«Маяк» Віталій Дуленко

«Маяк» Віталій Дуленко

«Маяк» – роман у жанрі трилеру українського письменника Віталія Дуленко, події якого розгортаються на маяку.

Книга на сайті КСД

Сюжет книги «Маяк»

Дія відбувається у 2011 році. Данило – 33-річний журналіст, якого звільнили з газети та вигнала дівчина через пиятику, погоджується на роботу доглядачем маяка у Добрянці. Данило має прожити на маяку півроку, і цей час він збирається витратити на роздуми та написання есеїв, крім того хлопець хоче зав’язати з алкоголем, тому що на маяку вживати не можна.

Данило оселяється на маяку і все ніби йде добре, але по-перше йому постійно хочеться випити, по-друге вночі на маяку стаються дивні речі. Тож Данило починає шукати матеріали про історію маяка та про колишніх доглядачів у місцевій бібліотеці, і знаходить щоденник попереднього доглядача, який покінчив життя самогубством. Тим часом у самого Данила є скелети у шафі.

Загалом в цій книзі окрім основної історії Данила розповідається історія художниці Насті, історія Гордія Васильовича, історія Михайла Верболоза, історія Людмили Трохимівни.

спойлери

Коли Данилові було десять років у пожежі трагічно загинули його вітчим та півторарічний брат Богдан. Мати через це спилася, Данило жив у злиднях із бабою і хворим лежачим дідом.

Настя росла в родині схибленої на релігії матері та тихого смиренного батька. У 18 років Настя пішла з дому, бо мати була проти її навчання у художньому коледжі. У свої 27 років Настя вважає себе нездарою і вагається між тим щоб творити щоб справжнє, чи малювати аби що на замовлення. З Данилом вона прожила три роки і вигнала його через його постійні пошуки того великого і важливого матеріалу, який зробить його відомим журналістом, та постійними п’янками.

Доглядач маяка Михайло Верболоз був родом з Миронівки, він спокусив дочку місцевого багатія Олесю і одружився з нею. Вона народила доньку Марійку, яка виявилася інвалідом. Олеся присвятила всю себе доньці і Михайло став її зраджувати із Катериною. Коли Олеся дізналася, вона подала на розлучення, Михайла вигнали з роботи. Михайло став жити з Катериною та працювати на пилорамі, де в нього відрізало руку. Дочка Михайла покінчила життя самогубством. Михайло влаштувався працювати на маяк та згодом покінчив із собою.

Батько Гордія Васильовича був мічманом, на суші він нудився і бив дружину та синів. Якось старший брат Гордія Оксен, захищаючи брата вбив батька сокирою. Хлопці поховали батька на острові, де стояв маяк. Оксен був доглядачем маяка, але зійшов з розуму і жив в лікарні за рахунок Людмили Трохимівни.

Тетяна приїхала у Добрянку з чоловіком Валерієм. Він загинув у морі, вона стала працювати в бібліотеці та досліджувати історію краю. Написала статтю, але Людмила Трохимівна її зарубила, проте проспонсорувала книжку.

Власт виявляється духом маяка, який показує людям їх справжнє обличчя та гріхи. Данило признається, що це він вбив свого брата Богдана і виставив все як пожежу. Данило знищує маяк, і завдяки цьому Оксен приходить до тями.

Настя познайомилася із Владом, редактором журналу про мистецтво і в них зав’язуються стосунки. В неї проходить художня виставка.

Дійові особи:

  • Данило Миколайович Вільчинський – журналіст, 33 роки, доглядач маяка
  • Завалій Людмила Трохимівна – голова рибного тресту
  • Настя – дівчина Данила, художниця
  • Гордій Васильович – сторож
  • Власт Стахура – рибалка
  • Олексій – журналіст, сусід Данила
  • Тетяна Максименко – бібліотекарка
  • Валерій – чоловік Тетяни
  • Діана – подруга Насті, скульпторка
  • Мадагаскар – бульдог
  • Верболоз Михайло Дмитрович – доглядач маяка
  • Катька – бухгалтерка, коханка Михайла Верболоза
  • Степан Анатольович – дід Людмили Трохимівни
  • Герега Оксен Васильович – доглядач маяка, старший брат Гордія
  • Дмитро – власник ресторану Маяк
  • Владислав Шевченко – ресторатор і редактор журналу «Парфенон»
  • Дядя Коля – вітчим Данила
  • Мати Данила
  • Богдан – молодший брат Данила
  • Мати Насті – схиблена на релігії
  • батько Насті – тихий п’яниця
  • Олеся – колишня дружина Михайла Верболоза
  • Мишко Либа, Михайло Семенович – колишній однокласник Данила, власник фабрики

Мої враження

«Маяк» – це такий мікс «Сяйва» та «Я бачу вас цікавить пітьма». Особливо Власт дуже нагадує Чоловіка в Червоному із романа Павлюка.

Книга цікава, читається швидко, гарна інтрига, до кінця не дуже розумієш чим там все скінчиться. Дещо дратував мене головний герой, але в кінці він нарешті розкрився. Також мене вразили всі ті історії героїв, яке в них було важке життя. Я дуже рада, що у Насті та Гордія все склалося добре.

Мені також сподобалось, як автор передав атмосферу 2011 року, навіть загадав рекламу з фразою Ай молодець!. Загалом читати дуже приємно, у автора дуже соковита мова.

Також бурхлива атмосфера моря та тривоги на маяку дуже добре передана.

Є маю деякі запитання щодо книги. Наприклад на сторінці 91 Данило згадує якогось клятого Валерія, якого звинувачує в своїх негараздах, але хто цей Валерій так і невідомо, тому що олігарха, який подав на Данила в суд, звали Михайло. Проте Валерієм звали загиблого чоловіка Тетяни, але це ніяк не пов’язано.

Також не дуже зрозуміло, що такого страшного зробив дід Людмили Трохимівни, що мусила приховувати Тетяна окрім того, що під його керівництвом було розібрано кромлех. Це була звична справа у радянськи часи, не бачу тут ніякої загрози іміджу рибтресту. Також незрозуміло, який такий страшний борг встигли створити Тетяна та її чоловік, якщо вони не мали дітей і власної справи.


Читайте також: