«Огидне кохання» — роман Коллін Гувер про те, як страшна втрата може зруйнувати віру в кохання й перетворити його з джерела щастя на джерело болю, та страх знову дозволити собі кохати.
Тейт — молода дівчина, яка переїжджає до Сан-Франциско й планує пожити у свого старшого брата Корбіна, доки не знайде власне житло. Вона навчається на медсестру та збирається працювати в лікарні. Біля квартири брата Тейт наштовхується на абсолютно п’яного чоловіка — ним виявляється друг і сусід Корбіна, Майлз.
Хоча перше знайомство було не дуже вдалим, Тейт і Майлза тягне одне до одного, але Майлз категорично проти стосунків і пропонує дівчині лише секс, зізнавшись, що протягом шести років у нього ні з ким нічого не було. Тейт погоджується, переконуючи себе, що саме це їй зараз і потрібно, адже вона повністю занурена в навчання та роботу. Проте чим більше часу вона проводить із Майлзом, тим чіткіше розуміє, що закохується. Натомість він постійно застерігає її від будь-яких думок про спільне майбутнє та відмовляється говорити про своє минуле — настільки болісне, що тепер кохання здається йому чимось огидним.
Спойлери
Коли Майлзу було 18 років, його батько одружився вдруге, а сам Майлз закохався у свою зведену сестру Рейчел. Вона завагітніла. Батьки сприйняли це дуже важко, але Майлз і Рейчел наполягли на своєму. Рейчел народила сина Клейтона.
Коли Майлз віз її разом із немовлям додому з лікарні, вони потрапили в аварію — машина злетіла з дороги й упала в озеро. Рейчел звинуватила Майлза в тому, що він не врятував Клейтона. Саме через це Майлз протягом багатьох років не міг наважитися на нові стосунки.
Згодом, уже після знайомства з Тейт, Майлз зустрічається з Рейчел, яка вдруге вийшла заміж і народила доньку. Тоді він усвідомлює, що має право на щастя і може бути щасливим із Тейт.
Персонажі
- Елізабет Тейт Коллінз – дівчина 23 роки, вчиться на медсестру
- Корбін – брат Тейт, пілот
- Майлз Мікель Арчер – пілот
- Семюель, Кеп – доглядач будинку
- Ієн – друг дитинства Майлза, пілот
- батьки Тейт та Корбіна
- Діллон – сусід
- Рейчел – дівчина Майлза
- батько Майлза
- Ліза – мачуха Майлза, мати Рейчел
- місис Борден – шкільна секретарка
- містер Клейтон – вчитель
- Керол – мати Майлза, померла
- Чед – студент
- Бред – чоловік Рейчел
- Клер – дочка Рейчел і Бреда
- Сем – дочка Тейт
В якийсь момент мені здалося, що я читаю Вище неба Ліз Томфорд – знову спільний висотний будинок, сестра приїхала до брата, крізь його сусіди-друзі, пілоти, літаки.
Мені сподобалася головна героїня Тейт — досить спокійна, адекватна, без істерик, виважена, вона приймає правила Майлза, хоча з часом їй все важче це робити.
Мені сподобалося, як Гувер описує інтимні сцени: без згадок про геніталії, з мінімумом фізичних деталей, але при цьому вони читаються дуже гаряче.
Але мене страшенно дратували розділи від імені Майлза шість років тому: сам стиль їх написання, відцентровані посередині сторінки абзаци, купа повторів. Я розумію, що авторка таким чином передавала його почуття та думки, але це просто неможливо читати.
Також я досить швидко зрозуміла, що сталося шість років тому, але мені сподобався епізод із Рейчел наприкінці книги — це було гарно зроблено. Власне, якби авторка нормально прописала розділи від Майлза, це могла б бути чудова книга.
Історія з озером якась вже занадто вигадлива, неправдоподібна і виглядає як відверта сльозодавилка. Можна було б не настільки драматично прописувати смерть Клейтона, але, з іншого боку, тоді Рейчел навряд чи змогла б звинуватити Майлза у смерті дитини так, щоб це «заморозило» його на шість років.
Ще я не дуже зрозуміла для чого там був той Діллон, я все думала, що він зробить щось страшне, і навіщо брат Тейт взагалі його запрошував.
Я прочитала книгу приблизно за пів дня — вона написана просто, від неї важко відірватися, але повертатися до неї вдруге навряд чи захочу: мені постійно бракувало глибини, іноді книга нагадувала чорновик.
Читайте також:
