Оригінальна назва роману «Вавилон» – Babel, роман було видано у 2022 році. Ребекка Кван – американська письменниця китайського походження та перекладачка.
Сюжет роману «Вавилон»
Дія в романі «Вавилон» відбувається в альтернативному всесвіті, де технічний прогрес досягається завдяки сріблярству.
«Вавилон» – це назва Королівського Інституту Перекладу в Оксфордському університеті.
У 1829 році у Кантоні професор Оксфордського університету Річард Ловелл рятує одинадцятирічного хлопчика від «азійської холери», а вся його родина померла від хвороби. Професор пропонує хлопчику поїхати з ним в Лондон, та пропонує обрати собі нове ім’я. Хлопчик обирає Робін Свіфт на честь своєї улюбленої книжки «Мандри Гуллівера». У Лондоні із Робіном починають інтенсивно займатися латиною, грецькою мовою та мандаринською, щоб згодом хлопчик зміг стати студентом-перекладачем Оксфордського університету.
Лондон на це час був найбагатшим містом у світі і його велич досягалася завдяки сріблу та майстерності сріблярства. Сріблярство полягало у тому, що на срібному зливку викарбовували пару слів різними мовами, і в результаті злиток міг створювати магію. Магія береться із втрат, які відбуваються в результаті перекладу з однієї мови на іншу.
Королівський Інститут Перекладу міститься в восьмиповерховій вежі, яку називають Вавилон. На першому курсі всього четверо студентів – Рамі, Робін, темношкіра дівчина Віктуар та англійка Летті. Вавилон – єдиний факультет, який приймає студентів-іноземців, а також жінок. Для сріблярства важливо, щоб перекладач володів ідеально двома мовами, тому іноземці, які добре знають і рідну мову і англійську найбажаніші. Щоб активувати злитки потрібен носій мови, який думає цією мовою. Вавилон виготовляє зливки на замовлення, а також обслуговує існуючі, звідки й всі доходи вежі. По всій імперії використовують 1200 активних пар. Проте є такі пари, які псують і знищують зливки – це слово «переклад», а також імена Бога. Пошуки вдалої пари займають дуже багато часу.
Так як дія зливків обмежена, існують спеціальні резонансні центри, де встановлено срібні стрижні, які резонують із зливками по всій країні та підтримують їх дію.
Якось вночі Робін бачить злодіїв, які несли скриню із срібними зливками, і один із злодіїв виявився моторошно схожим на Робіна.
Робін почувається у Вавилоні як в раю, його захоплює вежа, захоплює навчання та нові друзі. Але незабаром його знаходить таємничий хлопець, який схожий на Робіна. Хлопця звати Гріффін і він виявляється зведеним братом Робіна, а Робін насправді син професора Ловелла, а сам професор має родину – дружину та двох дітей. Гріффін колись був студентом Вавилону, а зараз є членом таємного товариства «Гермес» і просить Робіна по допомогу, тому що Робін має вільний доступ до вежі.
Товариство «Гермес» вважає, що Британія обкрадає колонії, збагачуючись за рахунок експлуатації іноземної культури та іноземних ресурсів. Все срібло світу накопичується в Британії і використовується британцями, хоча мало б допомагати ї народам у колоніях. Носії східних мов дуже бажані у сріблярстві, тому що при перекладі серед класичних мов не так багато втрат, і срібні злитки майже не ефективні, потрібні більш екзотичні мови, наприклад китайська.
А товариство Гермес переплавляє зливки, створені для британців і переробляють їх на ті, що можуть лікувати хвороби або допомагати людям у колоніях.
Гріффін дає Робіну час на роздуми, Робін спочатку категорично проте, але після суперечки за батьком погоджується. Професор Ловелл переконаний, що китайці – відстала та лінива раса, і Робін має бути вдячним з те, що він має чудову освіту, гарне життя у Оксфорді, а не жебракує на вулицях Кантону, але Робін не може простити професорові ставлення до його матері.
Тож тепер Робін таємно допомагає Гермесу, і в той же час мусить вдавати перед друзями, що нічого не відбувається.
Під час навчання Робін та його друзі зазнають дискримінації з боку інших студентів та жителів Оксфорду. Наприклад Рамі та Віактур вважають слугами, їх не обслуговують в барах та крамницях. Жінки також зазнають дискримінації, дівчатам неможна самим брати книжки в бібліотеці, за них має поручитися студент чоловік. Також їм не дозволяється ходити в жіночому одязі, а власниця їх квартири постійно обшукує їх речі, бо вважає, що вони водять коханців, і змушує їх прибирати. Жінки вважаються нездатними для навчання, занадто дурними та істеричними.
Запаси срібла у Британії швидко скорочуються, і Британія прагне вільної торгівлі з Китаєм, тому що в Китає найбільші запаси срібла у світі. Єдиний товар, який Британія може запропонувати Китаю – це опіум, проте в Китаї заборонили ввезення опіуму. Сама ж Британія дуже залежить від китайських товарів, зокрема від чаю. Тож якщо не вийде домовитися із імператором Китаю, то буде війна.
Тим часом в самій Британії із-за технічного прогресу, спричиненого сріблярством, тисячі робітників фабрик втратили роботу, і час від часу виникають страйки та мітинги. Зокрема колишні працівники фабрик приходили під вежу із погрозами.
спойлери
Робін дізнається, що Рамі та Віктуар також допомагали Гермесу.
Після розмови з Робіном комісар Лінь спалив весь опіум, який забрали у англійців, що стало для Британії приводом для війни. По дорозі додому Робін сперечається з батьком та вбиває його. Віктуар, Летті та Рамі допомагають скрити злочин. Після повернення їм деякий час вдається приховувати смерть професора Ловелла. Вони зустрічаються зі членами Гермесу і переховуються у Старій бібліотеці. Проте Летті їх зраджує та приводить констеблів. Рамі та багатьох студентів вбито.
Робін та Віктуар потрапляють у в’язницю, але їх рятує Гріффін. Коли Стерлінг Джонс намагається перешкодити, Гріффін його застрелює, а той смертельно ранить Гріффіна.
Робін та Віктуар захоплюють вежу та висувають вимоги до парламенту щодо голосування стосовно війни в Китаї. До них приєднують четверо студентів та двоє професорів. Парламент не реагує, тож Робін та Віктуар починають видаляти стрижні для резонансу злитків і в країні починається хаос, тому що перестають працювати транспортні засоби. будівлі псуються і т.п. Робітники підтримують Робіна, оголошують страйк та створюють барикади навкруги вежі.
Із-за того, що злитки нема кому обслуговувати, завалюється міст у Лондоні. Парламент вводить війська у Оксфорд, має бути штурм вежі. Робін вирішує знищити вежу, написавши на злитках слово, яке позначає переклад – це примушує зливки вибухати. Перед вибухами Віктуар покидає вежу. Вежа завалюється разом із Робіном, професоркою Крафт та двома студентами. В епілозі Віктуар відправляється в Америку шукати інших членів Гермеса.
Дійові особи
- Робін Свіфт – студент-перекладач, син Річарда Ловелла та китаянки
- Професор Річард Лінтон Ловелл – професор Оксфордського університету
- Раміз Рафі Мірза (Рамі) – студент Вавилону, мови урду, арабська та перська
- Віктуар Десґрейвз – студентка Вавилону родом з Гаїті
- Летиція Прайс (Летті) – студентка Вавилону, дочка адмірала
- Ентоні Ріббен – аспірант Вавилону
- Гріффін Гарлі (Ловелл ) – старший брат Робіна
- Вімал Шрінівасан – випускник Вавилону
- Ільсе Дедзіма – студентка Вавилону
- Кеті О’Ніл – студентка Вавилону
- професор Джером Плейфейр – декан факультету
- професорка Маргарет Крафт – викладачка латини
- професор Ананд Чакраварті – викладач китайської та санскриту
- професор Юґо Леблан – викладач у Вавилоні
- професор Джозеф Гардінг – викладач у Вавилоні
- професор Де Врес – викладач у Вавилоні
- Стерлінг Джонс – перекладач, небіж сера Вільяма Джонса
- доктор Фредерик Чарльз Пламптер – голова коледжу
- Філіп Райт – студент
- Метью Гаундслоу – студент Вавилону
- Адам Мургед – студент Вавилону
- Джеймс Фейрфілд – студент Вавилону
- Люк Мак-Каффрі – студент Вавилону
- місіс Пайпер – економка професора Ловелла
- містер Фелтон – вчитель латини
- містер Честер – вчитель давньогрецької
- Ібрагім – студент Вавилону
- Джулія – студентка Вавилону
- Юсуф – студен Вавилону
- Меґана – студентка Вавилону
- Колін Торнгілл – студент
- Білл Джеймсон – студент
- Едгар та Едвард Шарпи – студенти
- Елтон Пенденніс – студент
- Вінсі Вулкомб – студент
- Мінна – студентка Вавилону
- Мілтон Сенд-Клауд – студент
- містер Бейліс – представник торгівельної компанії в Кантоні
- Лінь Дзесю – комісар Кантону
- Вільям Ботельйо – перекладач комісара Ліня
- Абель Гудфеллоу – представник робітників
- Моріс Лонг – страйкар
- Реверенд Карл Ґюцлафф – місіонер в Кантоні
- Луї-Жак-Манде Даґер – французький хімік
- преподобний доктор Балклі Бандінель – керівник Бодліанської бібліотеки
- Джеміма Сміт – місіонерка
- місіс Клеменс – сусідка професора Ловелла в Лондоні
- Вільям Джардін та Джеймс Метісон – торговці в Китаї
- міс Елізабет Слейт – няня
- Марк – студент
- Філіппа та Дік – діти професора Ловелла
- місіс Ловелл – дружина професора Ловелла
- сер Вільям Джонс – найвідоміший перекладач
- містер Редкліфф – друг професора Ловелла
- сер Горас Гейман Вілсон – опікун Рамі
- Евелін Брук – загибла студентка Вавилону
- Лінкольн – загиблий брат Летті
- Мен – перекладач на китайський митниці
- містер Тревельян – друг Гораса Вілсона
- Афон Мой – актриса
Мої враження
Роман «Вавилон» мені дуже сподобався. Це дуже складна книга, в якій підіймається багато важких і важливих питань, як-то расизм, колоніальна політика, дискримінація жінок, рабство.
Дуже цікава концепція сріблярства – зіставляючи відповідні пари слів можна створити магічний злиток завдяки втратам у перекладі. В книжці дається багато прикладів таких слів різними мовами.
В романі багато розповідається про переклад, історію перекладу, студенти дискутують яким має бути переклад, про проблеми перекладу.
Цікаво, як завдяки сріблярству пояснюється технічний прогрес та срібна промислова революція – самохідні трамваї їздять завдяки парі слів track – trecken, зливки вмонтовані в поштові карети знижують вагу вантажів, зливки підтримують споруди та мости, існують зливки для лікування, для покращення звуку, для телеграфу, для парових двигунів, для покращення їжі, для обладнання фабрик і т.п.
Цитати
– По-перше, переклад має передавати повну й точну ідею оригіналу. По-друге, переклад має віддзеркалювати стиль та манеру письма оригіналу. По-третє, переклад має читатися так само легко, як оригінал.
– То, виходить, точний переклад неможливий?… А відхилення в перекладі – це обман?… Чи переклад означає наругу над оригіналом, спотворення й викривлення його чужоземним, неуважним оком? Як ми можемо підсумувати, окрім як визнати, що акт перекладу – це завжди й неодмінно акт обману?
– Ключовий принцип, що лежить в основі сріблярства, – неперекладність. Коли ми кажемо, що слово, або фраза неперекладні, ми маємо на увазі, що в іншій мові відсутній точний відповідник.
– Ми шукаєм втрати перекладу, і зливок проявляє їх.
– Фотографія також є різновидом перекладу…
… діти – не худоба, на якій експериментують, оцінюють за походженням, забирають з батьківщини, щоб вони служили короні і країні. Що Робін – не лише балакучий словник, а його батьківщина – більше, ніж вгодована гуска, яка несе золоті яйца… Маленькі Дік та Філіпа – особистості. А Робін Свіфт – ресурс, і ресурси повинні бути довічно вдячними за те, що до них взагалі добре ставляться.
Читайте також:
- «Жовтолика» Ребекка Кван
