«Остання оповідка квіткової нареченої» – історія про про шлюб, зруйнований темними таємницями, дружбу, приречену на трагедію, і небезпеку віри в казки.
Сюжет книги «Остання оповідка квіткової нареченої»
Розповідь ведеться в двох часових проміжках – в теперішньому та минулому. В теперішньому розповідь ведеться від імені Нареченого, безіменного чоловіка Індіго, а в минулому від імені подруги Індіго Азур.
Наречений був вченим-істориком і шукав рідкісний гримуар, який знаходився в приватній колекції родини Максвелл-Кастеньяда. Так він познайомився із спадкоємицею Індіго Максвелл-Кастеньяда і став її чоловіком. Коли вони одружилися, Індіго попередила його не нишпорити і не шукати нічого про її минуле.
Індіго виросла в Домі Снів – величезному будинку на узбережжі. В цьому будинку жила її тітка Іпполіта, мисткиня. Тепер вона сліпа і важко хвора, то Індіго разом з чоловіком повертаються в Дім Снів, щоб побути останні дні з тіткою. Тут Наречений вперше дізнається про Азур – колишню подругу Індіго, яка зникла після випускного балу.
В іншій часовій лінії Азур розповідає про своє знайомство та дружбу з Індіго.
Персонажі
- Наречений – чоловік Індіго, вчений-історик
- Індіго Максвелл-Кастеньяда – заможна молода жінка
- Азур – подруга Індіго
- Таті, Іпполіта Максвелл-Кастеньяда – тітка Індіго
- місис Реванд – економка
- Мати Азур
- Джупітер – вітчим Азур
- Барретт – однокласник Азур
- Анна – однокласниця Азур
- Еммануель – однокласник Азур
- Алія – однокласниця Азур
- Пак – подруга Азур та Індіго
- донька місис Реванд
- Лірик – приятель Азур
Мої враження
Я довго не могла зрозуміти, книгу якого жанру я читаю, тому що обіцяли жахи, містику, фентезі, а по суті це трилер з елементами магічного реалізму. Дім Снів, який ніби то має відігравати якусь важливо роль по суті ніяк не впливає на події.
В книзі дві головні загадки – про брата Нареченого і про зниклу Азур. Щодо Азур я здогадалася майже відразу, що сталося, а щодо брата, щось таке підозрювала.
Загалом книга ніби і цікава, але вона написана в такому тоні, що мене постійно хилило на сон. Особливо коли починалася чергова історія про фейрі чи якусь казку. І так як розповідь досить повільна і розпливчата, то ніби сама перебуваєш у якомусь сні.
По суті це історія про токсичну дружбу, яка фактично зламала життя двох дівчат.
Я купилася на красиві форзаци та загадковість, але якби я цю книгу не читала, то нічого б не втратила.
Читайте також:
- «Будинок Старлінгів» Алікс І. Герроу
- «Паперовий палац» Міранда Ковлі Геллер
- «Ніби ми злодії» М. Л. Ріо
- «Мексиканська готика» Сільвіа Морено-Ґарсія
- «Непокірні» Емілія Гарт
- «Гра в брехню» Рут Веа
- «Веріті» Колін Гувер
Відкрийте більше з Secret land
Підпишіться, щоб отримувати найсвіжіші записи на вашу електронну пошту.