«Готель «Маґніфік» – янг-едалт фентезі про пригоди двох сестер у чарівному мандруючому готелі
Сюжет книги «Готель «Маґніфік»
Після смерті матері сестри Джані та Зоса опинилися у портовому місті Дюрк. Вони виймають помешкання в пансіонаті «Безьє» та важко працюють. Одного разу Джані знаходить у газеті оголошення, в якому зазначено, що легендарний готель «Маґніфік» прибуває у місто. Готель з’являвся кожні десять років, і кожен мріє потрапити в готель. У день прибуття готелю розігрується декілька запрошень. Таке запрошення колись отримала власниця пансіону мадам Безьє. Але мадам нічого не пам’ятає про своє перебування у готелі, тому що за контрактом гостя усі спогади зникають як тільки гість покидає готель.
У світі існують так звані сумінери – чарівники. І метрдотель наймогутніший з них. За межами готелю сумінери небезпечні, тому що магія накопичується в них і виплескується у неконтрольовану силу, тож сумінерів часто вбивають в дитинстві. Лише в готелі сумінери можуть бути в безпеці.
Джані сумує за рідним Аліньї і сподівається, що за допомогою роботи в готелі вони зможуть накопичити гроші на дорогу, тож дівчата йдуть до готелю на співбесіду і Зоса отримує роботу співачки. Не в змозі залишити сестру, Джані обманом потрапляє у готель, влаштовується покоївкою і дізнається багато моторошних таємниць про готель і його власника. Тепер головною метою Джані є звільнити сестру від контракту та втекти з готелю.
Спойлери
Як виявляється, власник готелю Аластер використовує готель для пошуку сумінерів і артефактів, головним з яких є чарівний перстень. Знайдених сумінерів він перетворює на пташок та стирає пам’ять, а потім черпає їх силу. Деякі сумінери працюють в готелі, а за провини їх карають – вирізають око або відрубують пальці. Ці частини тіла перетворюють на порцелянові, і якщо око розіб’ється, його власник помре. Джані теж виявляється сумінеркою і Аластер змушує її шукати перстень, але замість песню Джані розшукує сестру Аластера Селесту, яка розповідає історію готелю. За допомогою ув’язненого в морозилці могутнього сумінера Джані знищує книгу контрактів і звільняє всіх сумінерів. Разом із Белом вона керує готелем.
Дійові особи
- Джані, Джанін Лафаєт (Мол) – дівчина 17 років, головна героїня
- Зоса – дівчинка 13 років, сестра Джані, співачка
- Бел – сумінер Магніфік, вміє переносити готель у різні частини країни
- мадам Мінетт Безьє – власниця пансіону
- Аластер – метрдотель
- Ірса – Алхімік, права рука метрдотеля, сумінерка
- мадам де Рев, Ніколь – сумінерка, наставниця співачок
- Беатріс – старша покоївка
- Еллас – Ботанік, сумінер
- Фріґа – сестра Елласа, відповідає за птахів
- Іссіг – могутній сумінер
- Селеста – сестра Аластера
- Зеліг – ліфтер
- Сідо і Сазерат – сумінери, охоронці
- Софі – покоївка
- Руда – сумінерка
- Шеф-кухарка, Грета
- Ілюзіоністка
- Пані Посол Скаадану
- королева Скаадану
- Марго – сестра Беатріс
- мадам Дюран – сусідка
Мої враження
Книга мені не сподобалася. Я мені шкода грошей і часу, які я витратила на цей твір. Книга нецікава, слабка, вторинна і погано написана. Я очікувала чогось на шталт «Нічного цирку», а отримала «Дім між трьох світів». Це дебютний роман авторки, і я не розумію, навіщо було купувати права та витрачати купу ресурсів на невдалу книгу з низьким рейтингом. Ще в мене питання щодо назви, в оригіналі готель називається Magnifique – тобто чудовий, шикарний по-французьки, і читається це «маніфік». Напевно просто зробили транслітерацію.
Авторка не спромоглася описати готель як якесь чарівне, атмосферне і неповторне місце, по опису це більше схоже на звичайний круїзний лайнер. Персонажі у авторки всі однакові і пласкі. Діалоги між героями дуже примітивні. Головна героїня – це загалом якесь непорозуміння. Правила світу на неї не впливають, вона скрізь пхає свого носа і робить все що заманеться, а коли її ловлять, то чомусь не карають, а все пояснюють та відповідають на всі її питання. Своїми діями в готелі вона постійно підставляє інших працівників і власну сестру, за що їх жорстоко карають. Способи покарання в готелі – вирізати око і замінити його скляним, відрізати пальці, замкнути в морозилці, перетворити на птаха.
Ідея мандруючого готелю нагадує мені «Мандрівний замок Хаула», а момент, коли головна героїня різко постаріла теж звідти.
Ідея про неконтрольовані всплески магії та переслідування чарівників дуже нагадує мені «П’яту пору», тільки там орогени були корисні, але їх вбивали, а тут просто собі магія, яка накопичується, а потім виплескуюється, тобто це як ніби якась небезпечна хворобами. З іншого боку багато сумінерів якимось чином ховаються серед звичайних людей і нічого з них не виплескується. Але за іншим законом цього світу, щоб магія не виплескувалася, сумінер має спеціальний артефакт. Тоді постає питання – оці всі сумінери, які ховаються, мають артефакти? Система магії майже не прописана. І звідки вона взялася, теж невідомо.
«Протягом століть у Вердані дітей, підозрюваних у чаклунстві, або топили, або спалювали».
Іноді трапляються такі ляпи
Зі шлунком у героїні загалом проблема, він в неї постійно скручується, стискається і їх хочеться блювати. Таким чином авторка передає весь спектр емоцій героїні.
Головна героїня приводить молодшу сестру Зосу в готель влаштовуватися на роботу. Зоса отримує роботу і підписує контракт кров’ю, написаний невідомою мовою. Так як сама головна героїня роботи в готелі не отримала, вона не дає Зосі піти в готель. Потім виявляється, що якби Зоса не з’явилася до півночі на роботі, вона б загинула.
Бел приходить, щоб забрати Зосу в готель на роботу, і питається в Джані де вона, а так кидає йому в голову бляшанку, а потім кидається на нього з ножем – класний спосіб вести перемовини.
Щоб потрапити в готель, головна героїня бере старе запрошення господині пансіону – геніальний сюжетний хід. Коли героїня потрапляє в середину готелю, вона починає різко старіти аж до стану, коли з неї виповзають личинки (!), але мадам Безьє не настільки ж стара.
Коли головну героїню викривають, її не карають, не виганяють, незважаючи на всі ті неприємності, яки вона вже спричинила, її наймають на роботу. За контрактом в неї мають зникнути спогади, але вони не зникають. Умови контракту на героїню не впливають. Чому – тому що колись давно мати героїні дала їй чарівне намисто невідомого походження нічого не пояснюючи, і оце намисто рятує героїню від дії контракту. Причому це намисто – це ніби артефакт, і інші маги теж мають артефакти, але такого ефекту на умови контрактів ті артефакти не мають. Тобто в нашої героїні супер-пупер артефакт.
Звичайно, як заведено, героїня раптом дізнається, що вона непроста дівчина і теж має силу.
Сцена, там де героїню нарешті виганяють з готелю (коли вона вже начудила все що тільки можна) взагалі незбагнена. Героїню виштовхують у двері, вона вже наполовину на вулиці, але якось будучи ще ногами в готелі вона збиває ногою з дерева чарівний апельсин, який розбивається. Це вже здібності Нео з Матриці. Причому тільки маги можуть бачити ці апельсини, і коли апельсин розбивається, метр готелю розуміє, що дівчина має магічну силу. Ще момент – апельсини розбиваються, але з них можна зробити сік – такі магічні штучки.
Зосу перетворюють на пташку і за умовами контракту вона не пам’ятає своїх рідних, але сестру вона чомусь пам’ятає – ось вона сила родини.
Причини, по яких дівчата опинилися в Дюрку після смерті матері – вони зібрали всі наявні гроші і поїхали в Дюрк, щоб подивитися концерт і накупити різного дріб’язку, а назад в них грошей не було.
«Зараз там уже, мабуть, зібралося все місто, очікуючи, як дурні, на шанс потрапити всередину.» – усі хто хоче потрапити в готель дурні, але головна героїня зі шкіри пнеться, щоб туди потрапити
Героїня кидає в вогонь оголошення, воно спалахує різними кольорами. «Це магія» зазначає героїня, а потім додає, що можливо завтра вона зможе побачити магію на власні очі – вона ж її щойно побачила.
Перед готелем стоїть натовп народу, пускають тільки за запрошеннями. Головна героїня обходить натовп і ломиться у двері готелю, куди її звісно не пускають.
Окрім того, що головна героїня постійно лізе скрізь куди їй заманеться, вона ще постійно всім розповідає що їм робити.
Діалог із незнайомим хлопцем з готелю:
– Де відбуваються співбесіди?
– Невже ти не розумієш, що я зайнятий?
– Тоді швидко відповідай на моє запитання.
——–
Я подивилася на Ірсу.
– Дай мені його палець.
– Чого б це?
Ну тобто 17 річна дівчина просто так наказує столітній сумінерці віддати палець, і в тої виникає логічне питання Чого б це дійсно…
Читайте також:
