Чорнобильська атомна електростанція імені В. І. Леніна почала будуватися в 70-х роках і перша черга була запущена в 1970 році. Одночасно для обслуговування станції будувалося і місто Прип’ять.
При під’їзді до ЧАЕС перше, що ми бачимо – недобудований п’ятий енергоблок.
А також градирні, які потрібні для охолодження води
Вид на Чорнобильську АЕС. Великий металевий купол, схожий на ангар – це нова споруда Арка (Укриття-2), була насунута в 2016 році. До арки примикає будівля з трубою – це третій енергоблок станції. Станція була виведена з експлуатації в 2000 році.
З цього моста туристи і працівники станції підгодовують місцевих риб, яких в каналах дуже багато, в тому числі і великі соми.
Соми ростуть все життя і у них є шанс дожити до ста років в цих каналах, так як ловити їх тут точно ніхто не буде.
Поруч зі станцією розташований монумент. Весною 1986 року ми б не змогли б стояти на цьому місці, тут працювали роботи і бульдозери на дистанційному управління, які згрібали радіоактивне сміття до стін реактора. Зараз тут фотографуються туристи.
На станції і зараз працює багато людей, вони обслуговують станцію, реалізують проект Укриття-2. Живуть вони в Чорнобилі.
Обід в їдальні ЧАЕС
Ми обідали в їдальні на станції. Ми мали комплексний обід – борщ, картопляне пюре, відбивна, салат, компот. Продукти, звичайно, привізні.
Кожен, що прийшов з вулиці, повинен пройти через спеціальну рамку, за день ми пройшли через неї тричі – в їдальні і на двох КПП. Потім треба добре вимити руки холодною водою. Рамка відловлює забруднення бета-частинками, які можна принести з взуттям або на одязі.
Біля їдальні бігають місцеві собачки і клянчать хліб.
