Сінкансен – це такий швидкісний японський потяг. Сінкансен 新 幹線 означає «нова магістраль».
З Токіо до Кіото на сінкансені (або як ще пишуть шінкансен) їхати 2 години і 40 хвилин. Це приблизно 500 км. Наш експрес Інтерсіті долає таку ж відстань до Львова з Києва за 5 годин 30 хвилин.
В Японії потяги ходять чітко за розкладом і проміжок між поїздами може бути 2-3 хвилини. Наприклад якщо написано, що поїзд відправляється о 10:03, він о 10:03 і поїде. А о 10:05 може бути вже інший потяг. Бачила сама, як на проміжних станціях японці застрибували в поїзд, з’ясовували, що це не той, що їм треба і вистрибували назад.
На пероні
Шляхи обов’язково відгороджені парканами. І для безпеки, і з тієї причини, що в Японії високий відсоток самогубств. Я читала, навіть придумали дуже високі штрафи сім’ям самогубців, які стрибають під поїзд, так як такі збої в розкладі транспорту приносять дуже великі збитки як залізничній галузі, так і всім компаніям, службовці яких запізнилися на роботу через чергового самогубцю.
Головна принада японських залізниць – завжди відомо, де зупиниться саме твій вагон і де розташовані будуть двері. Немає тут нічого на кшталт – нумерація з хвоста, про яку дізнаєшся за хвилину до прибуття поїзда. І два зустрічних потоки з валізами по перону не носяться. Двері будуть рівно навпроти автоматичних воріт. А на воротах буде номер вагона. Геніально!
Коли приїжджає черговий потяг – все блимає, гуде, службовець станції свистить у свисток, диктор по радіо кричить – глухий почує.
Квитки на Сінкансен
Квитків по два на кожного – базовий тариф і додатковий квиток Сінкансен. На квитку написано, що я їду з Токіо (東京) в Кіото (京都) 16 числа (日) 2 місяця (月). Відбуття о 10:03, прибуття о 12:47. 12 вагон, 3 ряд, місце D. ひ か り – Хікари, назва поїзда.
На фото нижче верхній квиток – на сінкансен, нижній – базовий.
Квитки можна купити в касі, в автоматі, або онлайн. Для туристів існує також Japan Rail Pass.
Japan Rail Pass може бути використаний тільки іноземними туристами, і пропонує необмежене використання поїздів JR протягом однієї, двох або трьох тижнів набагато дешевше, ніж якщо купувати квитки. Купити можна тут https://www.japan-rail-pass.com/?ap=j0095g
В вагоні
Вагони дуже комфортні. Ми їхали економ класом. На відміну від наших експресів, тут сидіння всі розташовані так, що б кожному дісталося повноцінне віконце. Чому у нас так не роблять! Чому іноді дивишся 5 годин в стінку між вікнами? – Крик душі. На спинці сидіння намальована карта – що б розуміти де туалет, де місце для куріння.
Після кожної зупинки приходять двоє милих провідників, виходять в центр вагона, кланяються усім, потім починають перевіряти квитки.
Їжа в поїзді
В поїзд прийнято купувати спеціальні набори обенто (бенто). На вокзалі їх продають багато різних, великих, маленьких. Усередині дуже все красиво розкладено, додаються палички і серветочки. Я собі купила такий, як на фото нижче. Бенто – це ціла культура і навіть мистецтво.
Нижче вітрини з бенто на вокзалі. Все дуже наочно і зрозуміло. Їжа на будь-який смак і гаманець.
Що може бути прекрасніше, ніж відкрити акуратну, приємну коробочку зі свіжою їжею, дбайливо приготовленою і укладеною. Насолода і краса у всьому. Це не копчені курки і яйця, які так любить мій співвітчизник, або котлети якісь, смердять на весь вагон. Правда в наших еспресах зараз з візком ходять і смачні бутерброди продають і сандвічі.
Ось моє бенто в натуральному вигляді
Їде поїзд швидко, але не так, що б все миготіло, розглянути краєвиди можна і навіть сфотографувати. Широких безкраїх полів і лісів немає, є красиві гори, невеликі містечка, невеликі поля з чимось, що росте в лютому.
По дорозі з Токіо ми проїжджали величну і прекрасну гору Фудзі.