Останній дім на безпечній вулиці, Катріона Ворд

Останній дім на безпечній вулиці, Катріона Ворд 

Книга «Останній дім на безпечній вулиці» мені надзвичайно сподобалась. Прочитавши в інстаграм про те, що одним із оповідачів є кішка-лесбіянка, яка читає Біблію, я подумала, що це підлітковий горор, бо і обкладинка так ніби виглядає. Проте виявилось що це дуже глибока книжка, яка підіймає досить важкі питання, як насилля над дітьми та життя з дисоціативним розладом ідентичності.

Перша третина книги може здатися досить нудною, бо в ній майже нічого не відбувається, проте далі автор починає потроху відкривати нам невідомі частини історії і стає дійсно й моторошно і захопливо.

Головний герой книги Тед – чоловік за 30 років. 11 років потому його звинуватили у зникненні 6-річної дівчинки Лулу, проте він мав алібі. Зникнення Лулу повністю зруйнувало життя її старшої сестри Ді. Всі ті роки вона намагається знайти Лулу. Вона прибуває в містечко, де живе Тед, заселяється в сусідній будинок та починає днями і ночами спостерігати. Тед поводить себе дещо дивно, відомо що в нього є кішка Олівія, а ще в будинку ніби живе дівчинка на ім’я Лорен.

Розповідь в книзі ведеться почергово то від особи Олівії, то Теда, та іноді Лорен, а також про Ді. Олівія досить цікавий персонаж, надзвичайна кішка, яка читає Біблію, веде щоденник та закохана у бродячу кішку.

Тед в процесі читання то подобається, то викликає відразу. Автор ніби грається з читачами, повертаючи історію то на користь, то проти Теда. Проте те що сталося насправді виявилось для мене зовсім несподіваним.

Книга захоплива, дуже цікава і не те, чим здається на перший погляд.