«Дракула» Брем Стокер

«Дракула» Брема Стокера — це готичний роман у формі щоденників і листів, де група людей на чолі з професором Ван Гельсінгом бореться з давнім вампіром-графом, який намагається розширити свою владу з Трансільванії до Лондона.

Брем Стокер (Абрахам) – ірландський письменник (1847–1912), найвідомішим його твором є роман «Дракула». Більше того, сам персонаж Дракули став значно відомішим, ніж його автор – про Дракулу знають усі, а от звідки він з’явився – далеко не кожен.

Брем Стокер створив образ Дракули, спираючись на народний фольклор про вампірів і біографію Влада Цепеша, воєводи Волощини. Влад Цепеш не був вампіром, проте уславився надзвичайною жорстокістю: він стратив близько ста тисяч своїх підданих. Жив він у XV столітті на території сучасної Румунії, воював із турками, а руїни його замку збереглися й досі. Волоською мовою слово «дракула» означає «дракон» або ж «диявол».

За останнє століття про Дракулу було знято й написано стільки всього, що важко відрізнити, де первинний образ, а де пізніші вигадки. Тому, беручись за роман, моїм першим завданням було відділити зерно від полови й прочитати саму першооснову історії про Дракулу.

Головні герої та сюжет роману «Дракула»

Роман «Дракула» написаний у формі щоденників та листів головних героїв – Джонатана Харкера, Міни Мюррей, доктора Сьюарда, Люсі Вестенра, професора Ван Гельсінга та лорда Артура Годолмінга.

Джонатан Харкер – наречений Міни Мюррей, клерк адвокатської контори. Він вирушає до Трансільванії, аби укласти угоду з графом Дракулою про купівлю будинку в Лондоні. Граф наполягає, щоб Джонатан залишився в замку на місяць. З часом Харкер починає помічати дивні речі й здогадується про справжню сутність господаря. Дракула замикає його в замку й сам вирушає до Лондона на шхуні «Димитрій» у ящику із землею. Джонатану зрештою вдається втекти й знайти притулок у монастирі, де згодом до нього приїжджає наречена, і вони вінчаються.

Міна Мюррей – вчителька, наречена, а згодом дружина Джонатана Харкера та подруга Люсі Вестенра.

Люсі Вестенра – молода заможна леді, оточена шанувальниками. Доктор Сьювард, Артур Годолмінг і Квінсі Морріс освідчуються їй, але вона обирає Артура, й весілля призначене на вересень. Проте після дивної нічної події Люсі починає слабшати й бліднути. Друзі намагаються врятувати її переливанням крові та вінками з часнику, але марно – Люсі помирає й перетворюється на вампірку.

Доктор Сьювард – лікар місцевої психіатричної клініки, який спостерігає за дивним пацієнтом-зоофагом Ренфілдом. Він намагається допомогти Люсі, але не розуміє справжньої причини її хвороби.

Професор Абрагам Ван Гельсінг – знаний лікар з Амстердама, прибуває на прохання Сьюварда. Він здогадується про причину хвороби Люсі й намагається врятувати дівчину.

Після загибелі Люсі Ван Гельсінг, Джонатан Харкер, доктор Сьювард, лорд Артур і Квінсі Морріс починають розслідування: вони з’ясовують, скільки будинків придбав Дракула в Лондоні та де зберігаються його ящики із землею. Коли Дракула позбавляється Люсі й її душу очищують, він починає перетворювати на вампірку Міну Харкер. Він приходить до неї уві сні, і Міна з кожним днем стає слабшою. Вона оживає лише на світанку та заході сонця. Саме в ці півгодини Ван Гельсінг вводить її в гіпноз, щоб відстежити місцезнаходження графа. Коли майже всі ящики з землею було знищено, крім одного, Дракула втікає назад до Трансільванії, але його переслідує група на чолі з Ван Гельсінгом, використовуючи гіпноз Міни.

Екранізація

Найближчою до роману й, мабуть, найкращою вважають екранізацію 1992 року — фільм «Дракула Брема Стокера» режисера Френсіса Форда Копполи. Він справив на мене величезне враження, я дивилася його в кінотеатрі. Стрічка здобула три «Оскари» — за костюми, грим і звук.

• У ролі Дракули — Гарі Олдман
• У ролі Міни — Вайнона Райдер
• У ролі Джонатана Харкера — Кіану Рівз
• У ролі професора Ван Гельсінга — Ентоні Гопкінс
• Одну з наречених Дракули зіграла Моніка Беллуччі

Фільм вражає своєю візуальною красою, а сам Дракула постає не лише як бездушний вампір-убивця, а як трагічна особистість. У фільмі пояснюється, чому він став вампіром і чому саме Міна стала його обраницею. На відміну від роману, де граф здебільшого лишається в тіні й про нього ми дізнаємося лише з чужих щоденників, у фільмі Дракула виходить на передній план і стає центральною фігурою історії.

Стосунки Дракули та Міни у фільмі відрізняються від книжкових. У романі граф обирає Міну лише як засіб помсти за знищені ящики із землею. У фільмі ж Міна нагадує йому Єлизавету – дружину воєводи Влада, яка трагічно загинула. Побачивши медальйон Джонатана Харкера, Дракула вирішує замкнути його в замку, аби самому зустрітися з Міною в Лондоні.

У фільмі також пояснюють причини божевілля Ренфілда: він займався справами Дракули до Харкера. У книжці ж він постає просто як божевільний, який чекає на прихід свого Господаря (клініка, де він перебуває, розташована поруч із будинком Дракули).

У романі Міна всіляко чинить опір впливу графа і допомагає Ван Гельсінгу, тоді як у фільмі вона закохується в Дракулу й навіть хоче стати вампіркою. Сцени їхніх зустрічей у фільмі надзвичайно красиві й справді чіпляють за душу.

Головна відмінність книги від фільму полягає в тому, що роман — це радше детективне розслідування, де Дракула зображений бездушним лиходієм і убивцею, якого необхідно знищити. У фільмі ж він постає жертвою змови, людиною, що втратила віру в Бога, поховала своє кохання і вже століттями тужить за ним, а в Міні бачить шанс на відродження і повернення любові.

Книжка читається легко й швидко, вона захоплива, але дещо перевантажена моралізаторством. Міна в романі — взірець доброчесності, чесності, працьовитості, скромності та відданості, ідеальна дружина й жінка епохи вікторіанства, що постійно підкреслюється іншими героями. Така «ідеальність» Міни іноді навіть утомлює.

Фільм мені все ж подобається більше: тут Міна постає як жива, справжня жінка, а Дракула — значно більш людяний і зрозумілий.

Фільм «Ван Гельсінг», 2004

Ще один цікавий образ Дракули з’являється у фільмі «Ван Гельсінг». Дракулу там грає Річард Роксбург, а роль Ван Гельсінга виконує Г’ю Джекман. У цьому фільмі змішали й монстра Франкенштейна, і доктора Джекіла, проте він все одно виглядає захопливо. Дракула ж зайнятий важливою справою — він намагається створити собі нащадка і при цьому майже нікого не вбиває.

Дракула у фільмі «Ван Гельсінг» доволі іронічний і навіть сучасний. У моєму Instagram пані писали, що саме такий образ Дракули їм подобається найбільше.

Цікаві факти

Крушення «Димитрія» справді відбулося в реальності — це сталося у 1885 році.

Брем Стокер особисто відвідав усі місця, описані в романі, окрім Трансільванії. Він побував на кладовищі в Вітбі, і написи на могилах, згадані в книзі, є справжніми.

У 1862 році померла Елізабет Сіддел, дружина поета й художника Данте Габріеля Россетті. Її поховали з томиком віршів, а через сім років труну відкрили, і Елізабет лежала так, ніби була живою. Ця історія згодом стала основою для сцени з розкриттям труни Люсі.

У телефільмі 2006 року роль Ван Гельсінга виконав Девід Суше, відомий за образом Пуаро.

Найвідомішим Дракулою є актор сер Крістофер Лі. Він зіграв графа 10 разів, а також багато разів втілював на екрані вампірів, дияволів та іншу нечисть. Ви могли бачити його в ролі Сарумана у «Володарі перснів».

Читайте також:

• «Кладовище домашніх тварин», Стівен Кінг
• «Франкенштейн або сучасний Прометей», Мері Шеллі
• «Маг» Джон Фаулз
• «Необхідні речі», Стівен Кін