«Щасливе місце» – це щемлива історія про колишніх закоханих, які після десяти років стосунків розійшлися, а згодом зустрілися знову, щоб переосмислити своє минуле, зрозуміти справжні причини розриву й відкрити для себе, що таке справжнє щастя.
Сюжет книги «Щасливе місце»
Гаррієт та Вейн були друзями, потім парою, потім нареченими, а потім все пішло шкереберть і вони розсталися. Але вже десять років вони є членами тісного дружнього гурту і друзям про свій розрив не повідомили, щоб не псувати свято. Тож тепер вони мусять провести тиждень у відпусті, присвяченій весіллю Сабріни та Парта, вдаючи з себе пару.
Сабріна – заможна подруга Гаррієт, батько якої володіє будинком на узбережжі, але збирається його продавати, тож вона запрошує всю компанію провести останню відпустку та відсвяткувати її весілля.
Розповідь ведеться почергово то в теперішньому то в минулому, авторка поволі розповідає, як Вейн та Гаррієт познайомилися, як їх стосунки переростали з дружби у кохання і зрештою чому вони розсталися. Також вона описує тиждень перебування у відпусті та намагання Вейна та Гаррієт з одного боку вдавати пару, з іншого намагатися не зійтися знову, тому що у їх стосунків немає майбутнього. Адже Гаррієт вчиться в ординатурі в Сан-Франциско, в той час як Вейн працює у меблевій майстерні та живе разом із мамою в Монтані.
Але зрештою герої розуміють, у чому справжнє щастя, і що потрібно займатися тим що подобається і буди з тим, кого прагне душе незважаючи на очікування родичів та суспільства.
Персонажі книги «Щасливе місце»
- Гаррієт Кілпатрік – вчиться в ординатурі
- Вейн Коннор – колишній наречений Гаррієт
- Клео – художниця
- Сабріна Армас – власниця будинку, подруга Гаррієт та Клео
- Кіммі, Кімберлі Кармайкл – подруга і партнерка Клео
- Парт Наяк – наречений Сабріни
- Глорія – мати Вейна
- Генк – батько Вейна
- Лу і Майкл – сестри Вейна
- Елоїза – старша сестра Гаррієт
- Мати та батько Гаррієт
- Рей – пілот
- Тея, Грейс і Мартін – знайомі Гаррієт з лікарні
Мої враження про книгу «Щасливе місце»
Як на мене, «Щасливе місце» — це найслабша і найнудніша книга Емілі Генрі, адже сюжет був передбачуваний від самого початку: так, вони розійшлися, так, протягом тижня відпустки усвідомили, що не можуть один без одного, так, наприкінці вона кине все й поїде до нього, а друзі, звісно, знали про їхній розрив і спеціально влаштували цю зустріч. Через це читати було трохи виснажливо.
Основний посил роману простий і правильний: варто займатися не тим, що престижно чи добре оплачується, а тим, що дійсно приносить задоволення, і щастя полягає не у відповідності чужим очікуванням, а у власному виборі — бути поруч із коханою людиною й знайти справу, яка надихає.
Читайте також:
- «Книголюби» Емілі Генрі
- «Люди, яких ми зустрічаємо у відпустці» Емілі Генрі
- «Пляжне чтиво» Емілі Генрі – відгук про книгу
- «Моя вбивча відпустка» Тесса Бейлі
- «Мертві романтики» Ешлі Постон
- «Сьоме літо» Пейдж Тун
- «Іспанський любовний обман» Елена Армас
- «Випадкові наречені» Крістіна Лорен
- «Сватання для початківців» та «Щаслива катастрофа», Медді Довсон
Відкрийте більше з Secret land
Підпишіться, щоб отримувати найсвіжіші записи на вашу електронну пошту.
