Роман «Віолета» Ісабель Альєнде – це сімейна сага родини Дель Вальє, а також стисла історія латиноамериканської країни напротязі сто років. Авторка не називає країну, в якій живе Віолета, проте Ісабель Альєнде чилійка, отже мова про Чилі. Дія роману розповідає історію життя Віолети від народження 1920 року до її смерті у 2020 році. Книга трохи нагадала мені роман Маркеса «Сто років самотності», проте звісно це зовсім різні романи.
Книга «Віолета» на сайті видавництва Анетти Антоненко
Життя Віолети не є життям пересічної чилійки, за сто років вона багато що бачила і зробила. Вона жила повним і цікавим життям і спостерігати за цим життям на сторінках книги досить захопливо.
Я мало знаю про країни Латинської Америки, отже завдяки роману «Віолета» я поповнила пробіли у знаннях про історію країн Латинської Америки у 20 сторіччі, про зміни режимів, встановлення диктатури, репресії, антисемітизм та інше.
Друзі та родичі Віолети приймають участь у історичних процесах країни. Авторка у книзі згадує багато болючих питань, таких як домашнє насильство, наркоманія, корупція, антисемитизм, ксенофобія, геноцид корінного населення Латинської Америки, політичні репресії. Багато в книзі про боротьбу жінок за свої права, починаючи від права голосу, до легалізації абортів та права на розлучення.
Книга цікава, написана у виглядів листів-спогадів, адресатом яких є людина на ім’я Каміло. Хто цей Каміло ми довідаємося в другій половині книги. У книзі мало діалогів і взагалі вона написана як ніби стислий переказ, інформації багато у досить невеликому об’ємі, події змінюють одне одного досить швидко, детальних описів та роздумів тут немає.
Ця книга як свіжий подих у одноманітності тем для читання. Авторів з Південної Америки перекладають досить рідко, я окрім Маркеса більше нікого і не читала. Неодмінно почитаю інші книги Ісабель Альєнде.
Книга дуже гарно видана, красива обкладинка, таку книгу приємно мати у себе на полицях.
Читайте також: