З 27 по 29 квітня 2019 я подорожувала з турфірмою Відвідай по Закарпаттю.
27 квітня – день перший
З вокзалу у Львові вирушили в 9:15. По дорозі зупинялися в комплексі Окей. Перший пунктом програми був замок Шенборнів в селі Карпати. Ми зайшли всередину, подивилися інтер’єри і прогулялися по парку. В парку квітнули сакури і було дуже гарно
Детальніше про замок Шенборнів
Замок Паланок
Потім ми поїхали в Мукачево обідати і оглядати замок Паланок. Обід був в кафе Тераса біля підніжжя замкової гори, складався з страв угорської кухні. Обід мені не сподобався, в кафе через свята не вистачало персоналу, потрібно було стояти в довгій черзі з тарілками в руках на роздачу страв та й страви теж мені не сподобалися. Був якийсь дивний суп і рагу. В якийсь момент в них скінчився посуд і стало зовсім неприємно.
Після цього досить сумнівного обіду ми поїхали в замок. В замку Паланок я була вже два рази, тому я особливо не слухала екскурсію, а просто відпочивала.
Берегове
Після огляду замку ми поїхали в Берегове в термальний курорт Жайворонок. Я в термальні басейни не ходила, пішла пішки в центр міста гуляти. На площі з фонтаном є супермаркет Spar і кілька кафе. В Берегове симпатичний історичний центр.
З Берегове ми поїхали на дегустацію вин в село Мужієво. Там же групу розселили по садибах зеленого туризму, простіше кажучи по домівках жителів села.
Дегустація вин
Дегустація вин проходила в Кішгордо у пана Іштвана. Там же була дегустація сирів. Сири мені дуже сподобалися, вина сподобалися тільки сухі. В кінці була палянка, як сказав хтось із групи, по запаху – це рідина для зняття лаку.
На початку дегустації нам видали бланки з назвами вин і сирів, де можна було ставити оцінки і відзначати свої переваги. Ціна на вино 85 грн за пляшку 0.75. Сири по 350 – 400 грн за кілограм.
Пан Іштван дуже цікаво розповідав про те, як вина виробляються, чому саме такий сир пропонується до цього вина. З вин мені найбільше сподобалося сухе червоне Рослер, сухе червоне Піно Нуар, Бьянка – біле сухе. Сири сподобалися всі.
Після дегустації нас розвели по садибах в цьому селі. Ми жили в будинку у мами Іштвана. У будинку 4 кімнати, два санвузли, їдальня. Сама господиня живе в іншому будинку. Нас жило 8 осіб в будинку.
Мені наш будинок не дуже сподобався, як-то все дуже вбого і погано прибрано. Сніданок теж був дуже скромний. Інші туристи розповідали про свої садиби, там все було набагато краще. Перший день був таким насиченим, що я відразу заснула, навіть не вечерявши.
28 квітня – день другий
Лумшори
Після сніданку в садибі ми поїхали в Лумшори купатися в чанах. Я в чанах не купалися, просто пила пиво в кафе. Лумшори – це таке село, де всі пропонують таку послугу. Суть процедури – у великому чавунному чані вода гріється на багатті, на дні чана лежить каміння. Поруч знаходиться річка, куди рекомендується залізти після чана охолодитися. На вулиці було холодно, лил дощ і я не ризикнула.
Ми були в закладі Перлина Лумшор https://www.instagram.com/perlyna_lumshor_aparts/
Головна проблема цього місця – якщо ви не купаєтеся в чанах, то вам абсолютно нічого більше робити. Зв’язку там майже немає, їжі в кафе теж.
Після чанів ми поїхали в Ужгород. По дорозі ми заїжджали на обід в село Перечин в кафе Турянська долина. Тут обід був кращий, ніж в попередній день.
Ужгород
В Ужгороді дощ зарядив з потроєною силою. Мала відбутися двухгодинна екскурсія по місту до замку. Я взяла таксі за 50 грн і поїхала в замок сама. За вхід заплатила 20 грн. Можна було зайти на територію замку, але в приміщення не можна було зайти через вихідний день. Після замку я спустилася на пішохідну вулицю, дійшла до набережної і сиділа в ресторанчику Годинка, пила пиво і їла піцу. Група тим часом блукала під дощем на своїй екскурсії.
Детальніше про Ужгородський замок
На виїзді з Ужгорода ми заїхали в ресторан “Деца у Нотаря“, трохи там походили і поїхали в Мужієво. У садибах нас чекала вечеря. Мені вона теж не сподобалася. Взагалі все харчування у нас в садибі було жахливе.
29 квітня – день третій
Буйволина ферма
Після сніданку, ще більш сумного, ніж в попередній день, ми поїхали на буйволину ферму під Виноградовом. На фермі мені дуже сподобалося, і буйволи цікаві і сири дуже смачні.
Детальніше про буйволину ферму
Після відвідин ферми ми поїхали на Синевир, через Синевирський перевал. Дорога була дуже мальовнича, на перевалі зробили фотопаузу.
Від паркінгу до озера Синевир треба йти пішки в гору 1200 м, але можна під’їхати на таксі за 25-30 грн до озера, легковики пропускають за 160 грн. Краще їхати на таксі, бо йти в гору там довго.
Озеро Синевир
Коли ми приїхали до озера, знову пішов сильний дощ, але на щастя біля озера в сувенірних наметах продавали дощовики по 25 грн. Ходити під дощем навколо озера мені було не дуже цікаво і я спустилася вниз до парковки. Внизу у парковки є ресторанчики, готель, магазини з сувенірами.
У нас був обід в ресторані «На децу до цімбора». Обід мені сподобався, швидко обслуговували і було смачно. Там же у них можна купити вино по 30 грн за 200 мл. Інтер’єр ресторану досить цікавий, можна навіть вбратися гуцулом і спробувати зіграти на трембіті. Це був найкращий обід за весь тур.
Водоcпад Шипіт
Після обіду ми поїхали на водоспад Шипіт. Знову переїжджали через перевал Синевир.
Водоспад був останнім пунктом нашої програми, після нього ми поїхали до Львова через перевали з чудовими видами. У Львові були близько 11 години ночі.
Мої висновки і враження
Плюси туру:
Насичена цікава програма, дуже хороший екскурсовод.
Мінуси туру:
Тут швидше зіграло роль власне везіння, але садиба в якій ми жили і харчування мені категорично не сподобалося. Нормально поїла я за весь тур у другій день в ресторані Ужгорода і в третій день був хороший обід. Ще нас підвела погода, другий і третій день йшов дощ. Ще в Ужгороді вже відцвіла сакура, я дуже сподівалась її побачити.
Про проживання в садибах
Надалі я буду уникати турів, де пропонується жити в садибах, а не в готелі, тому що у випадку з проживанням в садибі ви є заручником ситуації – як правило це село, де нічого немає, ніяких кафе і магазин десь один і той закритий. І у вас немає ніякої альтернативи по харчуванню, в той час як в готелі завжди є якийсь ресторан, поруч може бути заправка та магазин.
[hoot_divider color=”red” top=”yes”]
