«Український Шпіцберген. Ведмеді, вугілля та комунізм» – це дуже цікава і захоплива книга про Шпіцберген. Особливо цікаво було читати на контрасті із випуском про Шпіцберген відомого блогера Антона Птушкіна. Якщо Шпіцберген Птушкіна захопливий і яскравий і хочеться спакувати речі і переїхати на острів, то Шпіцберген Максим інакший, спокійніший, суворіший. Напевно тому, що Максим більше розповідає про колишні радянські міста Піраміду та Баренцбург, а про норвезький Лонг’їр меньше.
Максим Беспалов багато місця приділяє саме українцям на Шпіцбергені – шахтарям з Донбасу, які протягом багатьох років працювали на вугільних шахтах і гарували у 2016 році на російську вугільно добувну компанію.
Дещо було сумно читати деякі глави на тлі сьогоднішніх подій, наприклад інтерв’ю із Сашком з Маріуполя, який провів дитинство на Шпіцбергені. Максим пише, що у 2014 році будинок Сашка був обстріляний у Маріуполі з градів, але потім відремонтований ООН. Читаючи інтерв’ю я постійно думала про те, що зараз відбувається у Маріуполі, де зараз Сашко, чи він живий.
Книга на сайті видавництва Віхола
Інші книги Максима Беспалова:
- «Найкраща книжка про Каміно», Максим Беспалов
- «Усе, що ви знаєте про Ірландію, — правда, але…»
- «Сама. 2300 кілометрів через усі Карпати» Олена Бондаренко
- «Корея» Ольга Мужановська
- «Канада. Від персикових садів до Полярного кола» Євген Лакінський
- «Швеція. Модель для збірки», Юлія Юрчук
Відкрийте більше з Secret land
Підпишіться, щоб отримувати найсвіжіші записи на вашу електронну пошту.
