна Гледстоун телепортувалася, щоб вести конфіденційні розмови
Сьома Дракона – планета, вкрита кригою
Марс – тут знаходить Командне училище Олімп
Луз – планета з більшою силою тяжіння, ніж на Землі, тому всі її жителі кремезні і дуже сильні. На Лузі знаходиться найбільший Храм Ктиря.
Вигнанці – орда, яка покинула Сонячну систему 400 років тому зі станції-міста О’Нілла. За 400 років вигнанці мутували і вже не були звичайними людьми. Вигнанці не користуються телепортами.
Через всі планети Мережі протікає ріка Тетіс, це стало можливо завдяки телепортам. також у Центрі Тау Кита існує торгівельна вулиця Анфілада, магазини на якій знаходяться на різних планетах.
Опис Гіперіону
Гіперіон – це невелика планета, яка знаходиться поза Мережею. Тобто на неї не можна телепортуватися. Столиця Гіперіону – місто Кітс, назване на честь Джона Кітса, околоця Кітса називаються Джектаун.
Гіперіон складається з троьх континентів: Аквіла, Еквус та Урса. Офіційні назви Еквуса, Урси та Аквіла були Крейтон, Алленсен та Лопес.
На Гіперіоні росте дивний вогняний ліс та дерева тесла. Гіперіон – одна з дев’яти планет, які мають лабіринти. У середині лабіринти живе паразит так звана хрестоформа.
Гіперіон відомий дивними Гробницями Часу та міфічним чудовиськом Ктир. Існує Церква Отсанньої Спокути, яка поклоняється Ктирю, якого називають Князем Болю та Янголом Останньої Спокути. Гробниці часу включають у себе Сфінкса, Кришталевий Моноліт, Обеліск, Нефритову Гробницю, стіни якої просвічувалися у сумерках, три Печерні гробниці, Палац Ктиря. Гробниці подорожують у часі в зворотному напрямку, навколо них існують антиентропійні поля, які викликають хроноприпливи. Коло Гробниць час-від-часу з’являється величезне дерево, на шипи якого настромлені оголені люди, які звиваються від болю – Дерево Болю Ктиря.
200 років тому кораблі Сумного Короля Біллі прибули на Гіперіон, щоб створити Місто поетів, яке населяли митці візуального жанру, скульптори, письменники та поети. Місто поетів було трошки схоже на Афіни, трошки на Венецію.
Ендіміон – місто, яке заснували одним з найперших після аварії спускового апарата. До Падіння місто славилось своїм університетом.
[1] Сторінка 550 Ден Сіммонс. Гіперіон. Переклад з англійської: Богдан Стасюк. Тернопіль: «НК-Богдан». 2016. 608 стор. (Серія «Горизонти фантастики»). ISBN 978-966-10-4678-7