Сиде

Відпочинок у Туреччині у 2021 в умовах Covid-19

Цього року ми знову вирішили поїхати до Сіде. Ми вже були тут у 2017 та 2019 роках, а тепер вирішили подивитися, що змінилося у зв’язку з Ковідом-19.

Документи для поїздки до Туреччини

Для того, щоб поїхати до Туреччини, потрібно мати один з цих варіантів:

  • сертифікат про негативний ПЛР-тест на COVID, зроблений не пізніше ніж за 72 години до в’їзду;
  • сертифікат про негативний тест на антиген (експрес-тест), зроблений не пізніше 48 годин до в’їзду;
  • офіційний документ, випущений відповідними органами країни, про те, що пасажир був вакцинований щонайменше за 14 днів до прильоту до Туреччини.

Крім цього потрібно за 72 години до вильоту заповнити анкету на цьому сайті https://register.health.gov.tr/. Після заповнення анкети ви отримуєте HES-code, який треба роздрукувати.

Ми мали паперові сертифікати про вакцинацію міжнародного зразка. У цей сертифікат вписуються дані закордонного паспорта. Також у нас були сертифікати у додатку Дія і надруковані HES-коди.

Забігаючи наперед скажу, що в Туреччині ніхто нас не запитав про жодні сертифікати та коди.

Турфірма TUI та авіакомпанія МАУ

Ми традиційно користуємося послугами TUI, самостійно бронюємо собі готель та переліт на їхньому сайті https://www.tui.ua/. Це дуже зручно, в особистому кабінеті можна стежити за всіма оплатами та завантажити документи. Також нас супроводжувала у Вайбері менеджер Алена.

Цей готель ми вибрали цього разу Alva Donna Beach Resort Comfort. Це готель підвищеного комфорту, про готель читайте тут.

Авіакомпанію ми вибрали МАУ, виліт у нас був о 12:40 (PS 6235), а назад о 16:30 (PS 6232). Але за тиждень до вильоту нам надіслали інформацію, що час вильоту перенесли на 5:30, що виглядало як знущання. До речі, з 8 жовтня рейс PS 6232 вилітає о 14.10.

Недорога парковка у Борисполі

Машину ми залишили на парковці у Борисполі, у самому місті. В аеропорту паркування дуже дороге, але в самому Борисполі є кілька недорогих паркінгів. Один з них Cool Parking https://parking.cool/

За паркування на 7 діб ми заплатили 280 грн. Рекомендую заздалегідь забронювати на сайті місце. Коли ви приїжджаєте на паркування, ви оформляєте місце, отримуєте картку. Потім водій разом із охоронцем їдуть на місце, де ставлять машину. У цей час диспетчер викликає вам таксі до аеропорту. Коштує 100 грн. До аеропорту їхати хвилин 5-7.

Аеропорт Бориспіль та онлайн реєстрація на рейс з МАУ

Оскільки авіакомпанія МАУ зробила нам неприємний сюрприз у вигляді раннього вильоту, в аеропорту потрібно було бути не пізніше 3 годин ночі. Відповідно виїхати треба було о пів на другу. Спала я цієї ночі дві години всього.

На рейс ми зареєструвалися онлайн на сайті авіакомпанії, роздрукували посадкові та в аеропорту ми самостійно здали наш багаж на спеціальній стійці та пішли проходити контроль безпеки та паспортний контроль.

У мене був дрон у ручній поклажі, але оскільки це був маленький дрон DJI Mini 2, то на нього ніхто не звертав уваги.

У Борисполі прибрали на вході цей дурдом із оглядом речей та проходом через рамку, тільки міряють температуру.

Зона вильоту з дьюті-фрі в Борисполі як завжди дуже приємна, тут комфортно і добре проводити час перед вильотом.

На посадці нас попросили показати HES-коди та сертифікати.

У літаку на нас чекав ще один неприємний сюрприз від авіакомпанії МАУ. Виявляється, то що ви там онлайн собі зареєструвалися, це все до лампочки. На наші місця прийшли інші люди із посадковими талонами. А нас відправили в самий хвіст на місця в 31 ряду, куди пересаджували всіх онлайн зареєстрованих. Добре, що ми загалом у цьому списку опинилися. Ось цікава річ – адже наші посадкові сканували перед посадкою і все було ок. А потім стюардеса принесла роздруківки, і наші прізвища опинилися наприкінці списку пасажирів. Нашим сусідом виявився чоловік, який теж пройшов онлайн-реєстрацію, а потім його сюди заслали в хвіст. Як пояснила стюардеса – на чартерах таке буває.

У літаку можна було купити собі їжу та напої. Меню потрібно було зісканувати з qr-code. Власне ось це меню https://www.flyuia.com/assets/documents/BUY_ON_BOARD_MENU.pdf Рекомендую його зберегти собі в телефон, якщо не бажаєте потім в Анталії на зворотному рейсі в роумінгу його завантажувати. Спочатку там йдуть товари дьюті-фрі, а наприкінці їжа та напої.

В Анталії

Прилетіли ми о 8-й ранку і вирушили на паспортний контроль, який пройшли дуже швидко. Тут у нас не питали ні сертифікати, ні HES-коди. Поставили штампи у паспорт та йдіть у свій автобус. Щоб знайти автобус, потрібно підійти до стійки турфірми і показати ваучер. Вони його сканують та видають свій ваучер із номером автобуса.

Я наївно гадала, що туристів у жовтні мало. Проте все паркування було повністю заставлено автобусами в кілька рядів. Я такого навіть у серпні не пам’ятаю. Туристи все прибували та прибували, літаки сідали пачками.

Автобус нам дістався без гіда, що було навіть плюсом. Але на базар дорогою таки завезли.

Маски та ковидні обмеження

В аеропорту та в літаку потрібно бути в масці. В автобусі маску ніхто не вимагав, але ми були у масках. На зворотному шляху маски були обов’язкові.

У готелі персонал у масках, а туристи всі без. Скрізь стоять стенди, що інформують про правила поведінки при Ковіді, а також розмітка для дотримання соціальної дистанції, але туристи все це ігнорували. У їдальні немає самообслуговування, всі їжа та напої роздаються персоналом.

Під час поселення в готель ви підписуєте папір, де погоджуєтеся з тим, що вас відселять в одномісну кімнату, якщо ви захворієте. В аеропорту Анталії та в готелі є інфрачервоні вимірювачі температури.

Таксисти в масках, у магазинах хто як – хто сидить у масці, хто без маски. Маски можна було взяти безкоштовно на ресепшен.

Поселення у готель

Так як прилетіли ми рано, і в готель приїхали об 11 ранку, я думала, що доведеться чекати ще три години поселення. Проте поселили нас одразу. У готелі також не запитали ні сертифікат, ні HES-код. При вході в готель стоїть монітор, який вимірює температуру. Персонал весь у масках. Про готель я напишу окремо.

Таксі в Сіде

У 2017 році я їздила на екскурсію в Манавгат та Сіде. Тепер я хотіла самостійно поїхати погуляти в Сіде та політати дроном над античністю. Я планувала їхати на долмуші – місцевій маршрутці. Але чоловік сказав, що їдемо на таксі. Парковки жовтих таксі є всюди. Поряд стоятиме прайс із цінами на поїздки. Від нашого готелю до Сіде проїзд коштував 17 євро. Ми платили лірами, таксист назвав нам ціну 165 лір. Я просто відкривала йому калькулятор у телефоні, і він писав ціну. Назад із Сіде взяли 150 лір.

Ліри ми зняли у банкоматі з нашої української картки.

Ціни на таксі по регіону Манавгат

Селище, в якому знаходився наш готель називається Gündoğdu. До Античного Сіде (Antik Side) приблизно 17 км. Ось прайс поїздок на таксі – по самому Gündoğdu – 4 євро, до сусіднього села Çolaklı – 7-8 євро, Evrenseki та Kumköy – це теж села, де вздовж моря до Сіде тягнуться готелі. У 2019 році наш готель був саме в Kumköy. Ну і далі Side – 17 євро, сусіднє з ним місто Manavgat 19 євро і далі за списком. На іншому щиті було написано, що до парку Land of Legend 45 євро, він знаходиться в районі Белека. І на інших зупинках таксі можуть бути трохи інші ціни. Наприклад, тут Памуккале 230 євро, а на іншому я бачила 265 євро.

Ціни на таксі в Сіде

Сіде

У Сіде ми прогулялися вздовж античних вуличок, дійшли до храму Аполлона. Прогулялися по набережній вздовж марини, купили великий пакет фісташок за 50 лір та черговий Назар (очі Фатіми, талісман від наврочення) – синю традиційну намистину. Я такі купую щороку, вони у мене потім за рік розбиваються, і я купую нові. Коштує 1-2 євро.

Докладніше про античний та туристичний Сіде

Правила користування дронами в Туреччині

Я знайшла інформацію, що маленькі дрони до 500 г можна вільно провозити. Літати можна до 120 метрів.

А великий дрон треба реєструвати тут https://iha.shgm.gov.tr/public/index?language=2

Супермаркети та базари

Біля нашого готелю знаходиться великий базар з різними магазинами. Тут є банкомати, аптеки, велика кількість магазинів із трикотажем, магазини іграшок, шкіряних виробів, окулярів, салони краси тощо. Футболки від 5 євро, переважно ціни 5-15 євро на всякий різний трикотаж. Є великі магазини солодощів та сувенірів.

Ми були постійними клієнтами супермаркету Hedef super market. Цей супермаркет хороший тим, що тут можна платити карткою і власник дуже добре розмовляє російською. Він навіть дивився фільм «12 стільців». Кумедний взагалі мужик. Ми купували тут пиво та цигарки. Пиво Tuborg Amber 25 лір, цигарки по 30 лір. Цигарки все виглядають однаково – чорно-жовті пачки зі страшними фотографіями. Потрібно читати підписи на цінниках унизу або просто запитувати.

Аеропорт Анталії

На щастя із зворотним вильотом МАУ нам не підклала свиню, виліт був за розкладом. Трансфер нам призначили о 12:30. Запізнився він лише на 10 хвилин. О 12-й ми здали номер, трохи посиділи в холі і поїхали в аеропорт. Як з’ясувалося на наступний день виліт вже змінили на 14:10.

Дорогою нас завезли на базар, правда на інший. Минулих років завозили на фабрику цукерок. А потім ми поїхали в аеропорт. В аеропорту Анталії завжди була толкучка і дурдом на паспортному контролі та контролі безпеці, зараз вони там переробили ці зони.

Спочатку вимірюють температуру, потім ви проходите контроль безпеки – це коли всі речі на конвеєр, а самі через рамку. А потім потрапляєте до зали реєстрації на рейс. Тут головне, щоб пощастило з чергою. Наша черга йшла дуже швидко, а от у сусідній були громадяни з великою перевагою у багажі і там зібрався цілий консиліум, у дівчини істерика, загалом ми давно пройшли реєстрацію, а там все ніяк не рухалося.

Наша валіза напевно побила всі рекорди за найменшою вагою – 8 кг. За можливих 23 кг.

Після реєстрації потрібно піднятися ескалатором, там просканують посадкові. Потім паспортний контроль – веселий митник бахне вам печатку і далі контроль безпеки. Ось тут було неприємно. Осіб слов’янської зовнішності відправляли в далекий кінець зали в довгу чергу на один пост, а решту всіх приймали кілька постів без черги. Доглядають осіб слов’янської зовнішності дуже упереджено, деякі сумки кілька разів проганяли через сканер, а деяких кілька разів через рамку.

В мене подивилися паспорт ще раз, не знаю навіщо. На дрон ніхто не звернув уваги.

А потім починається дьюті-фрі.

Скажу, що аеропорт в Анталії дуже незатишний, брудний, галасливий та маленький. Туалети у зоні прильоту дуже брудні. Стоїть метушня і дурдом. Я в ньому втретє і щоразу це неприємно. Аеропорт побудований у вигляді кола з конусом на даху. Добре тут тільки на майданчику для курців – він великий і відкритий, можна дивитися на літаки і тут немає черги до туалету. На другому поверсі є Burger King і ще кілька піцерій та фастфудів, а також симпатична спокійна їдальня є на першому поверсі. Пиво дуже дороге – Corona 81 ліра. Chicken menu у Burger King коштує 14 доларів.

Крім того, тут не пишуть номер гейту на посадковому і номер гейту на табло з’являється рівно за годину до вильоту. Місць для сидіння досить мало. Ми врешті-решт посідали в 67 гейті, звідки вилітав рейс до Львова МАУ і не помилилися, наш рейс вилітав із 66 гейту.

Дуже кумедно слухати як турецькі диктори оголошують російськи прізвища. Сім’я така-то терміново прийдіть на посадку на рейс в Казань.

На нашому рейсі на щастя всі були дисципліновані та вишикувалися на чергу на посадку ще за 20 хвилин до посадки. Вилетіли ми вчасно, прилетіли о 18:55. Назад нам дісталися місця біля запасного виходу – це 14 ряд. Можна було витягти ноги.

Приліт у Бориспіль

У Борисполі не люблять чартери, навіть якщо вони є національною авіакомпанією. Відвозять і привозять автобусом, ніяких тобі рукавів.

До паспортного контролю вас припиняють прикордонники. Якщо у вас є ковидний сертифікат – йдете далі. Якщо ні, то в окрему чергу для реєстрації програми Vdoma. Чоловік показав сертифікат у Дії і пішов собі, а в мене Дія викинула фокус – повністю обнулилася і зажадала по новій виробляти всі ці махання головою, а потім по новому формувати сертифікати. Отут мені й у нагоді був паперовий. Інакше застрягла б я там із цією Дією. Не знаю, чому так сталося, на відльоті все було гаразд.

Паперовий сертифікат ще треба було показати на паспортному контролі. Вперше мені трапилася усміхнена прикордонниця.

Останній штрих – виловити валізу і зателефонувати диспетчеру паркування, щоб надіслав машину. Якщо ви їхали від паркування cool parking, то забиратимуть вас з третього поверху – це там де зона вильотів. Тому потрібно не виходити з будівлі, а піднятися на ескалаторі назад у зал вильотів. І там вийти на таксі.

[hoot_divider color=”amber” top=”yes”]

Туреччина

Цікаві місця

Коментувати