Середньовічний Львів займав порівняно невелику територію, обмежену нинішніми вулицями Лесі Українки, Підвальної, Братів Рогатинців та проспектом Свободи. На території площею 18-20 гектарів жили в різний час 10-20 тисяч чоловік.
17 червня 1356 місто отримало Магдебурзьке право від короля Казимира III, найважливішим з привілеїв було право складу. 1407 року був побудований перший водопровід, в 1452 вулиці були забруковані, а міський кат стежив за очищенням вулиць від сміття. Місто серед стін було розділене на 250 ділянок під забудову. Навколо міста була Високий мур з каменю і цегли завтовшки 2 метри, висотою 8-9 метрів, довжина стіни була 1,8 км. Перед стіною був викопаний рів, який наповнювався водою. З внутрішньої сторони Високого муру були прокладені дерев’яні галереї.
В місто вело двоє брам: Галицькі з півдня і Краківські з півночі. В комплекс укріплень також входив Низький замок і 18 веж (згодом 28). У 1418 році починається будівництво Низького муру, який простягвся паралельно Високого муру на відстані 15-20 метрів з північного боку міста. Між Високим і Низьким муром були побудовані Королівський і Міський арсенали.
Епідемії, пожежі та інші напасті
Середньовічний Львів страждав від пожеж і епідемій. Відомі пожежі 1381, 1491, 1504, 1511 років, страшна пожежа сталася в 1527 році, коли вогонь знищив все місто і навіть перекинувся на передмістя. Щоб відновити місто, львів’яни були на 20 років звільнені від податків. Наступні пожежі були в 1565, 1571 1611, 1626 роках, великі пожежі сталися в 1712 і 1778 роках. Що стосується епідемій, вони вирували в місті в 1281, 1288, 1348, 1362, 1365, 1371, 1441, 1464, 1467, 1480 і 1484 роках. Під час епідемії чуми 1484 помер перший львівський святий Ян з Дуклі. Крім всіх цих неприємностей місто регулярно брали в облогу то турки, то татари, то молдавани, то козаки, то росіяни і в кінці кінців шведи і вимагали контрибуцію.
Площа Ринок
Серед середньовічного міста знаходилася площа Ринок. Її назва походить від німецького «Ринг» – коло. Площа Ринок – це майже квадрат 142 на 129 метрів. По її сторонах знаходиться 44 кам’яниці. Від площі розходяться вісім вулиць. До 1871 року будинки не мали нумерації і їх називали на прізвище власника або характерними ознаками, наприклад «Чорна кам’яниця». Перед вежею Ратуші стояв символ правосуддя – скульптура, в якій зрослися спинами кат і Феміда, також тут стояла спеціальна скриню з мірою зерна, тодішній еталон для вимірювання і криниця. Щодня на ринку був великий базар. У 19 столітті на площі встановили чотири фонтани зі скульптурами Нептуна, Діани, Адоніса та Амфітрити.
На площі Ринок жили найбагатші і знатні городяни, тут була резиденція митрополитів, консульства, а також резиденція короля.
Кам’яниця Шольц-Вольфовичів
На західній стороні площі Ринок під номером 23 знаходиться кам’яниця Шольц-Вольфовичів – сім’ї патриціїв з Сілезії. Трьома вікнами будівля виходить на площу Ринок, а ось на площу Кафедральну – 10 вікнами. На розі на верхньому поверсі знаходиться скульптурна група «Хрещення Ісуса Христа». На стінах можна побачити зображення левів і портрети міщан, можливо і з сім’ї Шольц-Вольфовичів. Під вікнами другого поверху розміщені латинські написи.
Поруч під номером 24 знаходиться кам’яниця Массарівська.
Кам’яниця Массарівська
Тут в 1707 році зупинявся цар Петро I. Кам’яниця називається Массарівська, тому що в 1730-1767 роках нею володів Антоній Массарі. У 1920-1921 роках будівля була істотно перебудовано. Аттик був замінений фронтоном з зображенням Меркурія в образі Леокона, який бореться зі зміями. Зараз тут розташовується одне з відділень Львівського історичного музею.
Венеціанська кам’яниця
Кам’яниця під номером 14 також належала консулу Венеції і купцеві Антоніо Массарі. На будівлі зберігся портал з гербом Венеції – крилатий лев з книгою. Тут знаходяться знаменитий ресторан “Криївка”, масонський ресторан “Найдорожча ресторація Галичини” а на даху розміщується ресторан «Дуже висока кухня»
Докторовська кам’яниця
Під номером 28 розташовується яскрава Докторовська кам’яниця. У 17 столітті вона належала доктору Павлу Гепнеру, а потім його синові. У цій будівлі провів свою останню ніч перед стратою Іван Підкова. У 18 столітті будівлею володів теж доктор, Ян Кучинський, він зміцнив будинок контрфорсами. На фасаді можна побачити афоризми, написані на латині. Наприклад “Ніколи не дисонує корисне з красивим”, “Хто ж багач? Хто не має жадань. А хто бідняк? Жадібний”. “Де милосердя, там і Бог”, “Доброчесність долає все” тощо. Зберігся також стильний готичний портал.
Кам’яниця Андреолі і Регульовська кам’яниця
Під номерами 29 і 30 на площі Ринок знаходяться кам’яниця Андреолі і Регульовська кам’яниця. В кам’яниці Андреолі знаходиться пасаж Андреолі, а в пасажі є ланцюг, на який в середньовічному Львові приковували сварливих жінок. Раніше вважалося, що кам’яницю Андреолі будували арештовані гайдамаки, але потім з’ясувалося, що будували вони Міський арсенал. Хоча так як будівля належала коменданту в’язниці, в’язні на будівництві тут все-таки працювали. У 1803 році, вже в австрійському Львові італієць Домінік Андреолі відкрив тут першу кондитерську.
Сусідню будівлю під номером 30 не так багато оздоблене, проте зберігає в собі історію вічної любові простої міщанки Ядвіги Лушковської і короля Польщі Владислава IV Вази. 26 вересня 1634 король Владислав IV Ваза прибув до Львова і закохався в дочку вдови Яна Лушковського. Їхні стосунки тривали до кінця життя короля, він помер у неї на руках. А ще в цьому будинку жив син Моцарта – Франц Ксаверій Вольфранг Амадей Моцарт-молодший.
Палац Бандінеллі
Під номером 2 на площі Ринок знаходиться палац Бандінеллі. Тут в 1629 році купець Бандінеллі створив першу пошту. Зараз тут музей пошти. Так само в цій будівлі в 1656 році карбувалися монети королівського монетного двору. Дельфіни навколо віконця символізували успіх в торгівлі.
Кам’яниця Вільчків
Кам’яниця Вільчків знаходиться на площі Ринок, 3 поруч з палацом Бандінеллі. Це одна з небагатьох будівель на площі, яка дійшла до наших днів майже без змін. Кам’яницю вінчає скульптурна група “Слава”, яка була недавно встановлена замість старої, яка зруйнувалася. Лицарі в латах, які підтримують балкон, були створені в другій половині 18 століття.
З цим будинком відома одна історія, пов’язана з дочкою райця Валентина Вільчка. В Анну були закохані одночасно італієць Урбан Убальдіні і Павло Єльонек. На весіллі Анни Лонцького вони посварилися через те, що Анна Вільчківна віддала перевагу італійцеві. Ображений Єльонек вдарив Убальдіні по обличчю і той його вбив. Італійцю загрожувала смерть, але громадськість втрутилася і його виправдали. Потім він одружився з Анною і став господарем кам’яниці.
Чорна кам’яниця
Під номером 4 знаходиться найзнаменитіша будівля на площі – Чорна кам’яниця. Детальніше про кам’яницю читайте тут. Ця будівля належала аптекарю Лоренцовичу, його внучка Регіна вийшла заміж на доктора Анчевського. На замовлення Анчевського будинок одержав аттик і був прикрашений скульптурами святих на фасаді.
Палац Корнякта і Італійський дворик
Палац торговця вином грека Костянтина Корнякта знаходиться на площі Ринок, 6. Детальніше про будівлю читайте тут. Зараз це відділення Львівського історичного музею. Будівля знаменита своїм внутрішнім Італійським двориком.
Храми Середньовічного Львова
На території середньовічного Львова знаходяться і були побудовані в ті часи такі храми:
- Домініканський костел
- Костел єзуїтів
- Успенська церква
- Вірменська церква
- Латинський кафедральний собор
- Каплиця Боїмів
Латинський кафедральний собор і Вірменська церква
Домініканський собор і костел Єзуїтів
Успенська церква і каплиця Боїмів
Знак емфітевзису – вічної оренди
Ці знаки означають право вічної оренди. Будинки з такими печатками знаходились біля міських стін. Земля під міськими стінами належала королю, а не місту, будинки, які тут стояли, коштували набагато дешевше, але їх могли знести в будь-який момент з метою оборони. Тому земля тут не продавалася, а здавалась в вічну оренду – емфітевзис. Якщо на будинку є такий знак, значить поруч йшли міські мури і це був кінець міста.
Читайте також:
