«Шумовиння днів» Борис Віан

««Шумовиння днів» Боріса Віана — сюрреалістична й трагічна історія кохання Колена та Хлої, де дивовижний і химерний світ поступово темнішає разом із наближенням неминучої смерті героїні.

Це найдивніший роман про кохання, який я читала. І справа тут навіть не в самій історії кохання, а в тому сюрреалістичному світі, у якому вона відбувається. Спочатку, зустрічаючись у тексті з описом цього світу, думаєш: «А, здалося», але згодом розумієш, що ні, не здалося — і тоді цікавить уже не стільки історія Колена та Хлої, скільки деталі цього дивовижного всесвіту.

Наприклад, у квартирі Колена був засклений коридор, у якому палали два сонця. У домі жила миша, з якою Колен розмовляв; із крана міг виповзти вугор, аби потім опинитися на обідньому столі; а кухар Ніколя не готував руками, а керував кухонними машинами. Собор, де відбувалося вінчання, був настільки величезним, що Священник і Наставник спускалися з хору на парашутах. Коли закохані йшли на побачення, з неба спускалася рожевa хмаринка й прикривала їх. Гроші тут називалися інфлянтки. Торгувалися у цьому світі навпаки: покупець не знижував ціну, а підвищував її, а продавець, навпаки, наполягав на зменшенні. Аптекар відмовлявся продавати ліки й просив, щоб його обікрали. А самі ліки виготовляли механізовані кролики.

Колен вигадав піаноктейль, граючи на якому можна було створювати коктейлі. Загалом музиці у книзі приділено дуже багато уваги, адже Боріс Віан був джазовим музикантом і співаком.

Те, що мене дещо лякало в романі, — сцени загибелі людей, які описані наче між іншим, мовляв, нічого особливого. Наприклад, на ковзанці натовп людей зіткнувся, перетворився на величезну масу останків і був викинутий у сміттєпровід.

У книзі також чимало пародії на Жана-Поля Сартра, якого тут названо Жан-Соль Партр. Його працями та лекціями захоплювався друг Колена — Шик, який витрачав усі гроші на книги, речі та записи лекцій Партра, навіть ті кошти, які Колен дав йому на весілля.

Сюжет книги «Шумовиння днів»

Головний герой роману — Колен, багатий, симпатичний молодий чоловік, який особливо нічим не займається. Він дуже хоче закохатися: йому подобається Аліза, племінниця Ніколя. Але одного дня він зустрічає Хлою, і вже за три тижні відбувається розкішне та дороге весілля. Колен і Хлоя вирушають у весільну подорож, де Хлоя тяжко хворіє. Виявляється, у неї в грудях росте німфея.

Колен витрачає величезні статки на ліки й квіти, адже, за переконанням лікарів, велика кількість квітів має змусити німфею зів’янути від заздрості. Хлою відправляють на курорт у гори, де їй роблять операцію. Здається, усе йде на краще, але згодом у другій легені також починає рости німфея. Колен у розпачі.

Чим менше грошей залишається в його сейфі, тим менше й темніше стає його квартира. Він навіть змушений влаштуватися на роботу. Змінивши кілька жахливих занять, зрештою він стає людиною, яка приносить погані новини. Зарплата там висока, але його часто б’ють. І нарешті Колен дізнається, що має принести звістку самому собі: про те, що Хлоя помре.

Мої враження

Ця книга стала для мене справжнім відкриттям. Я не знала про особливий стиль Боріса Віана й очікувала звичайний роман про кохання. Але прочитала її дуже швидко, буквально на одному подиху, і кожна сторінка дивувала ще більше, занурюючи у світ, де немає жодних правил і передбачуваності. Історія Колена та Хлої виявилася менш важливою, ніж саме життя в цьому сюрреалістичному світі, повному дивних і часом моторошних деталей.

У 2013 році вийшла екранізація роману з Одрі Тоту в головній ролі.

Читайте також: