«Ніби ми злодії» – це детективна історія про студентів мистецької академії, які вивчають Шекспіра та занадто заглиблюються у свої амплуа, що призводить до трагедії.
Сюжет книги «Ніби ми злодії»
Розповідь ведеться від імені Олівера і починається тим, що Олівера відпускають із в’язниця, де він просидів десять років. Його зустрічає колишній детектив Джо Колборн, який просить Олівера розповісти всю правду про те, що власне трапилося десять років назад і чому.
1997 рік, класична художня академія Деллекера. Семеро юних акторів четвертого курсу утворюють добре зіграну трупу. Річард – метр дев’яносто, з пронизливими чорними очима та бентежним басом грав войовників, деспотів. Рен – кузина Річарда, була інженю. Батьки Річарда та Рен були англійськими акторами. Мередіт була втіленням спокуси, фам фаталь, дівчина Річарда, з заможної родини. Александр був штатним лиходієм. Джеймс – герой, вродливий хлопець, якого всі любили, син професора з Берклі. Олівер грав ролі відданого товарища головного героя, тобто Джеймса. Філіппа була на різних ролях.
Останній четвертий курс академії був присвячений трагедіям Шекспіра, протягом якого студенти мусили поставити декілька спектаклів, як-то Макбет, Цезар, Король Лір. Студенти звикли до своїх амплуа і непомітно для себе перенесли їх у реальне життя. Але в результаті розподілу виявилося, що їм прийдеться відійти від звичних ролей, і із-за цього в їх тісному гурті почалися проблеми, яки врешті решт призвели до трагедії.
Спойлери
Річард почав брутально поводитися під час репетицій, залишав синці на руках акторів, майже не втопив Джеймса. Під час однії вечірки коли Олівер та Мередіт усамітнились у кімнаті, п’яний Річард спочатку намагався вибити двері, а потім напав на Джеймса. Той вдарив його багром. Річарда пораненого у озері знайшов вранці Александр і покликав решту. Вирішили його не рятувати, а просто стояли і дивилися, як Річард помер. Все списали на нещасний випадок, але згодом Мередіт розповіла правду інспектору, який збирався заарештувати Джеймса, але Олівер взял вину на себе, так як був закоханий у Джеймса. Через 10 років Олівера випускають з в’язниця, його зустрічає Філіппа та повідомляє, що Джеймс втопився і передає йому листа. Але так як тіла не знайшли, Олівер має надію, що Джеймс живий і десь чекає на нього.
Дійові особи:
- Олівер Маркс – студент театрального факультету
- Річард Стерлінг – студент театрального факультету
- Мередіт Дарденн – студентка театрального факультету
- Філіппа Коста – студентка театрального факультету
- Александр Васс – студент театрального факультету
- Рен Стерлінг – студентка театрального факультету
- Джеймс Ферроу – студент театрального факультету
- Колін Гайленд – третьокурсник, студент театрального факультету
- Фредерік Тісдейл – викладач
- Ґвендолін – викладачка
- Каміло Варела – викладач сценічного руху
- декан Голіншед
- Алан Бойд – студент
- Джозеф Колборн – детектив
- Керолайн – сестра Олівера
- Лія – сестра Олівера
- Лінда – мати Олівера
- Кен – батько Олівера
- Волтон – поліцейський
- Калеб – брат Мередіт
Мої враження
Книга «Ніби ми злодії» дуже схожа на «Таємну історію» Донни Тартт.
Щоб краще зрозуміти в чому власне був конфлікт між студентами під час розподілу ролей для спектаклів потрібно розумітися на п’єсах Шекспіра, але я не дуже добре знаю творчість Барда, тож деякі моменти мені не зовсім зрозумілі.
Шекспіра в книзі дуже багато, герої постійного його цитують, крім того в книзі описується багато театральних сцен з уривками п’єс, студенти постійно розбирають зміст п’єс з викладачами.
Мені ця книжка здалася нудною, я її читала лише для того, щоб зрозуміти, чому власне Олівер був засуджений за вбивство. Але якщо ви любите і розбираєтесь в трагедіях Шекспіра, то вам, напевно, сподобається.
Читайте також:
- «Вавилон» Ребекка Кван
- «Завтра, завтра, завтра», Габріель Зевін
- «Ім’я рози», Умберто Еко
