«Пастка-22» Джозефа Геллера — це культовий антивоєнний роман-абсурд, який через історію льотчика Йоссаріана викриває безглуздість війни, бюрократії та людської жорстокості.
Ця книга далася мені нелегко. Від самого початку мене шокувало те, що відбувається на її сторінках, адже з дитинства я звикла, що якщо йдеться про війну, то обов’язково про мужність, честь, відвагу, подвиг. Коли ж я дізналася, що книга про льотчиків, то в пам’яті одразу виникли асоціації з фільмом «У бій ідуть лише старі» і я очікувала на щось подібне. З іншого боку, цю книгу рекомендував Курт Воннегут, тож я припускала, що вона буде близька за духом до «Бійні №5». Проте насправді виявилося, що це зовсім інша історія — антивоєнний антироман, як і зазначено в анотації до англійського видання.
Усі ситуації у книзі доведені до абсурду. Якщо спочатку мене обурювало те, що Йоссаріан постійно відмовляється від бойових вильотів, удаючи хворого й лежачи в госпіталі, то вже ближче до кінця, пройшовши разом із ним усі випробування, я щиро співпереживала йому та бажала, щоб йому вдалося втілити свій задум.
Особливістю роману є повторюваність подій: одна й та сама ситуація описується кілька разів, але з різних точок зору — від різних персонажів. Спершу це викликає сміх: безглуздість і хаос у льотному полку виглядають майже комічно. Але поступово тон змінюється — з кожною главою все стає трагічнішим і болючішим, бо багато товаришів Йоссаріана гинуть, і часто навіть не в бою, а через випадковість чи абсурдні накази.
Головний конфлікт книги — це свавілля командування. Формально після 45 вильотів пілоти мали право повернутися додому, але в полку норма постійно підвищувалася: щойно хтось наближався до межі, полковник додавав ще п’ять вильотів, потім іще п’ять, і так без кінця. Це робило виконання норми неможливим, а результат був один — пілот рано чи пізно гинув. Йоссаріан бунтує проти цього абсурдного порядку всіма доступними йому засобами.
«Пастка-22» — це роман, який змушує сміятися і плакати водночас, бо абсурдність у ньому межує з трагедією. Він оголює нелюдську сутність війни, де життя людини перетворюється на статистику, а система нищить усе, що виходить за її рамки.
Попри складність, книга мені дуже сподобалася. Я точно буду перечитувати її ще раз, аби краще зрозуміти й осмислити. Це той випадок, коли історія чіпляє настільки, що не відпускає навіть через кілька тижнів після прочитання.
Українською книгу «Пастка-22» видало видавництво Вавілонська бібліотека
Читайте також:
- «Бойня номер п’ять, або Хрестовий похід дітей», Курт Воннеґут
- «Колиска для кішки», Курт Воннеґут
- «Прощавай, зброє!»
- «За річкою, в затінку дерев»
- «На Західному фронті без змін»
Відкрийте більше з Secret land
Підпишіться, щоб отримувати найсвіжіші записи на вашу електронну пошту.
