«Мовчазний дім» Орхан Памук - відгук про книгу • Secret land

Дія роману «Мовчазний дім» відбувається у 1980-х роках, під час політичної кризи в маленькому містечку неподалік Стамбула. Країна на межі громадянської війни: по всій Туреччині відбуваються сутички між лівими й правими. Розповідь у романі ведеться від імені кількох головних героїв, чиї долі пов’язані зі старим будинком біля моря. Історія починається з приїзду до 90-річної Фатьми її трьох онуків.

Головні герої

Фатьма — самотня стара жінка, яка живе у напівзруйнованому будинку. Вона походить із аристократичної стамбульської родини й у 16 років вийшла заміж за молодого лікаря Селяхаттіна. За свої політичні переконання його вислали зі Стамбула, й подружжя оселилося в невеликому містечку, де Селяхаттін узявся за головну працю свого життя — 28-томну енциклопедію. Фатьма жила спогадами про юність і поїздки до заможних родичів, мріяла про спокійне сімейне життя, як у її подруг і сестер. Але Селяхаттін покинув лікарську практику, витрачав усі гроші на книги, поступово почав пиячити й заперечував релігію, твердячи, що Бог — вигадка, а головне у світі — знання та освіта. Це лякало Фатьму. Родина жила лише за рахунок її посагу — скриньки з коштовностями, які з часом по одному продавали стамбульському юдею. Тепер Фатьма з тривогою нишпорить у порожній скриньці й боїться, що її слуга Реджеп розкриє страшну сімейну таємницю.
Реджеп — карлик, син служниці Фатьми. Він з дитинства живе в цьому домі, називає Фатьму «Госпожею» й дбає про неї. У дитинстві Фатьма жорстоко його побила, через що він перестав рости, а його брат Іззет залишився калікою. Попри це Реджеп вірно служить господині й згадує розмови з її чоловіком Селяхаттіном.
Фарук-бей — старший онук Фатьми, історик і доцент університету. Він проводить дні в архівах, перечитуючи документи XVI–XVII століть і мріючи створити з них єдиний великий твір, але поки не знає, як поєднати історії. Фарук багато п’є й тужить за колишньою дружиною.
Метін — середній онук Фатьми, викладач математики. Він ненавидить Туреччину, зневажає багатих і марить втечею до Америки, де сподівається стати «великим». Метін закоханий у Джейлян, але вона віддає перевагу багатому хлопцеві. Його ночі минають у компанії однокласників: алкоголь, наркотики, нічні клуби, перегони трасами.
Хасан — племінник Реджепа, син його каліки-брата. Підліток, який захопився націоналістичним рухом: ночами він пише гасла на стінах і бере участь у погромах проти комуністів. Хасан закоханий у Нільгюн, сестру Фарука й Метіна, але ця любов переростає в трагедію.

Інші герої

Нільгюн — внучка Фатьми, розумна й вродлива дівчина, яка читає комуністичну пресу, підтримує брата Фарука й ніколи не скаржиться.
Джейлян — дівчина з компанії Метіна, байдужа до нього, бо цікавиться лише багатими.
Доан-бей — син Фатьми, батько трьох онуків. Як і його батько, він пиячив і писав проекти реформ для Туреччини, які так і лишилися на папері. Помер молодим, залишивши дітей на виховання родичів.

Враження

Мені дуже сподобалася ця книга. Вона розгортається повільно, наче клубок ниток, але поступово розкриває всю історію родини Фатьми та таємниці, які єднають її мешканців.

Фатьма уособлює стару, традиційну Туреччину з її устоями та забобонами. Селяхаттін-бей протягом життя намагався переконати її, що треба відкинути старе й будувати життя на знаннях, рівнятися на Захід. Але зрештою визнав, що його зусилля були марними. Ті самі невдачі переслідували і його сина Доана, і онука Метіна, який не хоче реформувати країну, а просто її ненавидить. Комуністка Нільгюн, навпаки, прагне змін, але гине від руки націоналіста Хасана.

«Мовчазний дім» часто порівнюють із «Ста роками самотності» Ґабріеля Ґарсія Маркеса — і небезпідставно: тут теж родинна сага, багатоголосся персонажів, переплетіння минулого й сучасного, а також символічний образ країни, що стоїть на роздоріжжі між традиціями та модернізацією.